Постанова № 76115972, 11.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/997/18 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправним та скасування рішення №1293 від 01.12.2017,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправним та скасування рішення №1293 від 01.12.2017, прийнятого на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2017, яким скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки №966-бп від 17.10.2015.

Позовні вимоги мотивує тим, що наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідають Плану зонування території з огляду на те, що замовник будівництва звертався для отримання одного будівельного паспорта на забудову земельної ділянки шляхом реконструкції однієї господарської будівлі у житловий будинок, а не кількох окремо розташованих будівель. З огляду на зазначене вважає, що замовник вірно звернувся до уповноваженого органу містобудування та архітектури з заявою на отримання будівельного паспорта.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідач та третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України подали відзив на апеляційну скаргу, в якому вказали, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, а апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на вищевказану норму, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.11.2015 управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради ОСОБА_4 був виданий будівельний паспорт №966-бп на реконструкцію господарської будівлі в житловий будинок по АДРЕСА_1. (а.с. 8).

Згідно з направленням на проведення планової перевірки №49 від 10.10.2017, виданим начальником Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Полтавцем В.П., головні інспектори будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепа Р.І. та Ільченко І.С. були направлені для проведення планової перевірки на Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Згідно з направленням на проведення №49/1 від 09.11.2017, виданим начальником Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Полтавцем В.П., головні інспектори будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепа Р.І. та Шинкарук С.М. були направлені для проведення планової перевірки на Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами проведеної перевірки, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук С.М. із залученням начальника інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Р.І. було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.11.2017, яким встановлено порушення при видачі будівельного паспорта №966 від 17.11.2015:

- будівництво житлового будинку на одній земельній ділянці з вже існуючим житловим будинком, що є порушенням пункту 1.2 розділу І «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого.

На підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду Ільченко І.С. було прийнято рішення №1293 від 01.12.2017 (а.с. 7), яким скасовано дію будівельного паспорта №966-бп від 17.11.2015, оскільки він прийнятий з порушенням:

- пункту 1.2 розділу І «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011.

Не погоджуючись з рішенням №1293 від 01.12.2017, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ (надалі - Закон №3038-VІ).

Відповідно до статті 41-1 Закону №3038-VІ, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За визначення пунктів 7, 8 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій, а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно зі ст. 5 Закону № 3038-VI, програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону № 3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698).

Пунктом 2 Порядку №698 визначено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Порядку №698, з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Відповідно до статті 27 Закону №3038-VI, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Так, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 року прийнято наказ "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки" №103, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за №902/19640 (далі - Порядок №103).

Згідно пункту 1.2 Порядку №103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Пунктом 1.3 Порядку №103 встановлено, що параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №103, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно пункту 2.3 Порядку №103, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.9 Порядку №103 передбачено, що до складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам'ятка замовнику індивідуального будівництва.

Відповідно до пункту 2.12 Порядку №103, будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Згідно пункту 2.14 Порядку №103, будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів. Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

А пунктом 2.2 Порядку №103 визначено, що внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об'єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Відповідно до пункту 32 Порядку №698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

З наявних у справі доказів вбачається, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована господарська будівля, на реконструкцію літньої кухні виданий будівельний паспорт №966-бп від 11.11.2015.

Проте, як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, на вказаній земельній ділянці вже наявний житловий будинок, про що свідчить наявна у справі схема забудови земельної ділянки, додана до будівельного паспорта №966-бп від 11.11.2015 (а.с. 8).

Так, поняття реконструкції визначено у ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 04 червня 2014 року № 63, згідно п. 3.10 якого реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відтак, у випадку реалізації намірів будівництва на вказаній земельній ділянці будуть наявні два житлових будинки, тому будівельний паспорт №966-бп від 11.11.2015 суперечить нормам частини першої статті 27 Закону України №3038/VІ та пункту 1.2 Порядку №103, які передбачають наявність на присадибній земельній ділянці індивідуального, тобто одного, житлового будинку.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на реконструкцію господарської будівлі під житловий будинок повинні бути видані містобудівні умови та обмеження, передбачені Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженим Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650.

При цьому, під поняттям містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, наданим згідно Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011, розуміється документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Приймаючи до уваги те, що в результаті реалізації намірів будівництва на земельній ділянці буде розташовано 2 житлових будинки, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку мають бути видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на пункт 24 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №289 від 06.11.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2017 за №1437/31305, оскільки вказаний перелік затверджений e;t після надання будівельного паспорта №966-бп від 11.11.2015.

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість вимог даного позову та відсутність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 311, 313, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.