Рішення № 76120692, 28.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12073/18

Провадження № 2-а/522/1229/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді — ОСОБА_1,

за участі секретаря судового засідання — ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до інспектора 2-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.07.2018 року звернулась до Приморського районного суду міста ОСОБА_3 з позовом до інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5, інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_6, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАА №458302 від 26.06.2018 року також просив визнати незаконними дії інспектора 1-ї роти 3-го батальйону ОСОБА_6 щодо застосування заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення у вигляді затримання транспортного засобу від 25.06.2018 року відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та стягнути із Департаменту патрульної поліції на користь позивача матеріальну шкоду загальною сумою 1978 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 вказав, що він був змушений здійснити стоянку на спеціально відведеному місці для інвалідів, оскільки на той час перевозилася його мати – ОСОБА_7, яка є інвалідом 2-ї групи. Постанова є незаконною, а справа підлягає закриттю, оскільки позивач не порушив Правил дорожнього руху.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Ухвалою від 31.07.2018 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду на 14 серпня 2018 року на 14 годину 30 хвилин.

До суду 14.08.2018 року надійшла заява представника Департаменту патрульної поліції, згідно якої просили відкласти розгляд справи для надання можливості викласти свою позицію з даного спору.

Розгляд справи у судовому засіданні призначеному на 14.08.2018 року було відкладено на 28.08.2018 року.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року справа була роз’єднана в окремі провадження, позов про визнання незаконними дій та стягнення матеріальної шкоди вирішено розглядати в окремому провадженні.

До суду 28.08.2018 року надійшов відзив представника Департаменту патрульної поліції, згідно якого просили відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки автомобіль позивача був припаркований на місці позначеному дорожньою розміткою 1.30, де дозволено зупинку чи стоянку транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю. Водія автомобіля виявлено не було, у зв’язку з чим транспортний засіб позивача тимчасово затримано та доставлено на спеціальний майданчик (стоянку). В результаті розгляду адміністративної справи, було винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст. 122 КУпАП. Вказує, що водій не доказав, що він в той день перевозив людину з інвалідністю.

ОСОБА_4 в судовому засіданні просив задовольнити позов та скасувати постанову.

В судове засідання з’явився представник Департаменту патрульної поліції та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Лейтенант поліції ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Судом встановлено, що 26.06.2018 року інспектором лейтенантом поліції ОСОБА_5 в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення було притягнено ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн., що підтверджується постановою серії ЕАА №458302.

Суть правопорушення – 25.06.2018 року у м. Одесі по вул. Садова, 10 ОСОБА_4 здійснив стоянку автомобіля Skoda Octavia А5, державний номер НОМЕР_1, чим суттєво заважав руху іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху – Порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 8.5.1 Правил дорожнього руху горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Твердження позивача, що його мати ОСОБА_7 є інвалідом другої групи підтверджується пенсійним посвідченням №139843.

Ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були прокладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У оскаржуваній Постанові ЕАА №458302по справі про адміністративне правопорушення від 26.06.2018 року жодних посилань на докази, на підставі яких вона була прийнята, немає.

У відзиві на позов представник Департаменту патрульної поліції вказав, що факт порушення ПДР позивачем було зафіксовано фотографіями. Однак дані фотографії фіксують лише стоянку автомобіля позивача на місці для інвалідів, а твердження позивача щодо перевезення в момент зупинки там автомобіля матері, котра є інвалідом другої групи відповідачем не спростовуються.

У відповідності до ч. 1 ст. 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладених в заяві по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

У зв’язку з тим, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3 від 15.06.2018 року (а.с.16), так як ідентифікувати особу, яка надавала вказані пояснення неможливо, відсутня адреса місця проживання та інші контактні дані. Клопотання про виклик її для допиту у якості свідка не надходило.

Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на вищевказаний доказ.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно абз. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Факт скоєння адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами.

Проаналізувавши вказані обставини, суд приходить до висновку, що крім постанови про адміністративне правопорушення, яка не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, суд не вбачає належних доказів, у розумінні ст.251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Частиною 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 287-293 КпАП України, ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 71) до інспектора 2-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5 (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5), Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5) про скасування постанови та закриття провадження – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №458302 від 26.06.2018 року, прийняту Інспектором патрульної поліції 2-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_5, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.Я. Бондар