Рішення № 76114190, 07.05.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.05.2018 Єдиний унікальний номер 205/1256/18

Провадження № 2/205/1504/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 лютого 2018 року поштою направив до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, який надійшов до суду 22 лютого 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року позов залишено без руху, а позивачу запропоновано усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ч. 3 ст. 175, ч. 1, 4, 5 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 2 квітня 2018 року позивачем було подано виправлений позов.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 квітня 2018 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 7 травня 2018 року.

Позивач у своєму позові посилався на те, що у зв'язку з неналежним виконанням договору позики № 1482 від 26 травня 2014 року відповідач зобов'язаний сплатити суму грошової заборгованості з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних. Зобов’язання за договором позики мало бути виконане до 26 червня 2014 року включно. У зв’язку з тим, що борг не був повернений у встановлений договором термін, був зроблений виконавчий напис № 4306 від 30 липня 2014 року. Грошові кошти відповідачем було повернуто 30 серпня 2017 року. За неналежне виконання відповідачем договору позики від 26 травня 2014 року позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму інфляційних втрат у розмірі 14 324 гривні 78 коп. та суму трьох відсотків річних у розмірі 1 307 гривень 01 коп., всього: 15 631 гривню 79 коп. та судові витрати.

Відповідачу ОСОБА_2 належним чином було відправлено копію позовної заяви з додатками, копію ухвали судді від 6 квітня 2018 року та судову повістку-повідомлення. У встановлений строк відповідачем відзив на позов подано не було, тому судом справа розглядається на підставі наявних у ній матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору позики від 26 червня 2014 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1482, ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 у борг 13 685 гривень і зобов’язався їх повернути у строк до 26 червня 2014 року (а.с. 5).

У зв’язку з тим, що відповідачем у визначений в договорі строк суму боргу повернуто не було, 30 липня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 2306 (а.с. 6).

Суму боргу відповідачем було сплачено 30 серпня 2018 року, тому постановою держвиконавця Новокодацького ВДВС міста Дніпра ОСОБА_4 було винесено постанову про зняття арешту з майна (а.с. 21).

Через несвоєчасне погашення боргу у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.

На підставі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлений договором.

Згідно з договором позики відповідач взяв у позивача грошові кошти та зобов’язався їх повернути до 26 червня 2014 року.

На підставі речення 1 ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_2 було прострочено виконання грошового зобов’язання, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України він зобов’язаний сплатити ОСОБА_1 індекс інфляції за час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку, який надано позивачем (а.с. 17), індекс інфляції складає 14 324 гривні 78 коп., три проценти річних від простроченої суми складають 1 307 гривень 01 коп., а всього 15 631 гривня 79 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп., який з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, складає 16 336 гривень 59 коп. (15 631 гривня 79 коп. + 704 гривні 80 коп. = 16 336 гривень 59 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 625, ч. 2 ст. 1046, ч. 2 ст. 1047, абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263-265, ч. 1 ст. 280, ст. 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП 336906950, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Бородинська, буд. 118) індекс інфляції у розмірі 14 324 гривні 78 коп, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1 307 гривень 01 коп, судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп, а всього 16 336 гривень 59 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя О.С. Приходченко