Вирок № 76115422, 29.08.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3729/18

Провадження № 1-кп/344/611/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурорів Данищука Д.М., Харуна Ю.В.,

представників органу пробації Федів М.І., Саєвич О.В.,

потерпілої ОСОБА_3,

законного представника потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5,

представника цивільного позивача ОСОБА_6,

захисника Любчика С.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційного непрацюючого, одруженого, має на утримані двох малолітніх дітей, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

09.05.2017 близько 18.00 години водій ОСОБА_8 керував автомобілем марки «Peugeot Boxer», реєстраційний № НОМЕР_2, та рухався по вул. Січових Стрільців в м. Івано-Франківську в напрямку перехрестя із вулицями Мельника, Незалежності, Івана Франка. В той час рух на даному перехресті регулювався з допомогою світлофорів. Після увімкнення для ОСОБА_8 зеленого сигналу світлофору, він розпочав рух автомобілем з виконанням маневру повороту праворуч на вул. Мельника. Одночасно на світлофорі, на початку вул.Мельника, для пішоходів увімкнувся зелений сигнал світлофору, який дозволив пішоходам переходити проїзну частину вул. Мельника. Тому пішохід ОСОБА_3 регульованим пішохідним переходом розпочала перехід проїзної частини вул. Мельника у напрямку справа наліво відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_8

У відповідності до вимог п.4.16.а) Правил дорожнього руху України пішохід ОСОБА_3 під час переходу проїзної частини позначеними регульованими пішохідними переходами, за наявності на те відповідного сигналу світлофора, мала перевагу в русі. Однак, водій ОСОБА_8 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїзну частину пішохідним переходом. При цьому, ОСОБА_8 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України:

п.2.3.б), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.4.16.а), у відповідності до вимог якого пішохід має право на перевагу у русі під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;

п.10.1., згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь- якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п.16.2., який зобов'язує водія не регульованих і нерегульованих перехрестях, повертаючи праворуч, або ліворуч, дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

У результаті порушення ОСОБА_8 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №102/76-Д від 02.09.2017 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечним для життя в момент спричинення, у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа, забоєм головного мозку середнього ступеня важкості та синцями в ділянках голови.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_8 суду показав, що 09.05.2017 близько 18.00 годин керував автомобілем марки «Peugeot Boxer» по вул.Січових Стрільців в м.Івано-Франківську в напрямку вул.Мельника. Наближаючись до пішохідного переходу, побачив як більшість пішоходів пройшли на регульованому пішохідному переході повз його автомобіль на безпечній дистанції, а тому продовжував рух прямо. Бачив дівчину, яка стояла на тротуарі та не показувала ознак того, що буде переходити дорогу, а потім раптово почала швидко переходити дорогу. Після чого одразу натиснув на гальма, однак зіткнення уникнути не вдалося. Усвідомлює, що ДТП сталася з його вини, щиро розкаюється. Зазначив, що не є власником автомобіля марки «Peugeot Boxer», даний автомобіль належить роботодавцю, в якого час від часу підробляв. Вказав, що добровільно відшкодував потерпілій матеріальні витрати - вартість лікування під час перебування її в лікарні на суму близько 10 тис грн., що підтверджується чеками та квитанціями, доданими до відзиву на позовну заяву. Крім того, оплачував перебування потерпілої в лікарні не в загальній палаті, а платній. Після виписки із лікарні спочатку пропонував потерпілій відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000 грн., а потім - 50 000 грн., однак родичі потерпілої, порадившись в селі, відмовилися від такої суми і сказали заплатити їм 200 000 грн, внаслідок чого стосунки між ним та родичами потерпілої погіршилися, перестали спілкуватися, здоров'ям потерпілої в подальшому цікавився не безпосередньо, а через батька. На даний час згідний відшкодувати потерпілій моральну шкоду на суму 20 000 грн. Цивільний позов Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні визнав в повному обсязі. Просив суд звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей, щодо яких не позбавлений батьківських прав..

Потерпіла, законний представник потерпілої та представник потерпілої позовні вимоги підтримують в повному обсязі, щодо призначення покарання обвинуваченому погодилися із покаранням, запропонованим прокурором. Цивільний позов Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні просили задовольнити в повному обсязі.

Представник цивільного позивача - Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні цивільний позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, не заперечила щодо застосування до обвинуваченого ЗУ «Про амністію у 2016 році», цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 просила задовольнити в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження - вчинення кримінального правопорушення та цивільного позову Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, які ніким не оспорюються, обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу, підтверджують характер і розмір завданої потерпілій ОСОБА_3 - цивільному позивачу моральної шкоди, а також необхідних для вирішення питання про долю речових доказів та відшкодування процесуальних витрат у справі. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема його вік, те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не працює, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліках ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває, майновий стан обвинуваченого; щире каяття, а також добровільне часткове відшкодування завданих збитків як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, відсутність судимостей, мотивацію до позитивних змін, низьку ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе без позбавлення або обмеження його волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

За таких обставин, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки, та не заперечив щодо застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році» та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання, цивільний позов потерпілої задовольнити частково на суму 75 000 грн., а позов ІФОДКЛ задовольнити в повному обсязі; позицію потерпілої, законного представника потерпілої та представника потерпілої, які щодо призначення покарання обвинуваченому погодилися із позицією прокурора та просили задовольнити позов потерпілої та позов ІФОДКЛ у повному обсязі; позицію обвинуваченого та його захисника, що просили обвинуваченого суворо не карати та застосувати щодо обвинуваченого Закон України "Про амністію у 2016 році", суд вважає за можливе призначити ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 має двох малолітніх дітей - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, яким не виповнилося 18 років на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» та щодо яких не позбавлений батьківських прав. Судом також встановлено, що ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році». Крім того, даний злочин відноситься до необережного злочину, і не є особливо тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України.

Таким чином, на обвинуваченого ОСОБА_8 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році". Обвинувачений ОСОБА_8 не заперечив щодо застосування до нього амністії. Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав ОСОБА_8 судом не встановлено. За таких обставин, відповідно до ст.86 КК України, на підставі п.в ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_8 слід звільнити від відбування призначеного покарання.

В даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_8 заявлено такі позови:

- Івано-Франківською обласною дитячою клінічною лікарнею про відшкодування матеріальної шкоди (витрати на лікування потерпілої ОСОБА_3 ) на суму 2680 грн. 48 коп. (а.с.6-9);

- потерпілою ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_8 у її користь моральної шкоди, що полягала у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала внаслідок спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень у розмірі 200 000 грн. (а.с. 39-41).

Вирішуючи заявлені цивільні позови у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, ІФОДКЛ витрачено на лікування потерпілої 2680,48 грн, з яких медикаменти - 619, 81 грн., вартість обстеження - 686 грн, вартість перебування в лікувальному закладі 24 ліжкоднів - 959,83 грн. та накладні витрати (5,1%) -414, 84 грн.

Зважаючи на повне визнання позову ІФОДКЛ обвинуваченим, суд вважає за необхідне позов ІФОДКЛ про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі та стягнути з обвинуваченого у користь ІФОДКЛ 2680 грн 48 коп.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_3 щодо морального відшкодування, то суд виходить з наступного. Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Потерпіла ОСОБА_3 оцінила заподіяну їй моральну шкоду в 200000 грн. Обвинувачений визнав факт спричинення потерпілій ОСОБА_3 моральної шкоди та вважав за можливе відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. Суд вважає, що вчиненим злочином спричинено потерпілій ОСОБА_3 моральну шкоду: внаслідок одержаних тілесних ушкоджень потерпіла перенесла як фізичний біль, так і психологічні страждання через погіршення стану здоров'я, порушення звичного способу життя внаслідок отриманих важких травм - перелому кісток основи черепа, забоєм головного мозку середнього ступеня важкості та синцями в ділянках голови. Як вбачається з характеристики ОСОБА_3, виданої 06.12.2017 Центром професійно-технічної освіти №1 м.Івано-Франківська, на другому курсі навчання погіршився рівень розвитку пам'яті та уваги ОСОБА_3 За твердженням законного представника потерпілої - її дідуся ОСОБА_4 (ОСОБА_3 є сиротою), значно погіршився психоемоційний стан внучки, на зауваження та критику реагує агресивно, іноді неадекватно. Що стосується твердження представника та законного представника потерпілої в судовому засіданні в обґрунтування позову про необхідність подальшого дороговартісного оперативного лікування потерпілої, то будь-яких доказів необхідності такого лікування та розрахунку ймовірної його вартості суду не надано. Також суду не надано доказів необхідності зміни обраної ОСОБА_3 професії внаслідок отриманої травми. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, глибину та характер моральних страждань потерпілої, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, матеріальний стан обвинуваченого та потерпілої, суд вважає, що заявлений розмір морального відшкодування потерпілою ОСОБА_3 є завеликим та з урахуванням вимог доцільності та розумності вважає, що позов потерпілої слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_3 80 000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Відповідно до ст.86 КК України, на підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного цим вироком покарання.

Цивільний позов Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні задовольнити. Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, у користь Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні (м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця, 132, р/р 35415001023615 ГУДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, Код ЄДРПОУ 01993256) - 2680 грн. 48 коп (дві тисячі шістсот вісімдесят гривень сорок вісім копійок) на відшкодування матеріальної шкоди - витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_2, 80 000 грн (вісімдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 3121 гривню 40 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз: №4.2-290/17, №4.2-1040/17, №4.2-197/18.

Речовий доказ згідно постанови від 10.05.2017: автомобіль марки «Peugeot Boxer», реєстраційний № НОМЕР_2 - вважати повернутим власнику ОСОБА_13 (постанова від 22.03.2018).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко