Вирок № 76120046, 29.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9755/18

Провадження № 1-кп/520/981/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2018 року Київський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Галій С.П.

з участю секретаря Маркової О.І.

прокурора Маркової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі кримінальне провадження №12013170480002328 від 18.04.2013 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 13.02.2013 року на 14.02.2013 року ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 (засудженим вироком Київського районного суду м.Одеси від 22.05.2013 року), впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, з території прилеглої до гаража, розташованого біля будинку потерпілої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрали дві металеві пластини, розміром 2,5м?0,5м, які завантажили у вантажний візок, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втекли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили матеріальний збиток ОСОБА_3 на 605 гривень.

Згодом матеріальні збитки були відшкодовані шляхом повернення потерпілій викраденого майна.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, фактичні обставини не оспорює, згоден з кваліфікацією його дій та пояснив суду, що дійсно з 13.02.2013 року на 14.02.2013 року він разом з ОСОБА_2, заздалегідь домовившись скоїти крадіжку, з території біля гаража, який розташований біля будинку потерпілої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрали дві металеві пластини, які погрузили на вантажний візок, після чого з місця скоєння злочину втекли з викраденим майном.

Він згоден, що вартість викрадених ними металевих пластин складає 605 гривень.

У скоєнні злочину щиро кається, просить суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, його вина доведена та підтверджується доказами, дослідженими судом:

-Витягами з ЄРДР від 18.04.2013 року та від 15.02.2013 року;

-Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.06.2018 року;

-Протоколом огляду предмета від 21.02.2013 року з фототаблицями;

-Протоколом огляду місця події від 15.02.2013 року;

-Постановою про залучення речових доказів;

-Заявою потерпілої про отримання речового доказу - гаманця від 26.06.2018 року

-Довідкою про вартість викраденого майна;

-Вироком Київського районного суду м.Одеси від 22.05.2013 року відносно ОСОБА_2

Згідно письмової заяви потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що потерпіла просить про розгляд справи судом у її відсутність, тому суд за згодою учасників судового процесу, в порядку ст.325 КПК України розглянув справу у відсутність потерпілого.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєнні злочину, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а також з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини, встановлені досудовим розслідуванням, тому на підставі ст.349 ч.3 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким по справі не оспорюються.

На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що докази по справі є належними, допустимими, достовірними, достатніми які повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обставини які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України не встановлені.

Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України суд вважає, щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину, відсутність матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно викладених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що не втрачена можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення його волі, тому суд вважає недоцільним призначати обвинуваченому ОСОБА_1 реальне покарання у виді позбавлення волі, та вважає можливим на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Обрати відносно ОСОБА_1запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілої - повернути власнику потерпілій ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Галій С. П.