Рішення № 761251, 26.06.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.07 р. Справа № 15/187пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (код ЄДРПОУ 33331099)

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

за участю представників сторін:

від позивача: Зімбіль Ю.І. за довіреністю №6 від 09.01.2007р.

від відповідача: ОСОБА_1 (в останнє судове засідання не з'явилася).

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м Маріуполь про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Ухвалою суду від 08.06.2007 р. судом порушено провадження у справі № 15/187пн, сторони зобов'язані представити документи та учинити певні дії.

Відповідач у порушення ухвал від 08.06.2007 р., 18.06.2007 р. відзив на позовну заяву не надав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, час та дату проведення судового засідання.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем про поважні причини неявки у судове засідання, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2004 р. року ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа за адресою: АДРЕСА_1 і взята на облік у Жовтневій міжрайонній ДПІ м. Маріуполя під ідентифікаційним номером НОМЕР_1.

Згідно акту перевірки від 08.05.2007 року Жовтневої міжрайонної ДПІ м. Маріуполя СПД ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з 4 кв. 2005 року не надає до податкового органу податкові декларації, документи бухгалтерської звітності, які є обов'язковими формами звітності, згідно чинного законодавства.

Відповідач у судовому засіданні 18.06.2007 р. у усній формі заявляла про те, що раніше подавала заяву держреєстратору про припинення підприємницької діяльності. На її думку вона виконала всі вимоги закону та держреєстратор повинен був здійснити певні дії щодо припинення її державної реєстрації як СПД.

У зв'язку з такою заявою відповідача суд ухвалою від 18.06.2007 р. зобов'язав СПД ОСОБА_1 надати довідку щодо припинення її державної реєстрації як СПД та відклав розгляд справи на 26.06.2007 р. Але ОСОБА_1 у судове засідання 26.06.2007 р. не з'явилася, документів від держреєстратора про припинення її підприємницької діяльності не надала.

Позивач надав до суду лист від держреєстратора НОМЕР_2 від 20.06.2007 р. з наступними відомостями:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець виконкомом Маріупольської міської ради 18.02.2004 р. Місце мешкання: АДРЕСА_1. Документи на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця та на припинення державної реєстрації, державному реєстратору не надавалось.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Пунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 наведеного закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Підпункт “в” пункту 19.1 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року передбачає зобов'язання платників податку з доходів фізичних осіб подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки.

Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року передбачено, що державні податкові інспекції в районах, у містах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Відповідач не надає податкову звітність до податкової інспекції більше одного року, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року, неподання фізичною особою -підприємцем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постанови судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що заборгованість перед бюджетом з боку відповідача відсутня.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не представив доказів надання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про припинення підприємницької діяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито стягується з відповідача на користь Державного бюджету України відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2; 4; 12; 32-35; 43; 49; 82 - 85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1).

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (рахунок 31111095700006 банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001, одержувач - УДК у Київському районі м. Донецька) державне мито у розмірі 85,00 грн.

У судовому засіданні 26.06.2007 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя