Ухвала суду № 76128134, 23.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41698/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Паленко В.О.,

за участю прокурора Лупу А.К.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників Ореховського М.Л., Коломійця В.А., Чащевого Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Домбровського Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жлобин Гомельської області Республіки Білорусь, громадянина України, неодруженого, на утриманні якого знаходиться двоє неповнолітніх дітей, працюючого директором ТОВ «Всеукраїнська Медіа Група», який зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Домбровський Я.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України.

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється в участі в період з березня 2010 року по теперішній час у підконтрольній ОСОБА_8 злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також у незаконному заволодінні протягом 2010-2014 років у складі злочинної організації чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, що передбачають можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_1 в іншому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України у зв'язку із наданням неправомірної вигоди процесуальному керівнику у кримінальному провадженні за вирішення питання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження (арешт майна) в інтересах підконтрольного ОСОБА_1 підприємства ТОВ «Фаворит Систем». Таким чином, ОСОБА_1 шляхом підкупу та іншими способами намагається уникнути кримінальної відповідальності, а також негативних наслідків для себе та своїх спільників, чим підтверджується реальний ризик вжиття ОСОБА_1 заходів, спрямованих на знищення чи приховання майна, збереження якого має істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Цим же підтверджується вжиття ОСОБА_1 заходів щодо перешкоджання кримінальному провадження іншим чином, оскільки вони були спрямовані на приховання слідів злочинної діяльності і є достатні дані, що для усунення негативних для себе та спільників, їх майна кримінально-правових наслідків ОСОБА_1 здатен вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор зазначає, що іншим членам злочинної організації, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, директорам підконтрольних злочинній організації підприємств, задіяних у злочинних схемах, іншим учасникам злочинної організації, які переховуються від органів досудового розслідування та суду за кордоном повідомлено про підозру, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, узгоджуватиме із членами злочинної організації, приховання вчинюваних нею злочинів і причетних до її діяльності осіб, а також управління легалізованими активами, у тому числі за кордоном; матиме можливість приховати злочинним шляхом здобуті та виведені на рахунки компаній нерезидентів кошти у розмірі 2 196 176 418,64 грн., розпорядитись ними іншим чином; матиме можливість сприяти цим особам в ухиленні від кримінальної відповідальності, узгоджувати з ними свої та їх дії, показання, чим перешкоджати встановленню обставин кримінального провадження та приховати вчинені злочинною організацією кримінальні правопорушення, у тому числі шляхом вчинення нових злочинів.

Враховуючи, велику кількість свідків у кримінальному провадженні: знайомих ОСОБА_1 або тих, які перебували із ним у робочих стосунках, у тому числі в його підпорядкуванні (наприклад службові особи ПАТ «Укргазвидобування», члени Аукціонного комітету тощо), осіб, які дали згоду на співпрацю зі слідством, дали визнавальні показання щодо себе та викривальні показання щодо інших учасників злочинної організації, у прокурора є достатні підстави вважати, що, будучи усвідомленим про наявність щодо нього обґрунтованої підозри, він намагатиметься тиснути на свідків у кримінальному провадженні, схиляючи їх до надання неправдивих показань, зміни раніше даних показань, тим самим перешкоджаючи досудовому розслідуванню.

Наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України є одним із ризиків можливого його зникнення та незаконного перетину державного кордону з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Також, прокурор вказує, що ОСОБА_1 має вагомий статус і вплив у суспільстві та середовищі паливно-енергетичного сектору, володіє медіа ресурсами, що також дає йому можливість, перебуваючи на волі координувати дії інших осіб для тиску на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На наявність ризику продовження злочинної діяльності та намагання приховати вже вчинені прокурор вказує на характер вчинених ОСОБА_1 злочинів, у тому числі з використанням схем легалізації за участі компаній-нерезидентів, а саме вчинення злочину у складі чітко структурованої злочинної організації із задіянням значної кількості фізичних та матеріальних ресурсів, тривалість їх вчинення (протягом майже 5-ти років), продуманість схеми вчинення злочинів із чітким розподілом функцій кожного співучасника, відкритий і цинічний характер злочинних дій, стійкість сформованих злочинних намірів та нехтування будь-яких суспільних інтересів, окрім власних та інших членів злочинної організації матеріальних та владних інтересів.

У зв'язку з цим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосування альтернативи запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, що перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно ч. 5 ст. 182 КПК Україна, а саме у сумі 577 058 223 грн., що може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього КПК України та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказаний розмір застави, на думку прокурора, не є непомірним для підозрюваного та пояснюється виключністю випадку, оскільки вказана сума є сумою, яку легалізували члени злочинної організації через підконтрольні підприємства та розпорядилися ними на власний розсуд, інкриміновані ОСОБА_1 та учасникам злочинної організації злочини мають загальнодержавний і міждержавний простір діяльності; до діяльності злочинної організації залучено значну кількість осіб та засобів, у тому числі з колишнього вищого керівництва держави, серед яких і сам ОСОБА_1; спричинені злочинною організацією збитки державним інтересам обраховуються мільярдами гривень; період діяльності злочинної організації досить значний (майже 5 років); особисто ОСОБА_1, члени його сім'ї та оточення мають значні грошові та інші матеріальні активи, а крім того ОСОБА_1 має міцні соціальні зв'язки, у тому числі і серед заможних осіб, які зможуть за нього внести заставу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушенні, оскільки лише показання одного свідка, допитаного напередодні затримання ОСОБА_1 - ОСОБА_13 викривають підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень. Проте, звідки відомі обставини, на котрі посилається свідок під час його допиту, у протоколі не вказано, що ставить під сумнів обґрунтованість підозри.

Інші показання свідків, на думку сторони захисту, не стосуються діяльності підозрюваного та його участі в злочинній організації, про яку вказує прокурор, а тому вони виключають наявність обґрунтованої підозри.

Крім того, ОСОБА_1 не був ні членом, ні керівником Аукціонного комітету, у зв'язку з чим він не міг впливати на визначення ціни, обсягів скрапленого газу та переможців у конкурсі на його закупівлю. ОСОБА_1 ще на початку 2014 р. повідомив про порушення у сфері купівлі-продажу скрапленого газу, що свідчить про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також сторона захисту просила застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, особисту поруку, висловлену громадянами та народними депутатами, врахувавши, при цьому, сімейний та майновий стан підозрюваного, стан його здоров'я, наявність позитивних характеристик з різних громадських та благодійних фондів.

Захисники вказали, що підстав для застосування тримання під вартою немає, оскільки, хоча ОСОБА_1 є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні, проте він належним чином виконує покладені на нього ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, обов'язки, з'являється на всі виклики до слідчого та прокурора, бере участь в процесуальних та слідчих діях за його участю, нарікань зі сторони обвинувачення щодо невиконання чи не належного виконання ним своїх обов'язків немає.

Розмір застави у сумі 577 058 223 грн. є занадто непомірним та обтяжливим для підозрюваного. У зв'язку з цим, доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 - один із співвласників російського «Альфа-банку» є родичем ОСОБА_1, котрий може внести за підозрюваного заставу, не відповідають дійсності. Посилання прокурора про наявність у ОСОБА_1 та членів його родини автопарку автомобілів у кількості не менше як 75, спростовуються довідкою з Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 22.08.2018 року, відповідно до котрої за ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності 2 причепи та один легковий автомобіль Subaru Impreza Pilot 2000.

Також захисники звернулись до слідчого судді зі скаргою про незаконність затримання підозрюваного ОСОБА_1, оскільки останнього не було затримано під час вчинення кримінального правопорушення, та відсутні дані, які б обґрунтовували підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Допитані як свідки народні депутати ОСОБА_14, ОСОБА_15, голова Благодійної організації «Благодійний фонд «Мирне майбутнє» ОСОБА_16, громадяни ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у судовому засіданні надали показання з приводу позитивної поведінки підозрюваного, його активної участі в наданні допомоги українським військовим під час проведення АТО та запевнили суд, що їм відомо про те, в чому підозрюють ОСОБА_1, тяжкість покарання за статтями КК України, в яких підозрюють ОСОБА_1 та наслідки не виконання останнім обов'язків, визначених КПК України у разі застосування до останнього особистої поруки, висловивши, при цьому, передачу їм на особисту поруку підозрюваного та застосування саме такого запобіжного заходу до нього.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, свідків та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України.

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється в участі в період з березня 2010 року по теперішній час у підконтрольній ОСОБА_8 злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також у незаконному заволодінні протягом 2010-2014 років у складі злочинної організації чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2010 року колишній Президент України ОСОБА_8 організував та очолив злочинну організацію з метою отримання незаконного доходу внаслідок вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері економіки, у тому числі проти державної власності.

Взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_8 залучив до участі в ній осіб із свого найближчого оточення, зокрема свого сина ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_10 та інших, яким доручив виконувати функції керівників окремих структурних підрозділів злочинної організації.

ОСОБА_8 сприяв призначенню вказаних осіб на найбільш важливі посади у вищих органах державної влади та обранню їх народними депутатами України, створивши таким чином систему управління державою, у якій він особисто та інші керівники злочинної організації мали вплив на прийняття всіх основоположних рішень стосовно діяльності вищих органів державної влади та правоохоронної системи. ОСОБА_8 доручив підлеглим йому керівникам окремих підрозділів злочинної організації самостійно будувати її структуру, засновану на беззаперечному підпорядкуванні керівникам організації; підшукувати та залучати до участі в організації інших учасників; організовувати згуртованість і стійкість організації шляхом встановлення тісного взаємозв'язку між учасниками; узгодженість їх дій; перешкоджання виходу учасників зі складу організації; формувати спеціальні нелегальні фонди за рахунок доходів від вчинених злочинів, а також за погодженням з ним розпоряджатися прибутком, отриманим злочинним шляхом.

До складу злочинної організації ОСОБА_8, крім вказаних осіб, в різні періоди часу входило понад 80 осіб, а також низка суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), створених та придбаних учасниками злочинної організації для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також для прикриття її незаконної діяльності.

Зокрема, ОСОБА_10 особисто вибудував структуру підконтрольного йому окремого підрозділу злочинної організації та визначив ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 керівниками окремих структурних частин підрозділу та доручив їм керувати діями учасників, об'єднаних у групи за певними напрямами злочинної діяльності, яким, маскуючи їх діяльність під діяльність фінансової корпорації, дав відповідні умовні назви: «Апарат ОСОБА_10 «КСВ», «Апарат ОСОБА_26 «КАП», «Департамент продажу світлих нафтопродуктів», «Департамент «Лідер-нафта», «Департамент продажу скрапленого газу», «Департамент продажу природного газу», «Департамент «Облгаз», «Департамент оптимізації податків. Держпрограма», «Департамент «КиївСтар», «Департамент «Європа», «Департамент «Москва», «Фінансовий департамент», «Юридичний департамент», «Митний департамент», «Банківський департамент», «Департамент залучення інвестицій», «Департамент торгівлі цінними паперами та страхування», «Служба безпеки».

Також ОСОБА_10 визначено умовну назву підконтрольного йому структурного підрозділу злочинної організації як «група компаній «СЄПЕК» (Східно-Європейська паливно-енергетична компанія).

У період з 2010 року ОСОБА_10 схилив до участі в підконтрольному йому окремому підрозділі злочинної організації низку інших осіб та вибудував самостійні ієрархічні структури, які полягали у наявності системно-структурної побудови цих підрозділів злочинної організації; наявності вертикальних зв'язків між вищими та нижчими структурами злочинної організації; встановлення функціональних зв'язків та принципів взаємозалежності її учасників та структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності; наявності загального керівництва (інших керівників) структурних підрозділів злочинної організації; чітко визначеної підпорядкованості учасників такої організації керівникам її структурних частин.

Одним з об'єктів вчинення злочинів ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_23 та іншими учасниками злочинної організації у березні 2010 року визначено майно ПАТ «Укргазвидобування» і ПАТ «Укрнафта», зокрема скраплений газ, який вироблявся згаданими підприємствами.

Для привласнення цього майна в особливо великих розмірах у період з березня 2010 року по 2014 рік вказаними керівниками злочинної організації ОСОБА_8 залучено до участі в злочинній організації низку осіб, які надали добровільну згоду на участь у заволодінні скрапленим газом, належним ПАТ «Укргазвидобування» і ПАТ «Укрнафта», у зв'язку з чим ОСОБА_9 та інші учасники злочинної організації сприяли їх призначення таких осіб на ключові посади в Аукціонному комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля; обласних державних адміністраціях; Міністерстві економіки України, Міністерстві палива та енергетики України, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»; Державній податковій службі України та в інших державних контролюючих та правоохоронних органах.

У тому числі на ключові посади на посаду директора ПАТ «Укргазвидобування» призначено ОСОБА_31, а на посаду його першого заступника - ОСОБА_1, які дали добровільну згоду на участь у злочинній організації ОСОБА_8 та вчиненні в її складі злочинів. У подальшому ОСОБА_31 вжив заходи до кар'єрного росту ОСОБА_1 та розширення його службових повноважень, у зв'язку з чим ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника директора ПАТ «Укргазвидобування», згодом з 27.12.2012 - на посаду першого заступника Голови Правління ПАТ «Укргазвидобування», яку останній обіймав по 11.03.2014.

За час роботи на вказаних посадах ОСОБА_1 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв'язку з чим був службовою особою.

ОСОБА_31 і ОСОБА_1, як керівники ПАТ «Укргазвидобування», повинні були використовувати свої службові повноваження для створення умов для безперешкодного заволодіння іншими учасниками злочинної організації належним ПАТ «Укргазвидобування» і ПАТ «Укрнафта» скрапленим газом по пільговим цінам нібито для потреб населення, однак фактично з метою його подальшої нецільової реалізації комерційним структурам через мережу підконтрольних підприємств та отримання надприбутку.

Реалізуючи злочинний намір, спрямований на заволодіння скрапленим газом, належним ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», ОСОБА_9, ОСОБА_31, ОСОБА_1, ОСОБА_10 та інші учасники злочинної організації з метою контролю за проведенням спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу організували підписання Міністерством економіки України і Міністерством палива та енергетики України спільного наказу від 12.05.2010 №537/173, яким затвердили склад Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, до складу якого ввели підконтрольних осіб - ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та інших.

При цьому, всі вказані учасники злочинної організації знали, що з 2000 року виробники скрапленого газу ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», відповідно до вимог статті 4-1 Закону України «Про нафту і газ», щомісячно здійснюють його продаж для потреб населення виключно на біржових аукціонах, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» та від 03.10.2011 № 1064 «Про деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу».

Проте, ОСОБА_32, обіймаючи посаду заступника Міністра економіки України та голови Аукціонного комітету, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_10, ОСОБА_35, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_1 та іншими учасниками злочинної організації, умисно використав своє службове становище всупереч інтересам служби та забезпечив безперешкодне прийняття Аукціонним комітетом рішення про допуск до участі у спеціалізованих аукціонах підконтрольних ОСОБА_10 підприємств з ознаками фіктивності з метою закупівлі скрапленого газу по пільговій ціні нібито для потреб населення; організував прийняття Аукціонним комітетом рішень, якими неправомірно надав ОСОБА_11, ОСОБА_26 та іншим учасникам злочинної організації повноваження здійснювати контроль за допуском інших підприємств до участі у спецаукціонах; забезпечив їх доступ до інформації про обсяги скрапленого газу, який планується реалізовуватися на спецаукціонах з метою виготовлення іншими учасниками організації необхідних документів для придбання всього обсягу такого газу нібито для потреб населення, а також приховував нецільове використання придбаного на спеціалізованих аукціонах скрапленого газу.

Внаслідок умисної бездіяльності ОСОБА_31 і ОСОБА_1, як керівників ДК «Укргазвидобування», ОСОБА_32, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими учасниками злочинної організації допущені умисні порушення порядку проведення аукціонів, договори купівлі-продажу скрапленого газу на виконання рішень Аукціонного комітету, якими затверджені результати спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення та реалізовано увесь прогнозний обсяг скрапленого газу ресурсу червня - грудня 2011 року, січня-грудня 2012 року, січня-грудня 2013 року за ціною 2130 грн. за 1 тонну, що призвели до неможливості представників ДК «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» протягом трьох днів з дати проведення спеціалізованих аукціонів підписувати відповідні договори купівлі-продажу скрапленого газу, у зв'язку з чим такі результати спецаукціонів повинні були бути анульовані.

Незважаючи на це, ОСОБА_31, ОСОБА_1, ОСОБА_32, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_12 та іншими учасниками злочинної організації виконуючи свою роль у вчиненні злочину, умисно не вжили заходів до анулювання Аукціонним комітетом рішення про результати незаконно проведених аукціонів, що дозволило представникам підприємств, підконтрольних злочинній організації, організувавши відповідні рішення господарських судів, зобов'язувати ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» укладати з ними договори купівлі-продажу скрапленого газу за ціною 2130 грн. за тону, яка є значно нижчою від комерційної ціни на скраплений газ.

При цьому Голова Правління ПАТ «Укргазвидобування» ОСОБА_31 і перший заступник Голови Правління ПАТ «Укргазвидобування» ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з іншими учасниками злочинної організації з корисних мотивів умисно сприяли привласненню скрапленого газу ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», приховуючи від правоохоронних і контролюючих органів відомі обставини вчинення злочину.

Крім цього, згідно з відведеною роллю у вчиненні злочину перший заступник директора ДК «Газ України» ОСОБА_11, за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_31, ОСОБА_1, залучивши до вчинення злочину інших учасників злочинної організації, а саме - ОСОБА_26, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та ОСОБА_38, які обіймали посади відповідно голови та членів неофіційного формування під назвою «постійна робоча група зі сприяння вдосконаленню існуючої системи постачання скрапленого газу для побутових потреб населення спеціалізованими господарюючими суб'єктами», під виглядом забезпечення контролю за діями всіх учасників спеціалізованих аукціонів, фактично вживали заходів в інтересах підконтрольних злочинній організації 12 підприємств, які придбавали найбільші обсяги скрапленого газу серед усіх учасників торгів, а також приховували злочинну діяльність цих підприємств. Це такі підприємства: ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Запорожгаз-2000» та ТОВ «Харківспецгазснаб», заявки яких на купівлю скрапленого газу містили завідомо неправдиві відомості про неіснуючі потреби у закупівлі скрапленого газу нібито для потреб населення, що в декілька разів перевищували реальні потреби населення у скрапленому газі та були більшими, ніж обсяги, зазначені у заявках інших підприємств.

Фактично підконтрольні злочинній організації 12 підприємств скраплений газ населенню не реалізували, а продавали його суб'єктам підприємницької діяльності.

За вказаних обставин, починаючи з першого півріччя 2010 року і до лютого 2014 року, учасниками злочинної організації ОСОБА_8 за участі і сприяння ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_37 та ОСОБА_38, ОСОБА_31, ОСОБА_1 та інших, прийнято та реалізовано рішення про втягнення у вчинення злочину службових осіб Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, обласних державних адміністрацій та службових осіб НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України», які перебували у сфері управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, які, діючи спільно та згідно зі злочинним планом, при очевидній наведеній вище нелогічності значного збільшення обсягів реалізації скрапленого газу для потреб населення семи областей України (Харківської, Донецької, Київської, Луганської, Черкаської, Чернігівської та Запорізької), у деяких періодах у понад 23 раз, маючи значний досвід роботи у вказаній вище сфері та будучи обізнаними з усталеними на той час відносинами з реалізації скрапленого газу населенню, згідно з досягнутими попередніми злочинними домовленостями, без будь-якої перевірки наданої інформації про реальні потреби населення регіонів у скрапленому газі, систематично, протягом тривалого часу, визнавали такі завищені обсяги реалізації скрапленого газу достовірними та дозволяли реалізацію відповідних завищених обсягів скрапленого газу нібито для потреб населення.

Також, реалізуючи свій злочинний умисел, протягом 2010-2014 років перший заступник директора ОСОБА_11, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_31, ОСОБА_1, ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_26 та іншими учасниками злочинної організації, перебуваючи за місцезнаходженням ДК «Газ України» (м. Київ, вул.Шолуденка, 1), будучи наділеною повноваженнями щодо перевірки та погодження довідок про обсяги та напрями реалізації скрапленого газу населенню, а отже, відповідальною за об'єктивне відображення вказаних у них відомостей, зловживаючи службовим становищем, умисно порушувала вимоги Закону України «Про нафту і газ», постанов Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» та від 03.10.2011 № 1064 «Про деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу», доручень та розпоряджень НАК «Нафтогаз України», у складі злочинної організації виконувала відведену їй роль у загальній схемі вчинення злочину з метою заволодіння спільно з членами злочинної організації державним майном.

Завдяки таким діям ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Модус-Вівенді» та ТОВ «Чернівці-СПБТ» отримали доступ до участі у спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, на яких упродовж 2010-2014 років здійснювали закупівлю скрапленого газу для потреб населення за ціною, яка є значно нижчою від ціни на скраплений газ, який реалізовувався на комерційних аукціонах, тобто тієї, за якою насправді вказані підприємства мали право закуповувати такий скраплений газ.

Внаслідок зазначених спільних злочинних дій ОСОБА_9, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_32, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_35, ОСОБА_26, ОСОБА_31, ОСОБА_1 та інших учасників злочинна організація незаконне заволоділа майном ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», більше 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі, а саме виробленим ними скрапленим газом за заниженими цінами, різниця яких з вартістю відповідних обсягів реалізації скрапленого газу на комерційних аукціонах склала 2 196 176 418,64 грн. (два мільярда сто дев'яносто шість мільйонів сто сімдесят шість тисяч чотириста вісімнадцять гривень 64 коп.), тобто в особливо великих розмірах.

Так, згідно з висновком комісійної судово-економічної експертизи № 13404/13405/14958/15-45 від 27.08.2015 підтверджено факт нанесення матеріальної шкоди ПАТ «Укргазвидобування» в сумі 1 154 116 447,47 грн. (без ПДВ) внаслідок закупівлі скрапленого газу для потреб населення на спеціалізованих аукціонах ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000» упродовж 2010-2014 років за умови використання зазначеного скрапленого газу не для потреб населення, а для потреб промислових підприємств.

Також, підтверджено факт заподіяння матеріальної шкоди ПАТ «Укрнафта» в сумі 1 042 059 971,17 грн. (без ПДВ) внаслідок закупівлі скрапленого газу для потреб населення на спеціалізованих аукціонах ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз» ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», упродовж 2010-2014 років, за умови використання зазначеного скрапленого газу не для потреб населення, а для потреб промислових підприємств.

Внаслідок реалізації привласненого скрапленого газу ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» не для потреб населення, а для потреб промислових підприємств, вчинення вищевказаного злочину призвело до отримання ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_31, ОСОБА_1 та іншими учасниками злочинної організації надприбутку за рахунок ресурсів держави та народу України у сумі 5 784 608 613,44 грн.

За участь у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_1 та інша особа, як керівники ПАТ «Укргазвидобування» отримали частину незаконного прибутку від реалізації привласненого скрапленого газу цього державного підприємства у розмірі 50 відсотків, а саме у сумі 577 058 223 грн., які легалізували через підконтрольні підприємства, у тому числі - ТОВ «Західна нафтогазова компанія», ASHBURG VENTURES CORPORATION (Панама) та інші, якими розпорядилися на власний розсуд. Іншу частину незаконного прибутку використали у власних цілях інші учасники злочинної організації.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в умисній участі в період з березня 2010 року по теперішній час у злочинній організації ОСОБА_8 з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також в участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні злочину, передбаченого:

- ч. 1 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.

- ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене злочинною організацією.

21.08.2018 о 08 годині 27 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж числа ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному 22.08.2018 о 22 год. 21 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, а саме наказів щодо призначення ОСОБА_1 на керівні посади ПАТ «Укргазвидобування», про розподіл обов'язків між директором, першим заступником директора, головним інженером та заступниками директора по ПАТ «Укргазвидобування», трудового контракту; протоколів допиту свідків ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_13, ОСОБА_39, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_26; відомостей про рух коштів між підприємствами, підконтрольними учасникам злочинної та ТОВ «Західна нафтогазова компанія»; висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 13404/13405/14958/15-45 від 27.08.2015, яким встановлено факт спричинення ПАТ «Укргазвидобування» матеріальної шкоди в сумі 1 154 116 447,47 грн. (без ПДВ) та факт заподіяння матеріальної шкоди ПАТ «Укрнафта» у сумі 1 042 059 971,17 грн. (без ПДВ); висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 11845/13884/16-45 від 09.09.2016, яким підтверджено факт заниження акцизного податку за період з 01.01.2010 по 28.02.2014 у сумі 410 128 349,01 грн. та недоотримання Державним бюджетом України коштів на вказану суму; протоколів огляду речей та документів від 13.02.2017; протоколами огляду документів, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний та майновий стан, наявність на утриманні малолітніх дітей, наявність постійного місця проживання та роботи, майновий стан та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків під час розгляду клопотання.

Про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 в іншому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - надання неправомірної вигоди процесуальному керівнику у кримінальному провадженні за вирішення питання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження (арешт майна) в інтересах підконтрольного ОСОБА_1 підприємства ТОВ «Фаворит Систем». Вказане підтверджує, що ОСОБА_1 шляхом підкупу та іншими способами намагається уникнути кримінальної відповідальності, а також негативних наслідків для себе та своїх спільників чим підтверджується реальний ризик вжиття ОСОБА_1 заходів, спрямованих на знищення чи приховання майна, збереження якого має істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також перешкоджання кримінальному провадження іншим чином.

Крім того, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повідомлено про підозру інших осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду за кордоном. Тому, ОСОБА_1, перебуваючи на волі, зможе узгоджуватиме із ними приховання вчинюваних ними злочинів і причетних до цієї діяльності осіб, а також управління легалізованими активами, у тому числі за кордоном, приховати злочинним шляхом здобуті та виведені на рахунки компаній нерезидентів кошти, розпорядитись ними іншим чином.

Велика кількість свідків у кримінальному провадженні є знайомими ОСОБА_1 або перебували із ним у робочих відносинах, у тому числі в його підпорядкуванні (службові особи ПАТ «Укргазвидобування», члени Аукціонного комітету), його вагомий статус і вплив у суспільстві та середовищі паливно-енергетичного сектору, те, що підозрюваний володіє медіа ресурсами, вказує на достатність підстав вважати, що, він зможе чинити тиск на свідків у кримінальному провадженні, схиляючи їх до надання неправдивих показань, зміни раніше даних показань, тим самим перешкоджати досудовому розслідуванню.

Слідчий суддя погоджується, що наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон може свідчити про наявність ризику можливого ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності шляхом перетину державного кордону.

Разом з тим, крім доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 09.08.2018 ОСОБА_1 був затриманий у іншому кримінальному провадженні № 42017000000003675 від 14.11.2017 та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 10.08.2018 ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 3 000 000 грн.

13.08.2018 після внесення застави ОСОБА_1 був звільнений із СІЗО та з цього часу виконував усі обов'язки, покладені ухвалою слідчого судді. Даних щодо порушення ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків прокурором не надано.

Підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце роботи - є директором ТОВ «Всеукраїнська медіа група», має постійне проживання, є батьком двох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, на його утриманні знаходиться і мати пенсійного віку, має позитивні характеристики, а саме від: ТОВ «Інформаційне агентство «Листопад», Благодійної організації «Благодійний фонд «Мирне майбуття», Громадської організації «Ветеранське братерство», Громадської організації «Всеукраїнський союз ветеранів АТО», Благодійного фонду «Месники ім. С.Табали», відповідно до яких підозрюваний надавав допомогу учасникам бойових дій, волонтерам, медикам в зоні АТО, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, позитивну репутацію.

Також про міцність соціальних зв'язків, позитивну репутацію свідчить і те, що підозрюваного ОСОБА_1 виявили бажання взяти на особисту поруку керівник Благодійної організації «Благодійний фонд «Мирне майбутнє» ОСОБА_16, громадяни України - ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17, котрим особисто допомагав підозрюваний у вирішенні їх майнових та особистих питань, а також народні депутати ОСОБА_14, ОСОБА_15

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тому, з урахуванням наведеного, недоведеності прокурором обставини, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме застави.

Прокурор, посилаючись на наведені ризики, вказує про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою з метою унеможливлення приховування ОСОБА_1 від встановлення належного йому та злочинній організації майна і злочинним шляхом здобутих коштів, для накладення на них арештів з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову.

Проте, такі обґрунтування прокурора не можуть бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки кримінальне провадження, у якому повідомлено ОСОБА_1 про підозру, здійснюється з 2013 року, у зв'язку з чим у сторони обвинувачення було достатньо часу для відшукання такого майна та накладення на нього арешту.

Також суд відхиляє позицію сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав можливості ОСОБА_1, у разі його перебування на волі, контактувати із іншими учасниками злочинної організації, й надалі узгоджувати з ними свої дії, оскільки тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом та його застосування не зможе убезпечити підозрюваного від спілкування з такими особами за допомогою різного роду засобів зв'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, у зв'язку з чим відповідно до наведених положень закону застава повинна бути визначена у від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 28 вересня 2010 року за № 12050/04 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини звернув увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні якої ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Так, згідно із матеріалів клопотання ОСОБА_1 підозрюється в участі у злочинній організації та вчиненні у її складі злочинів, за що він та інша особа, як керівники ПАТ «Укргазвидобування», отримали частину незаконного прибутку від реалізації привласненого скрапленого газу цього державного підприємства у розмірі 50 відсотків, а саме у сумі 577 058 223 грн., які легалізували через підконтрольні підприємства та розпорядилися ними на власний розсуд.

Враховуючи наведене, інкриміновані стороною обвинувачення ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, наявність збитків, завданих державі, тривалістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов висновку про виключність випадку та застосування до підозрюваного застави, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тому, враховуючи наявність у ОСОБА_1, членів його сім'ї (дружина та мати) підконтрольних діючих підприємств-резидентів; 4 квартир загальною площею 384 кв.м., нежитлової нерухомості загальною площею 455,4 кв.м., автомобілів, а також виключність випадку, слідчий суддя дійшов висновку про визначення розміру застави в 11 351 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 20 000 462 грн.

Вказаний розмір застави не є непомірним для підозрюваного, враховуючи його майнових стан та стан його родини, що повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

При цьому, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги сторони захисту з приводу незаконного затримання підозрюваного, виходячи з такого.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, котрі зазначені у протоколі затримання ОСОБА_1, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

- якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, яке є триваючим злочином, в органу досудового розслідування були підстави для здійснення затримання підозрюваного на підставі п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Крім того, після затримання ОСОБА_1 відповідно до положень КПК України був доставлений до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 206 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Домбровського Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 11 351 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 20 000 462 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 жовтня 2018 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Звільнити ОСОБА_1 негайно з-під варти із залу суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин