Ухвала суду № 76122292, 29.08.2018, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/721/18

Провадження №1-кс/611/277/18

У Х В А Л А

29 серпня 2018 року слідчий суддя Барвінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А. за участю: секретаря Ведмідь І.В., прокурора Абраменко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Барвінкового клопотання заступника начальника СВ Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, про накладення арешту на майно, внесене в кримінальному провадженні №42018221380000103 від 15.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197 -1 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в:

27 серпня 2018 року заступник начальника СВ Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області в рамках кримінального провадження № 42018221380000103 від 15.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1971 ч. 1 КК України з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: накласти арешт на врожай соняшника шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам псувати, знищувати, а також здійснювати збір та реалізацію врожаю із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки або без такої, що вирощується на земельній ділянці, кад.№ 6320481500:03:000:1057, площею 13,864 га, розташованої на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

В обґрунтування клопотання заступник начальника СВ Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна під номерами 127643400 від 14.06.2018, права користування земельною ділянкою кад.№6320481500:03:000:1057 площею 13,864 га. за будь-якими фізичними та юридичними особами не зареєстровані.

В ході огляду місця події, проведеного 12.07.2018, було встановлено, що на земельній ділянці кад.№ 6320481500:03:000:1057 площею 13,864 га. посіяно соняшник.

Даний факт було внесено до ЄРДР за № 42018221380000103 від 15.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1971 ч. 1 КК України.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 98 КПК України, врожай соняшника може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Наявні посіви соняшника матимуть важливе доказове значення в рамках кримінального провадження (ст. 91 КПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – будь – які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно листу Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 № 14-17-4/12991, адресованого Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству юстиції України, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь – яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Однак, усупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства, невстановлена особа за відсутності будь – яких правовстановлюючих документів на право власності чи користування самовільно зайняла і використовує земельну ділянку, кад.№6320481500:03:000:1057, площею 13,864 га, розташовану на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

В той же час документи, що підтверджують право власності на вказане майно, тобто соняшник, органом досудового розслідування не можуть бути зазначені у даному клопотанні та надані слідчому судді у зв’язку з тим, що право власності на вказане майно неможливо підтвердити документально (п. 19 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження»).

Згідно ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Частиною 4 статті 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Метою арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове позбавлення будь-яких фізичних чи юридичних осіб, у тому числі невстановлених осіб, можливості збору врожаю соняшника, вирощеного на вищевказаній земельній ділянці, що розташовані за межами населеного пункту на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, а також розпорядження будь-яким чином цим майном та його використання.

З метою захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні (ст. 2 КПК України), досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення знищення, заволодіння сільськогосподарськими культурами, забезпечення подальшого повернення державі збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Виходячи з викладеного, врожай соняшника, що знаходиться на зазначеній земельній ділянці, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, та набутий кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України, після внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

Тому відсутність повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні не позбавляє слідчого права звернутися із клопотанням про арешт майна для забезпечення, зокрема, доказової бази в кримінальному провадженні.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити.

Одночасно роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання заступника начальника СВ Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, про накладення арешту на майно, внесене в кримінальному провадженні №42018221380000103 від 15.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197 -1 ч. 1 КК України,- задовольнити.

Накласти арешт на врожай соняшника шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам псувати, знищувати, а також здійснювати збір та реалізацію врожаю із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки або без такої, що вирощується на земельній ділянці, кад. № 6320481500:03:000:1057, площею 13,864 га, розташованої на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати заступнику начальника СВ Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1А для виконання та прокурору, іншим заінтересованим особам для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ю.А.Коптєв