Ухвала суду № 76126120, 30.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37037/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., при секретарі Костенко Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Закружецького Юрія Юрійовича про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Закружецького Юрія Юрійовича про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016101100000224, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2016.

Від прокурора надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Обґрунтовуючи внесене клопотання прокурор вказав, що відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016101100000224, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 149, ч. ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на території України, зокрема, в містах Києві, Кропивницькому, Львові, Маріуполі та інших населених пунктах, упродовж 2011-2018 років здійснює протиправну діяльність злочинна група, організована ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином Республіки Молдови та Федеративної Республіки Німеччини, до якої входять службові особи ТОВ «BIOTEXCOM» та інших, пов'язаних із ним підприємств, які під час своєї господарської діяльності ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах та під виглядом проведення програм допоміжних репродуктивних технологій із застосуванням сурогатного материнства за грошові кошти в сумі близько 50 тис. євро сприяють іноземним громадянам в здійсненні незаконних угод щодо малолітніх дітей (громадян України), тим самим, здійснюючи торгівлю дітьми за грошову винагороду.

Зокрема, службові особи ТОВ «BIOTEXCOM» безпідставно вносять до довідок про генетичну спорідненість недостовірну інформацію про іноземних громадян в якості батьків новонароджених громадян України, після чого іноземні громадяни незаконно реєструють новонароджених громадян України як громадян іноземних держав та вивозять їх назавжди з території України. Фактичними батьками таких дітей являються невідомі особи, так як при лікувальній програмі допоміжних репродуктивних технологій використовуються яйцеклітини та сперматозоїди донорів з банків, які не мають жодного відношення до іноземців, яких вписують батьками в довідки про генетичну спорідненість. Як результат іноземні громадяни незаконно вивозять дітей (громадян України) за кордон на підставі підроблених документів.

В той же час, згідно із дослідженням, проведеним 30.05.2018 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби щодо фінансово-господарських операцій, здійснених за участю ТОВ «ВІОТЕХСОМ» (код ЄДРПОУ 36546976) за податкові періоди з січня 2015 року по грудень 2017 року, встановлено, що службові особи підприємства ТОВ «ВІОТЕХСОМ» за вказаний період часу ухились від сплати податку на прибуток в сумі 65754000 грн. шляхом невідображення в податковій звітності доходів, отриманих від здійснення послуг сурогатного материнства, наданих нерезидентами на митній території України, та ухилились від сплати податків на доходи фізичних осіб, які надавали послуги з сурогатного материнства в сумі 13150800 грн.

В подальшому грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, злочинне угрупування легалізовує шляхом придбання елітної нерухомості та елітних автомобілів як на території України, так і за її межами, а також на тимчасово окупованих територіях, через підконтрольні їм підприємства.

13.07.2018 Генеральною прокуратурою України у даному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, власнику ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_2 та у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 366 КК України, головному лікарю медичного центру «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_4

На даний час виникла об'єктивна необхідність у накладенні арешту на майно, яке належить директору ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_5.

Згідно відомостей, наданих Регіональним сервісним центром в м. Києві МВС України, встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебувають наступні транспортні засоби:

-автомобіль MERCEDES-BENZ GL 450 4664, д.н.з. НОМЕР_4, (2007), чорний, № двигуна НОМЕР_5, № кузова НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_7 від 31.01.2017;

-автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI 2148, д.н.з. НОМЕР_8, (2009), білий, № двигуна НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_10, свідоцтво НОМЕР_11 від 30.07.2014.

З урахуванням тих обставин, що в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що відповідні транспортні засоби здобуті ОСОБА_5 в результаті злочинної діяльності, постановою процесуального керівника їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні постановою від 27.072018 року.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки правове обґрунтування клопотання відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, а саме:

-на автомобіль MERCEDES-BENZ GL 450 4664, д.н.з. НОМЕР_4, (2007), чорний, № двигуна НОМЕР_5, № кузова НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_7 від 31.01.2017;

-на автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI 2148, д.н.з. НОМЕР_8, (2009), білий, № двигуна НОМЕР_9, № кузова НОМЕР_10, свідоцтво НОМЕР_11 від 30.07.2014.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г. О. Матійчук