Вирок № 76114474, 29.08.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/63/18 Провадження №1-кп/0187/53/18

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., розглянувши матеріали кримінального провадження № 12018040520000016 від 11.01.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженки м. Дніпродзержинська, українки,має середньо-спеціальну освіту , не працює, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , притягнутої до кримінальної відповідальності

-31.10.2016 кримінальне провадження відомості щодо якого внесено до ЄРДР № 12016040780001031 від 06.07.2016 за ч. 1 ст. 190 КК України, Південним ВП Кім'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області направлено до суду із обвинувальним актом,

- 23.02.2017 кримінальне провадження відомості щодо якого внесено до ЄРДР № 12016040780002005 від 27.12.2016 за ч. 2 ст. 185 КК України, Південним ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області направлено до суду з обвинувальним актом.

- 10.01.2018 кримінальне провадження відомості щодо якого внесено до ЄРДР № 12017040780001645 від 03.12.2017 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, Південним ВП Камянського ВП ГУНП в Дніпропетровській області направлено до суду з обвинувальним актом.

- раніше судимою 21.03.2018 року Баглійським райсудом м.Дніпродзержинська по ст. 186 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України

сторони та учасники судового провадження :

прокурор Несінов Ю.О.

захисник Попов В.А.

В С Т А Н О В И В

20.11.2017 у денний час доби ОСОБА_4, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_5, прибула до с. Лобойківка, Петриківського району Дніпропетровської області, та проходячи повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ,де переконавшись про відсутність сторонніх осіб поблизу вказаної ділянки та що за її діями ніхто не спостерігає, проникла на територію вищевказаної ділянки через паркан, після чого шляхом віджиму вікна проникла до вищезазначеного будинку звідки здійснила крадіжку майна: а саме: планшету марки « Самсунг» вартістю 4460 грн 60 коп та ноутбука вартістю 12 650 грн., відповідно до висновку судового експерта № 159 від 15.01.2018 станом на 22.11.2017.

Після цього, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, заподіявши тим самим ОСОБА_5, матеріальний збиток на загальну суму 17110 гривень 60 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, умисні та протиправні дії, які виразились у таємному викраданні чужого майна ( крадіжка), поєднане із проникненням в приміщення, вчинена повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватість в скоєному злочині не визнала і пояснила, що влітку 2017 року до неї приїхав її знайомий ОСОБА_6 за місцем її мешкання в АДРЕСА_3 і привіз із собою ноутбук та планшет, пояснивши що ці речі є його особистими і він бажає їх здати в ломбард за гроші. Потім вони удвох пішли до ломбарду і заклали ці речі за гроші через її паспорт. В подальшому ОСОБА_6 викупив планшет, а куди дівся ноутбук їй не відомо. Їй відомо що ОСОБА_6 на цей час знаходиться в СІЗО за скоєння умисних злочинів, пояснила що вона є наркозалежною і хворіє на СНІД. Заперечувала свою участь в крадіжці майна ОСОБА_5 в АДРЕСА_4 пояснивши що оговорила себе, але чому пояснити не може, про участь ОСОБА_6 говорила слідчому , але останній не звернув уваги на її пояснення, на досудовому слідстві відмовилась від призначення захисника. Не заперечувала, що приймала участь в слідчому експериментові за участі понятих в АДРЕСА_5 і показувала на вікно, на яке їй показували працівники поліції. Цивільний позов не визнала.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, про винуватість останньої у скоєнні даного злочину свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5, пояснила , що 20.11.2017 року вона дізналась від своєї матері ОСОБА_15, що в її будинку по АДРЕСА_2 с. Лобойківка сталась крадіжка. По приїзду вона побачила, що скло на вікні її будинку відчинено, на ньому були сліди ніг із грязі, в будинку не стало її особистого планшета марки « Самсунг» та ноутбука марки « Асус» , в будинку був безлад , коробки із шафи були розкидані на полу, на дивані були сліди ніг. Працівники поліції зробили огляд, через деякий час вона дізналась від працівників поліції, що вкрадені речі були здані в ломбард ОСОБА_4, а потім кимось викуплені.

Заявила цивільний позов про стягнення із обвинуваченої матеріальної шкоди в розмірі 17 110 грн 60 коп, що складає вартість викраденого, так як планшет і ноутбук їй не повернуті, а також 10 000 грн за відшкодування моральної шкоди, так як перенесла нервовий стрес, не має змоги до цього часу користуватись технічними засобами, витрачена значна важлива частина інформації по роботі, фотознімків родини та друзів. Покарання просить суд винести на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він 18 січня 2018 року був понятим при проведенні слідчого експерименту і бачив, як в присутності працівників поліції ОСОБА_4 показувала рукою на будинок потерпілої ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 с. Лобойківка і пояснювала як вона через вікно залазила в приміщення будинку і викрадала речі із кімнати , але які саме він не пам'ятає, в будинок учасники експерименту не заходили. Обвинувачена добровільно показувала всі обставини крадіжки і це знімалось на фото. Крім нього, в якості понятої була його сусідка ОСОБА_9, зауважень до дій працівників поліції не було, він розписався в протоколі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 в суді пояснила, що вона була присутньою в якості понятої 18.01.2018 року при слідчому експериментові за участі ОСОБА_4 , яка добровільно в присутності працівників поліції, слідчого, іншого понятого сусіда ОСОБА_8 показувала на вікно житлового будинку, де проживає ОСОБА_5 і пояснювала, що як вона йшла по АДРЕСА_2, підходила до будинку потерпілої, перелізла через паркан і пошкодила пластикове вікно, а потім залізла через нього в будинок і викрала ноутбук. Вона розписалась в протоколі, зауважень до дій працівників поліції не було.

Із витягу із ЄРДР від 11.01.2018 року по заяві ОСОБА_5 вбачається, що 20.11.2017 року невідома особа проникла до будинку АДРЕСА_2, звідки здійснила крадіжку її майна ( а.с.1),

Із протоколу заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2017 року вбачається, що 20.11.2017 року в період з 9-00 до 14-00 шляхом пошкодження вікна, невідома особа проникла до будинку по АДРЕСА_2 та здійснила крадіжку майна (а.с.2),

Із протоколу огляду місця події від 11.01.2017 року, а саме будинку розташованого по АДРЕСА_2 в с. Лобойківка Петриківського району за участю потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що створка одного вікна в будинку до кімнати № 2 відкрита, на письмовому столі відсутні планшет та ноутбук ( а.с.3-10),

Із висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 159 від 15.01.2018 року вбачається , що ринкова вартість планшету « Самсунг» модель « Галаксі», 2016 року виробництва з урахуванням зносу становить 4 460,60 грн, а ринкова вартість бувшого у використанні ноутбука марки «Асус» , 2010 року виготовлення з урахуванням зносу складає 12 650 грн ( а.с. 17-21),

Відповідно протоколу роз'яснення права на захист від 18.01.2018 року слідчим було роз'яснено підозрюваній ОСОБА_4 її право на безоплатного захисника на правову допомогу, однак ОСОБА_4 власноручно було заявлено про відмову від участі захисника, це не було пов'язано із матеріальним становищем і бажає захищати свої права самостійно ( а.с.79)

З протоколу проведення слідчого експерименту від 18.01.2018 року з фото таблицями до нього, проведений слідчим Петриківського ВП ОСОБА_16. за участю понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9 та підозрюваної ОСОБА_4 з метою встановлення відомостей, уточнення інформації щодо скоєного злочину вбачається, що в ході слідчого експерименту підозрюваній ОСОБА_4 було запропоновано розповісти про обставини крадіжки , які відбулися 20.11.2017 року. ОСОБА_4 пояснила, що в зв'язку із важким матеріальним становищем вона 20.11.2017 року на маршрутному таксі приїхала із міста Дніпродзержинськ до села Лобойківка і проходячи по АДРЕСА_2 побачила заможний будинок. Побачивши що нікого не має, вона перелізла через паркан, підійшла до будинку і за допомогою викрутки, яка була в неї в кишені, відчинила створу пластикового вікна і потрапила до будинку, де із столу викрала планшет марки «Самсунг» та ноутбук марки « Асус», які поклала до своєї сумки. Потім вилізла через вікно на вулицю і пішла до автовокзалу, звідкіль на маршрутці поїхала до м. Дніпродзержинська і збула викрадене майно в ломбард , а кошти витратила на власний розсуд. Далі ОСОБА_4 в присутності понятих показала вікно на будинку АДРЕСА_6, через яке вона проникала в будинок ( а.с.32-36).

Із листа директора ПО « Ломбард»Оникс Анохіна, Яценко» вбачається, що 20.11.2017 року між ломбардом та ОСОБА_4 був укладений договір фінансового кредиту № 11.15389/0, відповідно якого ОСОБА_4 надала в залог планшет « Самсунг» і в зв'язку із закінченням строку договору товар був реалізований ( а.с.74).

Із договору про надання фінансового кредиту під заставу укладеного 20.11.2017 року між Ломбардом « Онікс» м. Дніпродзержинськ « вбачається що ОСОБА_4 отримала фінансовий кредит в сумі 2404 грн ( а.с.75)

Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченої.

Судом врахована позиція ЄСПЛ, викладена і рішенні « Коробов проти України» від 21.10.2011 року - « … що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення « поза розумним сумнівом».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності , допустимості, достовірності , а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань потерпілої , свідків, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України суд кваліфікує, як умисні противоправні дії, що виразились в таємному викраданні чужого майна ( крадіжка), із проникненням до приміщення, вчинені повторно.

Твердження ОСОБА_4 надані в судовому засіданні про те, що вона не скоювала крадіжки ноутбука та планшета із будинку потерпілої, а це крадіжку зробила інша особа, а саме її знайомий ОСОБА_6, а вона тільки здала до ломбарду планшет та ноутбук і що вона себе оговорила на досудовому слідства, суд оцінює критично і до уваги не приймає, розцінює їх як обраний нею спосіб захисту від пред'явленого їй обвинувачення, так як її покази в цій частині повністю спростовуються показами потерпілої та свідків, дослідженими судом доказами, які не викликають сумніву у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред'явлене обвинувачення.

Так потерпіла ОСОБА_5 дала свідчення, що 20.11.2017 року із письмового стола в будинку розташованого по АДРЕСА_2 с. Лобойківка зникли планшет марки « Самсунг» та ноутбук марки « Асус» після того, як невідома особа проникла через вікно в будинок.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 дали свідчення, що ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту 18.01.2018 року в їх присутності добровільно пояснювала обставини скоєння крадіжки із будинку ОСОБА_5 , а саме як вона залазила через вікно до будинку ОСОБА_5 , показувала рукою на вікно, через яке було проникнення і пояснень, щодо участі іншої особи в скоєнні крадіжки від неї не чули.

Обвинувачена на досудовому слідстві відмовившись від участі захисника на досудовому слідстві, пояснювала на слідчому експерименті 18.01.2018 року , що 20.11.2017 року вона самостійно здійснила крадіжку майна із будинку АДРЕСА_2 с. Лобойківка , відкруткою відчинивши вікно і залізло до приміщення, звідки з письмового столу таємно викрала планшет марки « Самсунг» та ноутбук марки « Асус», які продала до ломбарду в м. Дніпродзержинську , а гроші використала на свої потреби.

В судовому засіданні від потерпілої відсутні були скарги на дії працівників поліції щодо неналежного її захисту прав, а заявила клопотання до суду при призначення їй безоплатного захисника тільки 6.03.2018 року і це клопотання було судом задоволено.

Оскільки покази потерпілої доповнюються і узгоджуються показами свідків та іншими доказами і не протиріччять показам самої обвинуваченої, у суду не має підстав для сумніву в правдивості їх свідчень, та свідчень самої ОСОБА_4 на досудовому слідстві.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4, суд згідно з вимогами ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватої , її поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення та обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання та вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 під час судового розгляду не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує : суспільну небезпечність вчиненого нею злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який згідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має двох малолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5 які знаходяться з її слів на утриманні її матері по місцю проживання в АДРЕСА_3, відповідно медичної довідки має попередній медичний діагноз : ВІЛ-інфекція, 1 клінична стадія.

Однак, суд приймає до уваги поведінку обвинувачену після скоєння злочину, яка не розкаялась у скоєному злочині , тривалий час з 2005 року не працює, раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів, відбуває на цей час покарання в місцях позбавлення волі за вироком іншого суду, притягається до кримінальної відповідальності за скоєння інших умисних кримінальних правопорушень , відсутність обставин, що пом'якшує покарання, суд враховує позицію потерпілої ОСОБА_5, яка просить призначити покарання на розсуд суду, матеріальна та моральна шкода якій до цього часу не відшкодована і з урахуванням цих обставин на підставі викладеного, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_4 нових злочинів є призначення покарання у виді позбавлення волі.

Суд звертає увагу, що обвинувачена ОСОБА_4 21.03.2018 року була засуджена Баглійським райсудом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по ч.1 ст.186 КК України до 2 років позбавлення волі . Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 залишена тримання під вартою, яке обрано їй по іншому епізоду кримінального правопорушення і строк відбування покарання рахується з дня взяття її під варту, а саме з 08 грудня 2017 року ( а.с.90)

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України якщо після постановлення вироку у справу буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Приймаючи до уваги, що після постановлення вироку Баглійським райсудом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.03.2018 року, ОСОБА_4 винна в скоєнні крадіжки майна ОСОБА_5, вчиненої 20.11.2017 року,строк покарання обвинуваченій слід призначити за сукупністю злочинів, зарахувавши до призначеного покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком Баглійського райсуду м. дніпродзержинська від 21.03.2018 року відповідно до ч.4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 17 110,60 грн та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд вважає, що потерпіла має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що в результаті протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_4 було заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Так, відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 15.01.2018 року ринкова вартість бувшого у використанні планшету марки « Самсунг» , 2016 року виробництва з урахуванням зносу складає 4460,60 грн, а ноутбука марки « Асус», 2010 року виготовлення з урахуванням зносу становить 12 650 грн ( а.с.69-73), таким чином матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_13 становить 17 110,6 грн ( 4460,60 + 12650), яку належить стягнути із обвинуваченої на користь потерпілої.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить, суд виходить з вимог ч.3 ст.23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, позбавлення можливості потерпілої реалізації свого право користуватись ноутбуком та планшетом, невідшкодування обвинуваченою матеріальної шкоди, ступені вини обвинуваченої, яка своїми діями завдали психологічного стресу й моральних страждань у зв'язку із втратою інформації яку використовувала потерпіла , фотознімків родини потерпілої, витрата особистого часу для поїздок до органу досудового слідства і суду у зв'язку із проведенням процесуальних дій, а також з урахуванням інших обставин,які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди із обвинуваченої ОСОБА_4 підлягає задоволенню повністю, оскільки суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума моральної шкоди 10 000 грн є спів розмірною і розумною.

Запобіжний захід ОСОБА_4 обирався Баглійським райсудом м. Дніпродзержинська у виді тримання під вартою відповідно вироку від з 08 грудня 2017 року, обвинувачена відбуває з цього часу покарання в місцях позбавлення волі, а тому суд вважає залишити запобіжний захід в вигляді тримання під вартою і строк покарання обвинуваченій слід рахувати з 08 грудня 2017 року.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати в розмірі 190 грн належить стягнути із обвинуваченої на користь держави відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 128, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворого покарання за цим вироком, менш суворим за вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська від 08 грудня 2017 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 років 6 місяців ( три роки шість місяців) позбавлення волі.

Залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 8 грудня 2017 року

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 17 110,6 грн та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 17 110,6 грн та моральної шкоди в розмірі 10 000 задовольнити, а всього 27 110,6 грн на користь ОСОБА_5

Стягнути із ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 190 грн на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в Петриківський райсуд Дніпропетровської області на протязі 30-ти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення рішення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: І. М. Іщенко