Постанова № 76119344, 29.08.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/3689/18 29.08.2018 23.08.2018 29.08.2018

Номер провадження: 33/784/372/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 489/3689/18 Головуючий у місцевому судді Коваленко І.В.

Номер провадження: 33/784/372/18 Головуючий у апеляційному суді Прокопчук Л.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Прокопчук Л.М.,

за участю: секретаря - Богуславської О.М.

особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, його представника адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13 липня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Львів, має вищу освіту, не одружений, працює позаштатним кореспондентом видання «Дніпровська панорама», проживає за адресою: АДРЕСА_1

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду, 04.06.2018 о 16 год. 16 хв. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Космонавтів, 136-А в м. Миколаєві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, порушивши вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 просить постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва відносно нього скасувати, провадження по справі закрити.

Вважає, що суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, з порушенням норм процесуального права.

Крім того, вказує, що суд першої інстанції в постанові зазначив, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що не відповідає обставинам справи, так як свідками відповідно до протоколу були ОСОБА_6 та ОСОБА_4

До того ж наполягає, на тому, що не відмовлявся від проходження медичного огляду, лише зазначив, що не вбачає для цього підстав, та йому потрібно їхати зустріти свого колегу та забрати у нього документи, пов'язані з його роботою та оргтехніку, тому що працює позаштатним кореспондентом видання «Дніпровська панорама».

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП та до п.1 розділу IХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Таким чином у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП суду слід перевіряти як докази того, що у поліцейського були достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, так і докази безпідставної відмови від проходження огляду на виявлення вказаного стану.

Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МОЗ\МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, іншими доказами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вказаних вимог закону не дотримався.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 04.06.2018 року серії БД № 177033 зазначено, що ОСОБА_2 04.06.2018 о 16 год. 16 хв. керував транспортним засобом Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Космонавтів, 136-А в м. Миколаєві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, порушивши вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. (а.с.1).

При цьому суд не звернув увагу на те, що в поясненнях свідків, на покази яких він послався, такої ознаки як «почервоніння обличчя» не йдеться. В поясненнях свідка ОСОБА_6 зафіксована така ознака як почервоніння очей, яка не передбачена Інструкцією № 1452/735.

Крім того в протоколі зазначена така ознака як «зіниці ока не реагують на світло», що не відповідає ознакам, переліченим в названій Інструкції.

ОСОБА_2 заперечує наявність в нього вказаних ознак. Відповідно до результатів токсикологічного дослідження № 907 від 05.06.2018 року водій ОСОБА_2 4.06.2018 року о 18 год. 45 хв. здав біологічний матеріал на аналіз, за результатами якого не підтверджена наявність в його організмі наркотичних засобів.

Відповідно до п.п «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані, зокрема, наркотичного сп'яніння. В даному випадку, якщо у працівника поліції дійсно були достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 перебуває під дією наркотичних засобів, він повинен був відсторонити його від можливості керувати транспортним засобом, але як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_7 не був відсторонений від керування транспортним засобом, права водія в нього були вилучені, а заміть них був виданий тимчасовий талон на право керування транспортним засобом, за наявності якого ОСОБА_2 продовжував керувати транспортним засобом.

З урахуванням наведеного, вимог ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, відповідно до яких обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, за наявності суперечливості доказів, які маються в справі та які не можна усунути, слід прийти до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.

За такого постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення, задовольнивши апеляційну скаргу.

Керуючись п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.07.2018 року відносно ОСОБА_2 скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області Л.М. Прокопчук