Рішення № 76113353, 20.08.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/798/17-ц

Провадження № 2/211/153/18

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С. В.

при секретарі Польчик Л.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

за відсутності: позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання в порядку набувальної давності права власності на нерухоме майно – будинок № 51 по вул. Тульській у м. Кривому Розі, посилаючись на такі обставини. 4 січня 2015 померла мати позивача ОСОБА_4. Позивач успадкував майно матері і 25.01.2017 р. отримав відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом. ОСОБА_4 постійно проживала в житловому будинку № 51 по вул. Тульській у м. Кривому Розі з 2002 року. Мати вступила у володіння житловим будинком після смерті ОСОБА_5, який помер 03.05.2002 р.

У 2011 році позивач вступив у володіння житловим будинком № 51 по вул. Тульській у м. Кривому Розі. При цьому, позивач вважав вказаний будинок таким, що належить його матері, яка тривалий час в ньому проживала, володіла ним та обробляла присадибну земельну ділянку. Протягом періоду свого проживання в житловому будинку позивач сплачував вартість нарахованих житлово-комунальних послуг, земельний податок, брав участь в облаштуванні, підтримці належного технічного стану житлового будинку, здійснював його поточний ремонт, а також обробляв земельну ділянку, на якій він розташований. Отже, відкрито і безперервно володів нерухомим майном, не допускаючи при цьому, що це майно може належати комусь іншому. Мати позивача також здійснювала догляд за будинком. Після смерті матері та під час оформлення спадщини позивач з'ясував, що вказаний вище житловий будинок не був зареєстрований за нею на праві власності. В Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на житловий будинок № 51 по вул. Тульській у м. Кривому Розі відсутні.

Згідно листа КП ДОР «Криворізьке БТІ» від 12.04.2017 р. № 681, на підставі свідоцтва про право на спадщину по заповіту, виданого 11.12.2002 р. Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, реєстр. № 1-5369, право власності на житловий будинок № 51 по вул. Тульській у м. Кривому Розі перейшло від померлого ОСОБА_5 до ОСОБА_3.

Згідно листа Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори від 23.05.2017 р. № 1034/02-14, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого 03.05.2002 р., звернувся ОСОБА_3, який на дату подання заяви був зареєстрований за адресою: Росія, АДРЕСА_1. 11 грудня 2002 року за р. № 1-5369 на ім`я ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тульська, буд. 51.

У судове засідання позивач ОСОБА_2не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судом даної справи. Ухвалою від 01.11.2017 р. про судове доручення суд звернувся до компетентного суду Російської Федерації з дорученням про проведення окремих процесуальних дій.

17 травня 2018 року до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу надійшов лист від Головного територіального управління Міністерства Юстиції України № 30366/06/ІПБ-д-141/17 від 10.05.2018 р. «Щодо результатів виконання доручення», яким повідомлено суд про невиконання доручення щодо вручення судових документів та проведення окремих процесуальних дій на території Російської Федерації відносно ОСОБА_3, а також надано пакет документів.

Ухвалою Тамбовського районного суду Тамбовської області від 09.02.2018 р. призначено до розгляду в судовому засіданні судове доручення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу по даній цивільній справі на 10-00 год. 22.02.2018 р. Згідно протоколу судового засідання Тамбовського районного суду Тамбовської області від 22.02.2018 р. у зв`язку з неможливістю виконання судового доручення у відсутність відповідача ОСОБА_3, судове доручення було відкладено на 09-00 год. 13.03.2018 р. Згідно протоколу Тамбовського районного суду Тамбовської області від 13.03.2018 р., у зв`язку з неможливістю виконання судового доручення у відсутність відповідача ОСОБА_3, доручення Довгинцівського районного суду з усіма документами вирішено повернути без виконання.

Таким чином, у відповідності з ч.ч. 8, 9 ст. 130 ЦПК України відповідач ОСОБА_3 вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду судом даної справи.

Вислухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою від 22.02.2017 року провадження по справі було відкрито.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено у новій реакції.

У відповідності до п. 9 ч. 1 Розділу ХІIIПерехідних Положень ЦПК України у новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Ухвалою від 19.06.2017 р. суд замінив неналежного первісного відповідача - Виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на належного відповідача ОСОБА_3, який проживає за адресою: Росія, АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі листа КП ДОР «Криворізьке БТІ» від 12.04.2017 р. № 681, а також копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5, наданої суду листом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори № 1034/02-14 від 23.05.2017 р.,судом встановлено, що житловий будинок № 51 по вул. Тульській у м. Кривому Розі на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 10.12.2002 р. Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, реєстр. № 1-5323 замість втраченого свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.12.1994 р., належало ОСОБА_5. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11.12.2002 р. Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, реєстр. № 1-5369 право власності на житловий будинок № 51 по вул. Тульській в м. Кривому Розі перейшло до ОСОБА_3, який є останнім дійсним власником спірного нерухомого майна.

ОСОБА_5 помер 03.05.2002 р.

Згідно акту від 05 01 2016 р., посвідченого головою квартального комітету № 28 м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 постійно проживала в житловому будинку № 51 по вулиці Тульській в м. Кривому Розі з 1993 р. по 03 05 2002 року та після смерті ОСОБА_6 по 04.01.2015 р., а з 2011 року у вказаному житловому будинку постійно проживав позивач ОСОБА_2.

ОСОБА_4 померла 04.01.2015 року.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4, який прийняв спадщину після смерті матері, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача, виданим ОСОБА_7 бюро ЗАГС м. Кривого Рогу 27.12.1968 р. та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.01.2017 р., виданим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстр. № 85.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожна окремо, суду пояснили, що, починаючи з 2002 року та до самої смерті, тобто до 2015 року, у житловому будинку № 51 по вул. Тульській у м. Кривому Розі постійно проживала ОСОБА_4, а з 2011 року у вказаному житловому будинку також проживав позивач ОСОБА_2 Позивач з матір`ю постійно господарювали у зазначеному житловому будинку, обробляли земельну ділянку, на якій він розташований, а територія домоволодіння завжди була охайною та доглянутою. Також свідки зазначили про відсутність будь-яких інших мешканців у будинку, які проживали у ньому протягом зазначеного періоду часу.

З наявних у матеріалах справи квитанцій про сплату вартості житлово-комунальних послуг, договору № 2023102 від 07.12.2016 р. про користування електричною енергією для побутових споживачів, договору про надання населенню послуг з газопостачання від 03.12.2011 р. № 7092396, акту приймання газового лічильника від 03.12.2011 р., акту про виконання технічної перевірки енергопостачальною компанією від 24.03.2011 р., повідомлення управління ПФУ в Довгинцівському районі, квитанцій про сплату земельного податку, акту на періодичну перевірку вентиляційних каналів від 20.08.2014 р. вбачається, що ОСОБА_4 за період часу з 2004 року по дату своєї смерті, а в подальшому позивач здійснювали утримання та експлуатацію житлового будинку №51 по вулиці Тульській.

Згідно ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У п. 9 постанови від 07.02.2014 р. №5, зокрема, зазначено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі постанова від 07.02.2014 р. №5), можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України , а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Таким чином, суд вважає, що позивач набув права власності в порядку набувальної давності на житловий будинок № 51 по вулиці Тульській в м. Кривому Розі, оскільки загальний строк безперервного володіння цим будинком, з урахуванням строку володіння ним спадкодавцем ОСОБА_4 з 2002 року, становить понад 15 років, тобто більш ніж десять років, як встановлено статтею 344 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст. 10,12,13,76,81, 89,263-265,354-355 ЦПК України, ст. 15, 16, 344 Цивільного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, 04 12 ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку набувальної давності право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тульська, будинок № 51.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_12