Рішення № 76131263, 30.08.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2018 р. Справа № 924/500/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Ключки Н.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Дунаєвецької районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, Хмельницька область, м. Дунаївці

до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, Хмельницька область, м. Дунаївці

про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за набувальною давністю (на будівлю адмінбудинку загальною площею 151,9 м.кв., будівлю гаража загальною площею 27,5 м.кв., будівлю вбиральні загальною площею 3,0 м.кв., що знаходяться за адресою: вул. 1-го Травня, 29, м. Дунаївці Хмельницької області)

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 09.08.18

ОСОБА_2 - керівник

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

Процесуальні дії по справі.

12.06.2018 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Дунаєвецької районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, Хмельницька область, м. Дунаївці до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, Хмельницька область, м. Дунаївці про визнання в цілому права власності на будівлю адмінбудинку загальною площею 151,9 м.кв., будівлю гаража загальною площею 27,5 м.кв., будівлю вбиральні загальною площею 3,0 м.кв., що знаходяться за адресою: вул. 1-го Травня, 29, м. Дунаївці Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.06.2018р., вказану позовну заяву передано для розгляду судді Танасюк О..Є.

Ухвалою суду від 18.06.2018р. позовну заяву Дунаєвецької районної організації Українського товариства мисливців та рибалок було залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України

12.07.2018р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі № 924/500/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 13.08.2018 р.

В підготовчому засіданні 13.08.2018р. постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 23 серпня 2018 року.

В підготовчому засіданні 23.08.2018р. постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 10:00 год. 30 серпня 2018 року

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкти нерухомого майна будівлю адмінбудинку загальною площею 151,9 м.кв., будівлю гаража загальною площею 27,5 м.кв., будівлю вбиральні загальною площею 3,0 м.кв., що знаходяться за адресою: вул. 1-го Травня, 29, м. Дунаївці Хмельницької області.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що в 1973 році будівлі та споруди розміщені на земельній ділянці площею 0,0916 га в м. Дунаївці Хмельницької області по вул. 1-го Травня, 29 надані у власність Дунаєвецькій районні організації Українського Товариства мисливців та рибалок. За збігом часу документації та інформації з якої можна було б визначити попереднього власника немає. Також відсутні які-небудь відомості про підстави передачі будівель у власність Дунаєвецькій районні організації Українського Товариства мисливців та рибалок.

Наголошує на тому, що в період часу з 1973 року по 1978 року в м. Дунаївці Хмельницької області по вул. 1-го Травня, 29, Дунаєвецькою районною організацією Українського Товариства мисливців та рибалок, для своїх потреб, отриманні приміщення було перебудовано та переобладнано адміністративне приміщення з гаражем та вбиральнею, облаштовано прилеглу територію про що свідчить кошторис на будівництво будинку УТМР від 1973 року та кошторис на капітальний ремонт Дунаєвецької райради УТМР від 1978 року.

Звертає увагу суду на те, що про належність вказаних будівель і споруд Дунаєвецькій районній організації Українського Товариства мисливців та рибалок свідчать технічні паспорта виготовлені в 1978 році та технічним паспортом виготовленим в 2015 році. На час звернення з даним позовом будівлі і споруди мають такий склад: будівля адмінбудинку загальною площею 151,9 м.кв; будівля гаража загальною площею 27,5 м.кв; будівля вбиральні загальною площею 3,0 м.кв. Вартіть перелічених будівель і споруд становить 43682,69 грн.

Стверджує, що Дунаєвецька районна організація Українського Товариства мисливців та рибалок зазначеним приміщенням відкрито користується весь час та безперервно - 45 років, зареєстрована за вказаною адресою, проводить необхідні капітальні та косметичні ремонти, сплачує земельний податок. Після закінчення будівництва право власності належним чином не оформлено і як наслідок відсутнє свідоцтво про право власності на будівлі і споруди. Через відсутність правовстановлюючого документу на будівлі і споруди за адресою м. Дунаївці Хмельницької області по вул. 1-го Травня, 29, Дунаєвецька районна організація Українського Товариства мисливців та рибалок не може оформити право власності на земельну ділянку та повноцінно розпоряджатись належними їй будівлями і спорудами як то передбачено ст. 317 ЦК України та ст. 134 ГК України.

Представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові.

Відповідач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, у відзиві на позов від 27.07.2018р. зазначає, що Дунаєвецька міська рада повністю визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення цього позову.

Повідомляє, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Дунаєвецька районна організація Українського товариства мисливців і рибалок знаходиться за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, місто Дунаївці, вулиця 1-го Травня, будинок 29 . Згідно технічного паспорта, виданого 16 листопада 2015 року, нежитлові будівлі, а саме: будівля адмінбудинку площею 151,9 м.кв., гараж площею 27,5 м.кв. та вбиральня площею 3,0 м.кв. розташовані за адресою м. Дунаївці, вул. 1-го Травня , 29.

Наголошує на тому, що перелік нерухомого майна комунальної власності Дунаєвецької міської ради затверджено рішенням тридцять п'ятої сесії Дунаєвецької міської ради сьомого скликання від 20 квітня 2018 року № 21-35/2018 р. Нежитлові будівлі за адресою Хмельницька область, Дунаєвецький район, місто Дунаївці, вулиця 1-го Травня, будинок 29 в зазначеному переліку не містяться, відповідно до комунальної власності Дунаєвецької міської ради не належать. Крім того, з технічного паспорту на будівлю від 07 липня 1978 року, виданого Кам’янець Подільським БТІ , власником будівель в м. Дунаївці, вул. 1-го Травня , 29 є Дунаєвецька райрада «УООР». Також відповідач просить розглянути справу без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із технічного паспорту на будівлю від 07 липня 1978 року, виданого Кам’янець - Подільським БТІ , власником будівель в м. Дунаївці, вул. 1-го Травня , 29 є Дунаєвецька райрада «УООР».

Відповідно до наданої у матеріали справи довідки від 20.01.2010р. № 24 Всеукраїнська рада Українського товариства мисливців і рибалок підтверджує те, що районні організації УТМР та районні мисливсько - рибальські господарства УТМР Хмельницької обласної організації УТМР є правонаступниками районних рад УТМР за якими були закріплені мисливські угіддя з 1997 року.

Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Дунаєвецька районна організація Українського товариства мисливців і рибалок знаходиться за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, місто Дунаївці, вулиця 1-го Травня, будинок 29 .

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого на замовлення Дунаєвецької районної організації Українського товариства мисливців та рибалок та Хмельницької обласної організації товариства мисливців та рибалок, виданого 16 листопада 2015 року, нежитлові будівлі, а саме: будівля адмінбудинку площею 151,9 м.кв., гараж площею 27,5 м.кв. та вбиральня площею 3,0 м.кв., розташовані за адресою м. Дунаївці, вул. 1-го Травня , 29.

Згідно із довідкою б/н , виданою Дунаєвецькою районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, будівлі, які належать РО УТМР, знаходяться за адресою: м. Дунаївці вул. 1-го Травня, 29, їх балансова вартість становить: адмінприміщення - 29284 грн. 69 коп., гараж - 13979 грн. 00 коп., вбиральня - 419 грн. 00 коп.

Відповідно до рішенням тридцять п'ятої сесії Дунаєвецької міської ради сьомого скликання від 20 квітня 2018 року № 21-35/2018 р. (яким затверджено перелік нерухомого майна комунальної власності Дунаєвецької міської ради) нежитлові будівлі за адресою Хмельницька область, Дунаєвецький район, місто Дунаївці, вулиця 1-го Травня, будинок 29 в зазначеному переліку не містяться.

Окрім цього, із наявної у матеріалах справи довідки, виданої Дунаєвецьким КП Інвентарбюро Дунаєвецькій районній організації Українського товариства мисливців та рибалок (колишня назва Дунаєвецька райрада УООР) вбачається, що остання з 1973 року розташована за адресою Хмельницька область м. Дунаївці вул. 1-го Травня 29, адреса вул. 1 -го Травня 29-А не існувала та на даний час не існує.

Відповідно до довідки Дунаєвецького КП «Інвентарбюро» № 9698 від 28 серпня 2018 року, виданої Дунаєвецьким КП Інвентарбюро Дунаєвецькій районній організації Українського товариства мисливців та рибалок ( колишня назва Дунаєвецька райрада УООР) в тому, що в м. Дунаївці вул. 1-го Травня 29 за ним право власності не зареєстровано, свідоцтво про право власності не видавалося.

У наданій позивачем довідці Хмельницької обласної організації УТМР № 219-01-10Б від 29 серпня 2018 року зазначено, що Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР), як громадська організація, зареєстроване 10 липня 1921 року рішенням Установчого з'їзду. Поскільки документація Української соціалістичної республіки велася на російській мові, то його назва була: "Украинское общество охотников и рьіболовов", скорочено "УООР". XII з'їздом Українського товариства мисливців і рибалок 7 травня 1991 року внесені зміни до Статуту з текстом на українській мові і зареєстровано Міністерством юстиції України, свідоцтво № 316 від 21 жовтня 1992 року. В Статуті (Розділ І Загальні положення) в ст. 1.1 затверджена назва: "Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР) надалі - Товариство. Його діяльність поширюється на територію України і здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян", іншого діючого законодавства, а також цього Статуту, в тісній взаємодії з державними органами і громадськими організаціями. Єдину систему Товариства складають обласні, міські, районні (міжрайонні) товариства, первинні організації та створені ними госпрозрахункові установи, організації і підприємства.

Як зазначає позивач, він протягом більш як 45 років відкрито, добросовісно та безперервно володіє зазначеними об’єктами нерухомого майна та утримує їх, їх попередній власник йому не відомий, натомість не визначення їх правового статусу унеможливлює подальшу реалізацію права користування, володіння та розпорядження майном, зважаючи на що, з посиланням на приписи ст.ст. 15, 16, 344 ЦК України, просить господарський суд визнати за ним право власності на зазначене майно за набувальною давністю.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до п.1 ст.16 Цивільного кодексу України – кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. (ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України).

Згідно з п. 8 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004р., правила ст. 344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном.

Припис ст. 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним, тобто якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю; обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали сумнівів стосовно правомірності набуття майна; володіння має бути відкритим та очевидним для всіх третіх осіб (якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні); володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.02.2008р. у справі № 6-27245).

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. За статтею 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права".

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою №48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Статтею 41 ч. 1, ч. 4 Конституції України передбачено: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю…Право приватної власності є непорушним".

Згідно з частиною другою статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Позивач наданими у справу належними доказами підтвердив, що починаючи з 1973 року добросовісно, відкрито та безперервно протягом більш як 45 років володіє об'єктами нерухомого майна: будівлею адмінбудинку загальною площею 151,9 м.кв., будівлею гаража загальною площею 27,5 м.кв., будівлею вбиральні загальною площею 3,0 м.кв., що знаходяться за адресою: вул. 1-го Травня, 29, м. Дунаївці Хмельницької області.

Як зазначив представник позивача, зазначене майно було введено в експлуатацію та знаходиться у нього на балансі з 1973р. згідно з архівними документами як давнісного володільця. Особа (орган) - попередній власник нерухомого майна невідомий і в наступний час встановити цю особу не уявляється можливим.

Позивач безперервно протягом більш як 45 років відкрито володіє та утримує об'єкти нерухомого майна. Статус спірного майна відповідає об'єкту нерухомого майна, що підтверджено виготовленою на замовлення позивача КП "Кам’янець - Подільське БТІ" технічною документацією.

У постанові № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" Пленум Вищого спеціалізованого суду України звернув увагу на те, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст. 15,16, 344 ЦК України згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, - у конкретному випадку Дунаєвецька міська рада.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладених обставин, позов є обґрунтованим, доведеним належними доказами, і підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Положеннями ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення закріплено у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, 50% судового збору в розмірі 881 грн. підлягають поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по оплаті судового збору за рахунок відповідача не відшкодовуються і покладаються на позивача. Судом враховано, що в конкретному випадку позивач є вигодонабувачем, а відповідач у конкретній справі визначений як орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, тобто його вина у виникненні даного спору відсутня.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 73, 74, 123, 129, ч.ч. 3, 4 ст.185, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Дунаєвецької районної організації Українського товариства мисливців та рибалок до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за набувальною давністю (на будівлю адмінбудинку загальною площею 151,9 м.кв., будівлю гаража загальною площею 27,5 м.кв., будівлю вбиральні загальною площею 3,0 м.кв., що знаходяться за адресою: вул. 1-го Травня, 29, м. Дунаївці Хмельницької області) задовольнити.

Визнати за Дунаєвецькою районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок (Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. 1-го Травня, 29, код ЄДРПОУ 36886891) право власності на об'єкти нерухомого майна :

будівлю адмінбудинку загальною площею 151,9 м.кв.,

будівлю гаража загальною площею 27,5 м.кв.,

будівлю вбиральні загальною площею 3,0 м.кв., що знаходяться за адресою: вул. 1-го Травня, 29, м. Дунаївці Хмельницької області

Повернути Дунаєвецькій районній організації Українського товариства мисливців та рибалок ( Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. 1-го Травня, 29, код ЄДРПОУ 36886891) з Державного бюджету України 881 грн. (вісімсот вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №150 від 05.06.2018 року.

Згідно з ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Повне рішення складено 30.08.2018р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 – позивачу (32400, Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. 1-го Травня, 29);

3 - відповідачу (32400, Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50)

Всім рек. листом з пов. про вручення