Рішення № 76131796, 08.08.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3431/18

Провадження № 2/161/1675/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

06.03.2018 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.04.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору на підставі яких відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Оскільки відповідач не виконав умови договору належним чином, у нього станом на 18.12.2017 року виникла заборгованість перед ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 118764,55 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 51544,65 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 24572,96 грн., заборгованості за пенею - 36753,49 грн., а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) -500 грн., штрафу (процентна складова) - 5643,56грн. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 118764,55 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що відповідач не заперечує той факт, що 30.04.2008 року ним була підписана заява-анкета на отримання картки в гривні з встановленим лімітом кредитування 500 грн. строком до квітня 2012 року. Шляхом встановлення кредитного ліміту та видачі платіжної картки банк лише надає своїм клієнтам право отримати кредит, а обов'язок повернути кредитні кошти та оплатити відсотки за користування ним виникає у позичальника лише у випадку отримання готівки або використання іншим способом кредитних коштів. Позивачем до матеріалів справи долучена довідка про умови кредитування, що суперечить Умовам та правилам надання банківських послуг, які мають складатися з вказаних умов, заяви на отримання кредиту та тарифів. Тобто до позовної заяви мають бути долучені саме тарифи, а не довідка. Таким чином, лише при наявності цих складових частин можна вважати договір укладеним. Крім того, позивач, всупереч положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не надав суду доказів надання відповідачу кредитних коштів, оскільки розрахунок заборгованості сам по собі не є таким доказом. До позовної заяви позивачем додано два розрахунки заборгованості: станом на 31.05.2015 року та станом на 18.12.2017 року. З вказаних розрахунків неможливо встановити коли заборгованість виникла, яка відсоткова ставка та коли застосовувалася, який розмір пені та штрафних санкцій. Крім того, вважає, що у випадку, якщо суд визнає позов банку обґрунтованим, до вказаних розрахунків мають бути застосовані строки позовної давності. Просить суд відмовити позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні його позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

За нормами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

15.05.2008 року відповідач ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами. Дані обставини стороною відповідача не оспорюються.

При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не додані Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які були чинними станом на 15.05.2008 року (день підписання відповідачем заяви-анкети), в матеріалах справи містяться Умов та Правила, що діють (діяли) після лютого 2014 року, оскільки в п. 1.1.7.58 мова йде про припинення діяльності банку у зв'язку з анексією АР Крим на цій території (а.с. 20).

Тарифи банківських послуг суду взагалі позивачем не надані.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство ґрунтується на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічне положення міститься і у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно зі статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин. Що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов»язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем не надано суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того які Тарифи, Умови та Правила існували на час укладення даного кредитного договору, коли вони та яким чином змінювалися, а тому суд позбавлений можливості перевірити розрахунки кредитної заборгованості відповідача, здійснені банком станом на 31.05.2015 року та станом на 18.12.2017 року.

Розрахунок кредитної заборгованості, сам по собі, на думку суду, не є належним та допустимим доказом заборгованості відповідача у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості слід відмовити у зв2язку з недоведенністю позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 510, 526, 549, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 20 серпня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська