Постанова № 76115816, 27.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2018 року справа № 808/893/18 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Білак С.В. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 р. (суддя Татаринов Д.В.) в справі № 808/893/18 за позовом керівника Запорізької прокуратури № 2 Запорізької області, третя особа, яка за заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області, до Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Запорізької прокуратури № 2 Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, яка за заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконної бездіяльності щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під навчальним закладом - Малокатеринівським навчально-виховним комплексом «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області; зобов'язання вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під навчальним закладом Малокатеринівським навчально-виховним комплексом «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на неправильний висновок суду першої інстанції, що надання у користування земельної ділянки третій особі неможливе без повного зонування території смт. Малокатеринівка, а надання земельної ділянки унеможливить здійснення капітального будівництва, спрямованого на створення нових та модернізацією наявних основних фондів навчального закладу, оскільки наявність детальних планів та планів зонування відповідно до вимог діючого законодавства є обов'язковою умовою лише у разі надання земельних ділянок, які будуть використовуватися для розміщення об'єктів будівництва, тобто під майбутню забудову. Якщо ж на земельній ділянці вже побудований об'єкт, а керівник звертається про передачу йому у користування земельної ділянки, на якій розміщено такий об'єкт, без зміни цільового призначення, рішення ради не може обмежуватися діями норми статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки існуюча споруда не може розглядатися як об'єкт містобудівної діяльності, та земельна ділянка для містобудівних потреб раніше вже колись надавалась.

Також, на думку апелянта, є незмістовним зазначення суду першої інстанції про те, що відповідач неодноразово звертався з проханням про виділення коштів для проведення робіт із зонування території села, так як в жодному листі не зазначено намірів оформити правовстановлюючі документи під навчальним закладом. Є неправильним посилання суду першої інстанції на рішення селищної ради від 14.02.2018 р. № 2, оскільки це рішення не стосується предмету спору та містить посилань на наміри селищної ради оформити земельну ділянку під навчальним закладом, тому це рішення не є належним доказом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте судове рішення підлягає зміні.

Судом першої інстанції встановлено, що на території Малокатеринівській селищної ради за адресою: вул. Юності, 33, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, розміщений та здійснює свою роботу Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області. Вказаний освітній заклад є комунальною установою, а його засновником відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Малокатеринівська селищна рада Запорізького району Запорізької області.

Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області перебуває у власності територіальної громади Малокатеринівської селищної ради Запорізького району.

Відповідно до Статуту Малокатеринівський навчально-виховного комплексу «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія», затвердженого наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Запорізької районної державної адміністрації та рішенням Малокатеринівської селищної ради від 23 вересня 2016 року №3, Малокатеринівський НВК «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області є правонаступником Малокатеринівської гімназії «Мрія» Запорізького району Запорізької області, яка була зареєстрована розпорядженням Представника Президента України в Запорізькому районі від 30 липня 2008 року №771.

Згідно з інформацією Малокатеринівського НВК «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» від 04 вересня 2017 №01-13/208 площа земельної ділянки, на якій розташовані приміщення НВК та спортивні майданчики, спортивні поля, приміщення навчального закладу, становить 3,393 га.

28 лютого 2018 року перший заступник керівника Запорізької прокуратури №2 Запорізької області з метою вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру звернувся до Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області з вимогою надати до прокуратури інформацію щодо оформлення земельної ділянки, на якій розташований Маклокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області.

28 лютого 2018 Малокатеринівською селищною радою Запорізького району Запорізької області на адресу Запорізької прокуратури №2 Запорізької області направлено лист (вих.№124/02-01-32), відповідно до якого останнього повідомлено, що у зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті селищної ради на зонування території оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку під Малокатеринівський навчально - виховним комплексом «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області не має можливості.

Малокатеринівська селищна рада Запорізького району неодноразово зверталася з проханням про виділення коштів з районного, обласного бюджетів для проведення робіт із зонування території селища, а саме до Запорізької РДА, що підтверджується листом №470/02-01 -33 від 06 вересня 2017 року; Запорізької районної ради, що підтверджується листом №584/02-01-33 від 08 листопада 2017 року; Запорізької обласної ради, що підтверджується листом №590/02-01-33 від 10 листопада 2017 року; депутата Запорізької обласної ради, що підтверджується листом №592/02-01-33 від 10 листопада 2017 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у разі відведення земельної ділянки під навчальним закладом та передачі її у постійне користування без зонування території, в подальшому це унеможливить здійснення капітального будівництва, спрямованих на створення нових та модернізацію наявних основних фондів навчального закладу, у разі необхідності.

Також встановивши, що на території Малокатеринівської селищної ради за адресою: вул. Юності Калініна, 33 в смт. Малокатеринівка, розміщений та здійснює свою роботу Малокатеринівський НВК «Мрія», який згідно з договором оренди нерухомого майна №1 від 05 січня 2015 року приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення селищної ради, розташовані за цією ж адресою, з метою забезпечення навчально-виховного процессу, будівлі є комунальною власністю відповідача, земельна ділянка, розташована під навчальним закладом, є комунальною власністю Малокатеринівської селищної ради, якою на позачерговій сесії ради 14 лютого 2018 року прийняте рішення про надання дозволу на збір та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі її у постійне користування Малокатеринівській селищній раді, розташованої за адресою: смт Малокатеринівка вул. Юності (Калініна), 33, орієнтованою площею 3,0060 га за рахунок земель комунальної власності для розміщення та обслуговування Малокатеринівського НВК «Мрія», з урахуванням укладення відповідачем 05.04.2018 року договору на виконання топографо-геодезичної зйомки третьої особи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність бездіяльності з боку відповідача. Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідачем вчиняються дії з оформлення правовстановлюючих документів, відсутні підстави для задоволення позову.

Суд погоджується з постановою суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, проте вважає за необхідне змінити її в частині обґрунтування висновків суду для прийняття такого рішення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не вірно застосовано норми процесуального права.

Судом встановлено, що на території Малокатеринівській селищної ради за адресою: вул. Юності, 33, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, розміщений Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області. Вказаний освітній заклад є комунальною установою, а його засновником відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Малокатеринівська селищна рада Запорізького району Запорізької області.

Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області перебуває у власності територіальної громади Малокатеринівської селищної ради Запорізького району.

Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 22.08.2017 р. направлено до Малокатеринівського навчально-виховного комплексу «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» лист, за змістом якого з метою вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, керуючись статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», запропоновано надати копію статуту навчального закладу, інформацію щодо площі земельної ділянки, яку займає навчальний заклад.

Згідно з інформацією Малокатеринівського НВК «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» від 04 вересня 2017 №01-13/208 площа земельної ділянки, на якій розташовані приміщення НВК та спортивні майданчики, спортивні поля, приміщення навчального закладу, становить 3,393 га.

28.02.2018 р. першим заступником керівника Запорізької прокуратури №2 Запорізької області з метою вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру направлено до Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області лист з вимогою надати до прокуратури інформацію щодо оформлення земельної ділянки, на якій розташований Маклокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області.

28.02.2018 р. Малокатеринівською селищною радою Запорізького району Запорізької області на адресу Запорізької прокуратури №2 Запорізької області направлено лист (вих.№124/02-01-32), відповідно до якого прокурора повідомлено, що у зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті селищної ради на зонування території оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку під Малокатеринівський навчально - виховним комплексом «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області не має можливості.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону № 1697-VІІ врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 1697-VІІ під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Частиною 1 статті 24 Закону № 1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Тобто, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

При цьому, як зазначено вище, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

В розглядуваному випадку прокурор в позовній заяві в обґрунтування підстав звернення до суду з цим позовом вказує, що прокуратурою вивчено відомості, наявні у загальнодоступному користуванні, а також опрацьовано інформацію, що надійшла від Малокатеринівської селищної ради, та зроблено висновок, що земельна ділянка, якою користується Малокатеринівський НВК «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія», має перебувати у нього на праві постійного користування. В порушення вимог земельного законодавства та Закону України «Про освіту» правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено, а відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під загальноосвітнім навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження цією земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та порушення інтересів держави в частині гарантування та можливості забезпечення прав дітей на освіту.

Також прокурором зазначено, що Малокатеринівська селищна рада, яка є суб'єктом, що здійснює управління загальноосвітнім навчальним закладом та відповідає за його матеріально-технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, контролю за додержанням земельного законодавства та законодавства у галузі освіти, не виконала покладені на неї повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться навчальний заклад, тобто допустила протиправну бездіяльність.

Прокурором не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави в цьому конкретному випадку, оскільки фактично позов подано в інтересах комунального закладу - Малокатеринівського навчально-виховного комплексу «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області, а не держави.

При цьому суд зазначає, що Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області є юридичною особою, має адміністративну процесуальну правосуб'єктність, тобто може самостійно здійснювати захист своїх прав у разі, якщо вважає, що бездіяльністю відповідача порушується його права.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави, а комунального закладу, саме прокурором, а також не обгрунтовано підстави звернення до суду.

Судом першої інстанції зазначене не враховано при відкритті провадження у справі, помилково не застосовано приписи п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, яка встановлює, що позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

На стадії апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції не має процесуальних підстав для застосування зазначених вище приписів процесуального законодавства, тому погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, проте змінює мотивувальну частину рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 р. в справі № 808/893/18 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 р. в справі № 808/893/18 за позовом керівника Запорізької прокуратури № 2 Запорізької області, третя особа, яка за заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Малокатеринівський навчально-виховний комплекс «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Мрія» Запорізького району Запорізької області, до Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії змінити в частині обґрунтування висновків суду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 27.08.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.08.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко