Постанова № 76113389, 28.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1926/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря Семенець К.О.,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "03" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій , -

суддя в 1-й інстанції - Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про зобов'язання вчинення дій щодо повернення мисливського карабіну "ОП СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм, 4 патронів та оптичного прицілу "WATERPROF" - 4х24 та видачі дозволу на носіння та зберігання вказаного мисливського карабіну відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність відмови відповідача у поверненні йому мисливського карабіну "ОП СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм, 4 патронів та оптичного прицілу "WATERPROF" - 4х24 та у відмові видати дозвіл на носіння та зберігання мисливського карабіну "ОП СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм, які як речові докази знаходяться в користуванні ГУНП у Рівненській області. Вказав, що зазначені карабін, патрони та оптичний приціл є його власністю, але були втрачені під час полювання. Неодноразові його звернення до відповідача залишались без задоволення та реагування.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 позов задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Рівненській області (вул.Хвильового, 2, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 40108761) повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 33001; ідентифікаційний код НОМЕР_1) оптичний приціл "WATERPROF" - 4х24, який знаходиться на зберіганні в Головному управлінні Національної поліції у Рівненській області як речовий доказ у кримінальному провадженні №1201518016000169.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Рівненській області (вул.Хвильового, 2, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 40108761) вирішити питання про видачу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 33001; ідентифікаційний код НОМЕР_1) дозволу на носіння та зберігання мисливського карабіну "ОП СКС" НОМЕР_2, калібру 7,62мм, відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за №637/3077.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Рівненській області (вул.Хвильового, 2, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 40108761) повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 33001; ідентифікаційний код НОМЕР_1) мисливський карабін "ОП СКС" НОМЕР_2, калібру 7,62мм, який знаходиться на зберіганні в Головному управлінні Національної поліції у Рівненській області як речовий доказ у кримінальному провадженні №1201518016000169, після вирішення питання щодо видачі дозволу на носіння та зберігання такого карабіну.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Рівненській області вчинити дії щодо повернення чотирьох патронів, калібру 7,62мм, - відмовлено.

Стягнуто із суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Рівненській області (вул.Хвильового, 2, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 40108761), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 33001; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 426,67грн. (чотириста двадцять шість гривень шістдесят сім копійок).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що мисливський карабін "ОП СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм дійсно перебував на обліку ГУНП Рівненської області, проте з 12.12.2003 такий мисливський карабін знятий з ІІПС ОВС України і зареєстрований як втрачений, а тому ОСОБА_2 не є власником зброї та не був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні. Позивач не надав суду жодного доказу щодо права власності на мисливський карабін "ОП СКС" НОМЕР_2, калібру 7,62мм та оптичного прицілу "WATERPROF" - 4х24. Суд першої інстанції в порушення вимог ЦК України вирішив питання, що випливає з цивільно-правових відносин, тобто порушив правила підсудності.

Позивач судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржував, відзиву на апеляційну скаргу відповідача не подавав.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 13.11.2015 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено відповідне покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Ухвалою цього ж суду від 20.01.2016 у справі №566/657/15-к визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12015180160000169 карабін "ОП СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм; та оптичний приціл "WATERPROF" - 4х24 і передано на зберігання до ГУНП у Рівненській області (а.с.6).

Вважаючи, що зазначений мисливський карабін належить йому на праві власності, та відповідно має бути повернутий йому, позивач звернувся до відповідача з заявою про його повернення.

Відповідач на звернення ОСОБА_2 від 24.07.2017 №11/С-1178 у поверненні позивачу мисливського карабіну та оптичного прицілу відмовив, посилаючись на те, що останні визнані речовими доказами та передані йому на зберігання(а.с.8).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції позовні вимоги позивача задовольнив частково. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель м.Рівного, є власником мисливського карабіна "ОП СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм, та оптичного прицілу "WATERPROF" - 4х24. В обґрунтування висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позову суд послався на ст. 316, 317, 321 ЦК України , які визначають поняття права власності. При цьому вважав, що відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України право власності на майно не втрачав, а тому у суду відсутні сумніви щодо достовірності цих обставин, а відтак, в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України, не потребують доказуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду та вважає, що такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

За правилами статті 15 ЦПК України чинного на час звернення позивача до суду, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Статтею 19 чинного ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Встановлено, що ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 20.01.2016 у справі №566/657/15-к спірні карабін "ОП СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм та оптичний приціл "WATERPROF" - 4х24 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12015180160000169 і передано на зберігання до ГУНП у Рівненській області. При цьому слід зазначити, що позивач ОСОБА_2 не був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні.

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 04.08.2016 №1450/20-3/01-2016, мисливський карабін СКС" НОМЕР_2 калібру 7,62мм перебував на обліку в ГУНП у Рівненській області, власником якого був ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2.

Проте, вказаний карабін 12.12.2003 знятий з ІІПС ОВС України, як зброя, що втрачена (а.с.7) та відповідно зареєстрований як втрачений.

Зазначене свідчить про відсутність у позивача права власності на зазначене вище майно.

Ураховуючи те, що спірні правовідносини випливають із порушеного права власності на майно, колегія суддів дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Суд першої інстанції не врахував зазначених вище обставин та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

За встановленим колегією суддів неправильного застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі відповідно до ст. 319 КАС України - закриттю.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області задовольнити частково, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "03" березня 2018 р. скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "29" серпня 2018 р.