Рішення № 76117939, 16.08.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2147/18 Провадження № 2/450/1475/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач 10.07.2018 року звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить визнати за нею право власності на будинковолодіння, розташоване в с. Журавники, Пустомитівського району Львівської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.10.2016 року помер її чоловік ОСОБА_2 до складу спадкової маси після смерті якого увійшло право власності на вказане будиноволодіння, яке він набув у власність в порядку спадкування після смерті своєї матері - ОСОБА_3, яке належали їй на праві власності.

Своїм майном на випадок смерті ОСОБА_2 не розпорядився, а тому спадкування його майна здійснюється за законом почергово. Вона являється єдиним спадкоємцем за законом майна чоловіка та у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини, проте не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку оскільки чоловік за життя не встиг зареєструвати за собою право власності на успадкований житловий будинок. З цих підстав просять позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з’явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Представник відповідача - Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так як всі учасники справи не явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Встановлено, що 08.01.2003 року померла мати чоловіка позивача – ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І- СГ № 269052, виданим 09.01.2003 року.

За життя ОСОБА_3 своєю власністю на випадок смерті розпорядилася, склавши 21.08.2002 року заповіт, який посвідчений секретарем Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району та зареєстрований в реєстрі за № 40, згідно якого все своє майно вона заповіла своєму синові - ОСОБА_2

Судом встановлено, що спадщина відкрилась 08.01.2003 року - в день смерті спадкодавця ОСОБА_3

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР. Тому дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК 1963 року, статтею 529 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 25, що розташований в с. Журавники, Пустомитівського району Львівської області.

З технічного паспорту на житловий будинок № 25 в с. Журавники, Пустомитівського району Львівської області, складеного 10.04.2017 року слідує, що за даною адресою знаходиться будинковолодіння, яке складається з А - житлового будинку 1989 року побудови, загальною площею 68,4 кв.м, житловою – 40,5 кв.м, допоміжною – 27,9 кв.м., та господарських будівель і споруд: а – ганок, Б – гараж, В – сарай, Г – погріб, № 1 – огорожа.

Згідно довідки Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.06.2018 року № 2250, станом на 29.12.2012 року реєстрація права власності на житловий будинок № 25 в с. Журавники, Пустомитівського району Львівської області не здійснювалася.

Як вбачається з довідок Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 140 від 22.02.2017 року та № 855 від 01.12.2016 року, відповідно до записів погосподарської книги сільської ради за ОСОБА_3 рахується житловий будинок № 25 в с. Журавники. Пустомитівського району Львівської області. ОСОБА_3 до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею був зареєстрований її син, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 проживала у ІНФОРМАЦІЯ_3 Львівської та являлася власником житлового будинку № 25 в с. Журавники, яка при житті не оформила за собою право власності на дане нерухоме майно, так як померла, спадщину якої прийняв її син, ОСОБА_2, шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном.

15.10.2016 р. помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СГ № 443921, виданого 17.10.2016 року.

ОСОБА_2, своєю власністю на випадок смерті не розпорядився, тому відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування після його смерті відбувається за законом почергово.

У відповідності до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є його дружина – позивач по справі, оскільки його діти ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до ч.1 ст.1273 УК України подали нотаріусу заяви про відмову від спадщини, що підтверджується копіями відповідних заяв.

З довідки Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 856 від 01.12.2016 року слідує, що ОСОБА_2 до дня смерті проживав і був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним на день його смерті була зареєстрованою та проживала його дружина ОСОБА_1.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом майна померлого ОСОБА_2, яка прийняла в порядку спадкування належний померлому житловий будинок з господарськими будівлями, тобто набула права власності на дане майно, проте не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку із-за відсутності правовстановлюючих документів на таке.

Статтями 328, ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ст.328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З врахуванням наведеного вище, позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1268 ЦК України, ст.ст. 524, 534, 548, 549, ЦК УРСР ( в редакції 1963 р.), ст.ст. 3, 4, 5, 12, 76, 81, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 15.10.2016 року, право власності на будинковолодіння, що розташоване в с. Журавники, буд. 25, Пустомитівського району Львівської області, яке складається з А - житлового будинку 1989 року побудови, загальною площею 68,4 кв.м, житловою – 40,5 кв.м, допоміжною – 27,9 кв.м., та господарських будівель і споруд: а – ганок, Б – гараж, В – сарай, Г – погріб, № 1 – огорожа.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_7