Рішення № 76125711, 14.08.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3320/17

Провадження №: 2/755/779/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.,

за участі секретаря Краснової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення збитків понесених внаслідок надання неякісних послуг, -

учасники справи: представники позивача ОСОБА_4,

відповідач: ОСОБА_3,

представники відповідача ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом та відповідно до позовних вимог просить суд розірвати договір 24.05.2016 р. №03/05/16 з додатком № 2 від 25.06.2016 р. укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 116745 грн. збитків за неналежне надання послуг.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 36 050 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне виконання умов договору.

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір №03/05/16 на виготовлення меблів.

Відповідно до договору вартість виробів є твердою та складає 172 800 грн., дана сума включа в себе вартість матеріалу , вартість роботи по виготовленню виробів, а також вартість доставки та зборки.

За домовленістю між сторонами у день підписання договору замовник сплачує 60 % від загальної суми виробів. тобто 103 680 грн, остаточний розрахунок заборгованості замовник зобов»язується сплатити у день підиписання акту здачі - приймання виробів, тобто у момент остаточного виконання умов договору виробником.

Зазначену суму авансу в розмірі 103680 грн. позивач передав відповідачу 24.05.2016 р. в день підписання договру .

З врахуванням додаткових узгоджень з відповаідачем шляхом електоронного листування сума вартості замовлення зросла до 212 850 грн. та строк виконання договору продовжено до 25 липня 2016 р.

В зазначений строк замовлені позивачем меблі були частково виготовлені та встановлені у квартрі за адресою: АДРЕСА_1, але візуальний огляд меблів не відповідав умовам договору, вимогам держ.стандартів, виготовлені меблі мають істотні недоліки, тобто є товаром неналежної якості .

Притензії щодо неякісного постачання меблів були висловлені відповідачу ФОП ОСОБА_3, але відпоавідач не реагував на вказані позивачем недоліки та в послідуючому взгалі припинив роботи по втановленню та виготовленню меблів.

Свої вимоги позивач обгрунтовує посиланням на вимоги ст. ст. 610,611 ЦК України та Законом України «Про захист прав споживача», крім того позивачем в рамках підготовки до судового розгляду та обгрунтування своїх вимог було проведено експертне дослідження №89/7 від 25.11.2016 р.

В судовому засіданні представник відповідача позов підтримав повністю з обставин викладених в позовній заяві, вкзуючи на те, що відповідач належним чином не виконав умови договру, поставив товар неналежної якості, а в послідуючому самоусунувся від виконання взятих на себе зобов»язань по договору.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували щодо позову, надавши до суду свої письмові пояснення, які обгрунтовували тим, що дійсно при постановці меблів виникли розбіжності в замірах, так як заміри проводилися в приміщенні позивача під час ремонту, а в послідуючому корегувалися ( зміни розмірів стін пройомів і т.і.) внаслідок ремонту за участі дизайнера позивача, внаслідок чого і виникли розбіжності в замірах , крім того позивач після виготовлення меблів виявила бажання жодо зміни розміру меблів.

З врахуванням великого замовлення встановити всі меблі за один день виявилося неможливим та монтаж меблів було перенесоно на наступний день, але замовник ( позивач) по справі не надала доступу до квартири працівникам для подальшого монтажу меблів.

Вважає, що невірність розмірів меблів виникла з вини позивача та її дизайнера, що надавав заміри відповідачу.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача , надавши оцінку показанням свідків, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені сторонами доводи та заперечення, суд приходить до наступного.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов?язки, які покладаються на них за договором.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, крім договорів, цивільні права та обов'язки виникають також з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положення частини 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно роз'яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 року № 5 (із змінами), вирішуючи справи про захист прав споживачів, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава: забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів; надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг) та набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час вибору й використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб; гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я та життєдіяльності. Встановлений Законом перелік прав, якими користуються споживачі, не є вичерпним. Законодавчими актами і договорами, які не суперечать Закону, можуть бути передбачені й інші права споживачів та зобов'язання продавців, виготівників, виконавців

Відповідно до положення статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Як убачається з матеріалів справи, 24.05.2016 р. №03/05/16 з додатком № 2 від 25.06.2016 р. укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 на виготовлення та поставку меблів.

Відповідно до додатку №2 до вказаного договору 03/05/16 відлповідач отримав предоплату в розмірі 60 %, що складає 127710 грн. ( а.с.12).

Як було встановлено в ході судового розгляду та не спростовувалося учасниками процесу позивачу були постановлені частина меблів згідно договору, розміри яких не відповідали замірам.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 чи його довірена особа самостійно заміри для виготовлення медлів не проводили, а проводили виготовлення меблів за замірами, що здійснювала стороння особа ( дизайнер).

Крім того відповідач чи його представник в судовому засіданні не споростував твердження позивача, що товар був наданий належної якості.

Також в судовому засіданні відповідач не надав до суду доказів того, що останньому чиняться перешкоди щодо виконання умов договору, а саме в монтажі та постановці меблів зі сторони позивача чи третіх осіб.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

За нормою ст. 700 ЦК України, продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

Ч.1 ст.7 Закону України «Про захист прав споживачів») передбпчено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років. (ч. 5 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Якщо через недолік неможливе чи недопустиме використання товару відповідно до його цільового призначення, виник він із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення був виявлений знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором - то це істотний недолік товару.

Істотні недоліки, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), чи фальсифікований товар у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, підтверджуються висновком експертизи, яку продавець відповідно до п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», зобов'язаний організувати у триденний термін із дня одержання письмової заяви від споживача.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, серед іншого, розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Статтею 10 Закону визначено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Позивач в обгрунтування своїх вимог провів експертне дослідження відповідно до якого №89/7 від 25.11.2016 р., вбачається, що меблеві вироби , виготовлені відповіднодо договру від 24.05.2016 р. №03/05/16 станом на 25.10.2016 р. мають дефекти, які є істотними.

Фактичні показники якості меблевих виробів ,наведених в п. 1,2,3,5,6,7,8,13,14 додатку№2 до договору станом на 25.10.2016 р. не відповідають базовим характеристикам чи показникам якості, які зафіксовані і договорі від 24.05.2016 р.

Залишкова вартість меблевих виробів , відповідно до договору від 24.05.2016 р. №03/05/16 наведених в п. 1,2,3,5,6,7,8,13,14 додатку №2 до договоур станом на день дослідження складає 116045 грн.

Статтями 79,80, 81 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє обгрунтування в ході судового розгляду в частині стягнення 116 045 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені то дані вимоги не знайшли свого правого обгрунтування.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3,6, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 222, 223, 294, 296 ЦПК України , Закном України «Про захист прав споживачів», суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення збитків понесених внаслідок надання неякісних послуг задовольнити частково.

Розірвати договір від 24.05.2016 р. №03/05/16 з додатком № 2 від 25.06.2016 р. укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 116745 грн. збитків за неналежне надання послуг.

В іншій частині задоволення позову відмовити

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь державного бюджету України 1167, 45 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено до 24 серпня 2018 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 місце проживання АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач : ФОП ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2

Суддя