Рішення № 76113460, 20.08.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4576/18

Провадження № 2/201/1774/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Кияшко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 національного університету імені ОСОБА_6, третя особа – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Казакова» про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду міста ОСОБА_5 надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 національного університету ім. О. Гончара, третя особа – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Казакова» про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування поданого позову позивачі посилались на те, що є співвласниками квартири № 37, розташованої в будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі. Рішенням загальних зборів мешканців будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі створено ОСББ «Казакова». На підставі договору № 7 про відшкодування витрат на виробництво і відпуск теплової енергії для потреб опалення населення та інших споживачів, укладеного між ОСББ «Казакова» і ОСОБА_5 національним університетом ім. О. Гончара 21 лютого 2017 року, останнє є виробником і постачальником теплової енергії в гарячій воді в потрібних споживачу (ОСББ «Казакова») обсягах. У зв’язку з тим, що опалювальний сезон у 2017-2018 роках в місті Дніпрі розпочався 15 жовтня 2017 року, проте в будинок № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі теплопостачання було подано лише 28 листопада 2017 року, майну позивачів спричинена матеріальна шкода в розмірі 21912 грн., яку позивачі просили суд стягнути на свою користь з відповідача, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позивачами через канцелярію суду подані заяви про розгляд даної цивільної справи без їхньої участі, в заявах зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Від представника відповідача ОСОБА_7 на адресу суду надійшла заява про розгляд даної цивільної справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. В наданому суду 05 червня 2018 року відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив про відсутність підстав для задоволення даних позовних вимог до відповідача, оскільки жодних договорів з позивачами на постачання теплової енергії та гарячої води відповідачем не укладалось, а сторонами договору № 7 про відшкодування витрат на виробництво і відпуск теплової енергії для потреб опалення населення та інших споживачів від 21 лютого 2017 року є ОСББ «Казакова» і ОСОБА_5 національний університет ім. О. Гончара. Також зазначив, що нормативні акти, що регулюють постачання теплової енергії в Україні не можуть бути застосовані до відповідача, оскільки останній не є суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є постачання теплової енергії, а видом діяльності відповідача є надання освітніх послуг.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не явки суду не повідомив.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справи в судовому засіданні за відсутності сторін і третьої особи та без фіксування процесу технічними засобами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа розглянута без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з вимогами п. 1), п. 3). ч. 1 ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 жовтня 2002 року Управлінням житлового господарства ОСОБА_5 міської ради, належить квартира№ 37, розташованої в будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі (а.с. 9).

Позивачі зареєстровані за зазначеною адресою, що підтверджується відповідною довідкою ОСББ «Казакова» про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 06 березня 2018 року (а.с. 10).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі 14 лютого 2017 року зареєстровано ОСББ «Казакова», видом діяльності якого є комплексне обслуговування об’єктів.

У судовому засіданні також встановлено, що 21 лютого 2017 року між ОСББ «Казакова» як споживачем і ОСОБА_5 національним університетом ім. О. Гончара як енергопостачальною організацією укладений договір № 7 про відшкодування витрат на виробництво і відпуск теплової енергії для потреб опалення населення та інших споживачів, за умовами якого обов’язком енергопостачальної компанії є вироблення і відпуск споживачеві за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Казакова, 4а теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, натомість споживач зобов’язався відшкодувати енергопостачальній компанії витрати, пов’язані з виробництвом і відпуском теплової енергії на підставі встановлених тарифів в терміни, передбачені договором (а.с. 11-13).

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не заперечувалось представником відповідача, що опалення в опалювальний сезон 2017-2018 року в будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі розпочалось 28 листопада 2018 року, в той час як мав розпочатись 15 жовтня 2017 року (а.с. 14, 17, 18, 19).

Відповідно до листа ректора ОСОБА_5 національного університету ім. О. Гончара ОСОБА_10, адресованого голові Соборної районної у місті Дніпрі ради ОСОБА_11 в літньо-осінній період 2017 року керівництво Університету доклало усіх можливих зусиль для вчасного початку опалювального сезону, проте цільові кошти на опаленні були виділені головним розпорядником «Міносвіти і науки України» лише 27 листопада, після чого Університетом негайно, у цей же день, тепло було подано на житлові будинки по вул. Казакова, 4 і 4а (а.с. 19).

З наданого позивачами в обґрунтування своїх вимог звіту № 2804-18/1 про незалежну оцінку ринкової вартості шкоди, спричиненого приміщенням квартири № 37, розташованої за адресою: місто Дніпро, вул. Казакова, буд. 4-А і майну, яке знаходиться в квартирі, складеного ПП ОСОБА_12 в період з 28 квітня 2018 року по 02 травня 2018 року, дата оцінки – 28 квітня 2018 року, вартість спричиненого приміщенням квартири АДРЕСА_1 та майну, розташованому в квартирі, станом на дату оцінки визначена у розмірі 17582 грн. 80 коп. (а.с. 22-79).

В матеріалах справи наявні акти огляду приміщення квартири № 37, розташованої в будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі, складені і підписані мешканцями зазначеної квартири, а також мешканцями квартир № 14 і № 61 зазначеного будинку (а.с. 82-83 зворот, 88).

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору – на межі внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

В даному випадку відповідач ОСОБА_5 національний університет ім. О.Гончара не заперечує того факту, що саме ним не було здійснено подачу теплової енергії до будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі, причиною чого є відсутність фінансування.

Між тим, вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного позову як у недоведеному, оскільки в ході розгляду справи не було встановлено причинно-наслідкового зв’язку між заподіяною позивачам шкодою і діями (бездіяльністю) відповідача.

При цьому суд критично оцінює наданий позивачами в обґрунтування свої вимог звіт №2804-18/1 про незалежну оцінку ринкової вартості шкоди, спричиненого приміщенням квартири № 37, розташованої за адресою: місто Дніпро, вул. Казакова, буд. 4-А і майну, яке знаходиться в квартирі, оскільки шкода, якщо така була, була завдана майну позивачів до 28 листопада 2017 року – день початку постачання теплової енергії до будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі, в той час як огляд пошкоджень приміщення і майна, належних позивачам, відбувся лише 28 квітня 2018 року, тобто після спливу п’яти місяців після подачі тепла. Таким чином зв'язок між пошкодженнями майна позивачів і відсутністю тепла у їх домівці судом не встановлений.

Крім того, суд вважає за можливе зазначити про наступне.

Статтею 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено особливості оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку.

Так, зазначеною статтею передбачено, що оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акту-претензії, відібрання проб здійснюється представником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням.

На вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг бере участь управитель, який у такому разі також підписує акт-претензію.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акту-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком.

Відповідно п.33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами) у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Відповідно п. п. 34, 39 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами) представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.

За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акту-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

В порушення зазначених Правил та Закону позивачами не було надано акту-претензії, оформленого відповідно до вказаних вимог, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Між тим, суд також критично оцінює твердження представника відповідача про те, що нормативні акти, які регулюють постачання теплової енергії в Україні, не можуть бути застосовані до відповідача, оскільки останній не є суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є постачання теплової енергії, з огляду на те, що саме відповідач надає послуги з теплопостачання до будинку № 4а по вул. Казакова у місті Дніпрі, отримуючи за це відповідну плату від ОСББ «Казакова».

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного позову про відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі.

З огляду на результат вирішення справи, судові витрати, понесені позивачами при зверненні до суду з даним позовом, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.334 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 національного університету імені ОСОБА_6, третя особа – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Казакова» про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.С. Федоріщев