Постанова № 76131501, 27.08.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/579/18Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від АТ «Одесаобленерго» ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5, ордер серії ОД № 051236, дата видачі : 27.08.18розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго»на ухвалу господарського суду Одеської області від18.07.2018року (про відмову у відкритті окремого позовного провадження) (суддя суду першої інстанції: ОСОБА_6; час і місце винесення ухвали: 18.07.2018, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, господарський суд Одеської області) у справі№ 916/579/18за позовом до відповідачів за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: про ОСОБА_7 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» 1) ОСОБА_8 акціонерне товариство «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» 2) Державне підприємство «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ» 1. Кабінету Міністрів України; 2. Фонду Державного майна України; 3. Міністерства енергетики та вугільної промисловості зобов’язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_8 акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» м. Одеса звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_7 акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» м. Одеса та Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» м. Київ, в якому просило зобов’язати відповідачів повністю обмежити власне електроспоживання за договором про постачання електричної енергії від 04.04.2011 р. № 2/11/97 шляхом проведення відключення електроустановок всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_7 акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» м. Одеса за адресою: 65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2018 р. по справі № 916/579/18 ОСОБА_7 акціонерному товариству «Енергопостачальній компанії «Одесаобленерго» м. Одеса відмовлено у відкритті провадження у справі з посиланням на ст. 12 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2018року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго» м. Одеса задоволено; ухвалу господарського суду Одеської області від 02.04.2018 р. по справі № 916/579/18 скасовано; справу № 916/579/18 направлено до господарського суду Одеської області для вчинення передбачених Господарським процесуальним кодексом України процесуальних дій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2018року у відкритті окремого позовного провадження за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до відповідачів ОСОБА_7 акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» та Державного підприємства «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ» про зобов’язання вчинити певні дії за межами справи про банкрутство ОСОБА_7 акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» – відмовлено.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував наступним.

Статтею 12 ГПК України передбачено форми господарського судочинства: наказне і позовне провадження та провадження у справах про банкрутство, яке здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Системний аналіз положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, виявлення всього майна боржника та подальше залучення до ліквідаційної маси, проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Оскільки даний спір безпосередньо пов’язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, суд вважає, що він підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ОСОБА_7 акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод», а не в окремому позовному провадженні.

31.07.2018року Акціонерне товариство «Одесаобленерго» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 18.07.2018року у справі № 916/579/18 про відмову у відкритті окремого провадження за заявою, що підлягає розгляду в межах справи про банкрутство боржника – скасувати, а справу № 916/579/18 передати на розгляд господарському суду Одеської області.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на наступне:

- суд першої інстанції неправильно застосував ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки надав неправильну юридичну оцінку обставинам справи;

- помилковим є висновок суду, що пред’явлений позов пов’язаний із справою про банкрутство ПАТ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД»;

- предметом позову є немайнові відносини, які не мають економічного змісту;

- суд першої інстанції помилково застосував п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, чим порушив право ПАТ «Одесаобленерго» на судовий захист порушених прав, який гарантований ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018року відкрито апеляційне провадження у справі № 916/579/18.

ОСОБА_9о. керівника апарату суду № 1006 від 09.08.2018 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 916/579/18, у зв’язку з перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2018року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Богатир К.В., судді Таран С.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2018року прийнято справу № 916/579/18 до провадження у новому складі суду та призначено справу до розгляду на 27 серпня 2018 року о 14:00 год.

14.08.2018року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Фонду державного майна України про розгляд справи без участі представника Фонду.

У судове засідання 27.08.2018року окрім апелянта, інші сторони та учасники провадження у справі про банкрутство не з’явилися без повідомлення про причини неявки. Доказом фактичного направлення ухвали ОАГС від 13.08.2018року на адресу сторін та учасників провадження по справі є відбиток штампу канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на зворотньому боці останнього аркушу вказаної ухвали, роздруківки з сайту Укрпошти. Вказані документи додані до матеріалів справи та в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін та учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним господарським судом.

Статтею 120 частиною 7 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, передбачено наступне:

Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.08.2018, не визнавалась апеляційним господарським судом обов’язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов’язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов’язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов’язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб’єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб’єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

В матеріалах справи № 916/579/18 міститься оригінал позовної заяви, з якої вбачається що позивач ОСОБА_8 акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» звернулось до відповідача-1 ОСОБА_7 акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» та відповідача-2 Державного підприємства «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ», за участю третіх осіб: Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості про зобов’язання вчинити певні дії, а саме: зобов’язати ОСОБА_8 акціонерне товариство «Одеський нафтопереробний завод», Державне підприємство «Укртранснафтопродукт» повністю обмежити власне електроспоживання по договору про постачання електричної енергії № 2/11/97 від 04 квітня 2011року шляхом проведення відключення електроустановок всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_7 акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» за адресою 65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1.

Правовідносини майнового характеру мають своїм об’єктом матеріальні блага (майно) і відображають:

- або приналежність майна (речового права на нього) певній особі (правовідносини власності, правовідносини з приводу обмежених речових прав - сервітутів, господарського відання, оперативного управління тощо);

- або перехід майна (за договором, в порядку спадкування, відшкодування шкоди тощо).

Правовідносини, об’єктами яких є результати інтелектуальної діяльності, особисті немайнові права та інші нематеріальні блага, іменуються особистими немайновими.

Таким чином, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що виходячи з предмету спору вимоги ОСОБА_8 акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» є не майновими. Крім того, відповідачами у справі визначено два підприємства, а саме: ОСОБА_8 акціонерне товариство «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» та Державне підприємство «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ».

Справа № 916/4747/15, на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, порушена відносно відповідача-1 ОСОБА_7 акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД». Доказів порушення справи про банкрутство відносно відповідача-2 Державного підприємства «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ» матеріали даної справи не містять.

Враховуючи, що вимоги ОСОБА_7 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до відповідачів ПАТ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» та ДП «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ» є не майновими, а також відповідач-2 не перебуває в процедурі банкрутства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції не було враховано наведеного вище та помилково відмовлено у відкритті окремого позовного провадження за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до відповідачів ОСОБА_7 акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» та Державного підприємства «УКРТРАНСНАФТОПРОДУКТ» про зобов’язання вчинити певні дії за межами справи про банкрутство ОСОБА_7 акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод».

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що по даній справі № 916/579/15, Одеським апеляційним господарським судом вже переглядалась ухвала господарського суду Одеської області від 02.04.2018року (про відмову ОСОБА_7 акціонерному товариству «Енергопостачальній компанії «Одесаобленерго» у відкритті провадження у справі), та постановою апеляційної інстанції від 05.07.2018року ухвалу господарського суду Одеської області від 02.04.2018 р. по справі № 916/579/18 було скасовано та справу № 916/579/18 направлено до господарського суду Одеської області для вчинення передбачених Господарським процесуальним кодексом України процесуальних дій.

В постанові від 05.07.2018 року Одеський апеляційний господарський суд зазначив, що заявлена Акціонерним товариством «Одесаобленерго» вимога не підлягає вартісній оцінці, є вимогою немайнового характеру, яка виникла у зв’язку з виконанням господарського договору про постачання електричної енергії від 04.04.2011 р. № 2/11/97, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що даний спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство є помилковим. Однак при повторному розгляді справи № 916/579/18 суд першої інстанції не звернув на це уваги та фактично прийняв таке саме по суті рішення, яке вже було скасовано судом апеляційної інстанції (постанова ОАГС від 05.07.2018року).

Що стосується посилань апелянта на помилкове застосування судом першої інстанції п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, що на його думку порушує права ПАТ «Одесаобленерго» на судовий захист, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Дослідивши оскаржувану ухвалу господарського суду Одеської області від 18.07.2018року по справі № 916/579/18 колегія суддів встановила, що вона не містить посилань на норми п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, тому твердження в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Але колегія суддів приймає до уваги обставини того, що судом першої інстанції при розгляді позовної заяви про зобов’язання вчинити певні дії на стадії відкриття позовного провадження було винесено ухвалу про відмову у відкритті окремого позовного провадження без застосування спеціальної норми Господарського процесуального кодексу України, а саме статті 175, яка надає право суду відмовляти у відкритті провадження у справі лише за наявності випадків, передбачених частиною 1 цієї статті ГПК. Жодна норма процесуального права, на які посилався господарський суд в оскарженій ухвалі, не передбачає права суду відмовляти у відкритті провадження у справі за позовом, оскільки для цього законодавцем визначено окрему правову норму – ст. 175 ГПК України.

Посилання суду першої інстанції на судову практику та висновки Верховного Суду України стосовно того, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, виявлення всього майна боржника та подальше залучення до ліквідаційної маси, проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів, колегія суддів вважає безпідставним щодо даного конкретного спору, оскільки згідно чинного законодавства не всі спори за участю боржника (банкрута) повинні розглядатися в межах справи про банкрутство, а тільки ті, які прямо зазначені в ст. 10 ч. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Даний спір, заявлений позивачем в межах позовного провадження, не відноситься по суті до жодної категорії спорів, зазначених в ст. 10 вищевказаного Закону.

З цих же підстав колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставним висновок господарського суду про те, що оскільки даний спір безпосередньо пов’язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, суд вважає, що він підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ОСОБА_7 акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод», а не в окремому позовному провадженні. Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не довів обставини яким чином спір за даним позовом безпосередньо пов'язаний із справою про банкрутство одного із двох відповідачів, чому цей позов неможливо розглянути в окремому позовному провадженні та які негативні наслідки може мати рішення суду за позовом, який розглянуто поза межами справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Одеської області від 18.07.2018року по справі підлягає скасуванню, а матеріали справи № 916/579/18 направленню до господарського суду Одеської області для розгляду позовної заяви ОСОБА_7 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про зобов’язання вчинити певні дії у порядку позовного провадження окремо від справи про банкрутство.

Керуючись статтями 269-271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго» задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.07.2018року по справі № 916/579/18 скасувати.

3.Матеріали справи № 916/579/18 направити до господарського суду Одеської області для розгляду позовної заяви ОСОБА_7 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про зобов’язання вчинити певні дії у порядку позовного провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 30.08.2018року.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: С.В. Таран

ОСОБА_3