Ухвала суду № 76127816, 27.08.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5777/14

Провадження № 6/750/129/18

У Х В А Л А

27 серпня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Литвиненко І. В.,

за участі секретаря судового засідання – Юрченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

23.08.2018 року головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначив, що заборгованість за виконавчим провадженням № 51043141 не погашена.

Фактично подання державного виконавця було передано судді канцелярією суду 27.08.2018 року.

Державний виконавець в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Сторони виконавчого провадження не викликалися, відповідно до вимог статті 441 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У провадженні головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором у сумі 400994 грн. 90 коп. (чотириста тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири грн. 90 коп.).

Відповідно до наданих суду матеріалів, на підставі виконавчого листа виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 19.08.2014 року державним виконавцем 22.04.2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відомостей щодо надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника державним виконавцем суду не надано.

29.06.2016 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 51043141 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

30.06.2016 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 51043141 було винесено постанову про розшук майна боржника .

12.03.2018 року боржником ОСОБА_2 на ім’я начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було написано письмові пояснення в яких боржник зазначив, що про виконавче провадження він обізнаний, рухомим, нерухомим майном та активами у банку він не володіє. Зобов’язується виплачувати борг по мірі надходження грошових коштів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 132688801 від 31.07.2018 року прав власності на рухоме та нерухоме майно за ОСОБА_2 не зареєстровано.

Відповідно до ч. 1 ст.. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 313 ЦК України, фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже державному виконавцю надано право не в будь-якому разі звертатись із поданням до суду, а тільки в разі ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов‘язань. Під поняттям «ухилення» від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням, варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність коштів, майна тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини. На момент звернення з поданням до суду, факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об’єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження

Виходячи зі змісту п.5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань можливе лише за наявності умислу. Адже у цьому випадку особа усвідомлює протиправний характер своєї дії або бездіяльності , передбачає її суспільно шкідливі наслідки і бажає (або свідомо припускає) їх настання, що свідчить про наявність як інтелектуальної, так і вольової ознаки у поведінці особи. Отже, особа, яка має невиконані зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено зворотне.

Враховуючи вищевикладене вказане подання не підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем не надано доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання рішень суду, а ЦПК України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання..

На момент звернення з поданням до суду, факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об’єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Керуючись статтями 258, 259, 260,261, 353-354, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні подання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.В. Литвиненко