Рішення № 76117975, 09.08.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/7303/17

2/465/797/18

РІШЕННЯ

Іменем України

09.08.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова,

у складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

за участю секретаря Левицького М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, треті особи: ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування запису про проведену державну реєстрацію прав та рішення про державну реєстрацію прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав та рішення про державну реєстрацію прав, щодо проведення державної реєстрації права власності на гаражний бокс НОМЕР_1 ряд 13, загальною площею 20,8 кв.м., АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 6668416).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30.11.2017 року позивач звернулася до Пятої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право вланості на спадщину за законом. На день смерті за ОСОБА_3 залишилося спрадкове майно - гаражний бокс НОМЕР_1 ряд 13, загальною площею 20,8 кв.м., що знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі АДРЕСА_1. Вищезагадане майно належало померлому на підставі свідоцтва про право власності від 21.05.2004 року, виданого Франківською районною адміністрацію Львівської міської ради згідно розпорядження за №650 від 21.05.2004 року, витягу про право реєстрацію права власності на нерухоме майно №4184521 від 19.07.2004 року. З повідомлення Державного нотаріуса П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Н.М. Ясинської позивачу стало відомо, що існують перешкоди у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезгадане майно, оскільки з отриманої інформаційної довідки з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно гаражний бокс 19.07.2004 року зареєстровано за ОСОБА_5. Підставою внесення запису зазначено договір купівлі-продажу Р№4882 від 16.06.2004 р., посвідченого ОСОБА_2 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. Вищевказаний запис не дає позивачу змоги оформити свідоцтво про право на спадщину, вільно володіти та користуватися належним їй майном. В зв'язку з цим змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

31.01.2018 року на адресу суду надійшло відзив Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в якому просять в позові, оскільки підставою виникнення права власності за ОСОБА_5 гаражний бокс НОМЕР_1, ряд №13 у гаражному кооперативі №1 «Ластівка» є договір купівлі-продажу, Р№4882, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. Отже на дату смерті ОСОБА_3 він уже не являвся власником спірного майна, відомостей про те, що вказаний договір у встановленому законом порядку визнаний державну реєстрацію прав та рішення про державну реєстрацію прав.

Суд, дослідивши матеріали, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2

Згідно свідоцтва про право власності на гараж від 21 травня 2004 року ОСОБА_3 дійсно володіє на праві приватної власності гаражним боксом НОМЕР_1 ряд №13 загальною площею 20,8 кв.м. в гаражному кооперативі АДРЕСА_1

Згідно витягу про реєстрацію права власності нерухоме майно №4184521 від 19.07.2004 року гаражний бокс НОМЕР_1 ряд №13 загальною площею 20,8 кв.м. в гаражному кооперативі АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6.

Відповідно до довідки Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №1/15677 від 24.11.2017 року видана ОСОБА_1 про те, що згідно даних ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 29.12.2012 року гаражний бокс НОМЕР_1 ряд №13 АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_3. Інформація про обтяження та заборони на вищевказаний гараж станом на 29.12.2012 року в інвентаризаційній справі відсутня.

З відповіді Головного територіального управління юстиції у Львівській області вбачається, що 16.06.2004 приватним нотаріусом ОСОБА_2 н посвідчувався договір купівлі-продажу гаражного боксу НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна регламентується Законом України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.20002 року №7/5 , норми якого діють в тій частині, що не суперечить вимогам Закону.

Ст. 8 Закону зазначає, що орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно ч. 2 ст. 27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 20 січня 2005 року за № 2375/IV, державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 4ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 3ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 2 ч. 2ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який введено в дію з 01.01.2013 року, врегульовано відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також встановлено спеціальний Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 N 703.

Як вбачається з ч. 4ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно ч. 1ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011р. затверджено «Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Внесення змін або скасування записів про реєстрацію права власності на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який діяв до 31.12.2012 р. нормативно-правовою базою не передбачено, і відповідно, державний реєстратор не має правових підстав для внесення змін або скасування записів про реєстрацію права власності на нерухоме майно у зазначеному Реєстрі.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури врегульовано Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5(далі-Порядок).

Відповідно до вказаного вище Порядку заінтересованою особою у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав є особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 Порядку.

Згідно пункту 1.5. цього Порядку документи, що подаються для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, повинні відповідати вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами. За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Порядком чітко визначені випадки відмови у внесенні змін (скасуванні записів) до Державного реєстру прав. Відповідно до пункту 2.14. Порядку державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: 2.14.1 у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав: - органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна;-відсутній запис, щодо якого подано заяву; -документи подані не в повному обсязі. 2.14.2 у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав: - органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. ЗЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який введено в дію з 01.01.2013 року, врегульовано відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також встановлено спеціальний Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 N 703.

Як вбачається з ч. 4ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно вимогст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Також в п.1наказу Міністерства юстиції України «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» від 02.04.2013 року № 607/5, зазначено те, що державна реєстрація, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводиться у випадках подання рішення суду, що набуло законної сили.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що з 01.01.2013 року функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перейшли до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції, від імені якого ці функції виконує Державна реєстраційна служба України та її структурні територіальні підрозділи.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо скасування запису про проведену державну реєстрацію прав та рішення про державну реєстрацію прав, щодо проведення державної реєстрації права власності на гаражний бокс НОМЕР_1 ряд 13, загальною площею 20,8 кв.м., АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 6668416).

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, ч. 4 ст. 223, 282 ЦПК, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задоволити.

Скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав та рішення про державну реєстрацію прав, щодо проведення державної реєстрації права власності на гаражний бокс НОМЕР_1 ряд 13, загальною площею 20,8 кв.м., АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 6668416).

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Франківський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Мартинишин М.О.