Постанова № 76113334, 22.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1129/18

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

22 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника відповідача: Недосип Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.12.2017 №21, яким відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи за списком №2 ОСОБА_3 Також, позивач просив зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати період перебування у щорічних оплачуваних відпустках, а саме 23 дні з 05.08.1991 по 03.09.1991, 21 день з 27.07.1992 по 21.08.1992, 12 днів з 07.04.1997 по 12.05.1997, 27 днів з 07.03.2001 по 03.04.2001 до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком по списку №2 на пільгових умовах, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію з 13.06.2017.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2018 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач та його законний представник в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, прийнявши нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в частині, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та працював з 05.10.1987 (згідно запису в особовій картці) по 01.07.2001 (згідно довідки Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області) вулканізаторником на Шепетівському заводі культиваторів.

Вважаючи, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернувся до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо її призначення.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.12.2017 № 21 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_3 періоди роботи з 05.10.1987 по 31.05.1990; з 01.07.1990 по 31.07.1991; з 01.09.1991 по 31.07.1992; з 01.09.1992 по 30.11.1992; з 01.01.1993 по 30.04.1996; з 01.06.1996 по 30.04.1997; з 01.06.1997 по 30.11.1997; з 01.02.1998 по 31.08.1998; з 01.10.1998 по 31.07.1999; з 01.09.1999 по 31.07.2000; з 01.09.2000 по 31.12.2000.

Відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 01.06.1990 по 30.06.1990; з 01.08.1991 по 31.08.1991; з 01.08.1992 по 31.08.1992; з 01.12.1992 по 31.12.1992; з 01.05.1996 по 31.05.1996; з 01.05.1997 по 31.05.1997; з 01.12.1997 по 31.01.1998; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 01.08.1999 по 31.08.1999; з 01.08.2000 по 31.08.2000; з 01.01.2001 по 01.07.2001 у зв'язку з відсутністю відомостей про нарахування заробітної плати у дані періоди. Листом Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 387/03 від 09.01.2018 позивачу повідомлено про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи за списком №2.

Позивач, вважаючи, що йому безпідставно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", звернувся з позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутність за певні місяці відомостей про заробітну плату, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, інших доказів роботи на підприємстві, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення первинних документів. Зазначене не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах. А тому необхідно скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.12.2017 №21, яким ОСОБА_3 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи за списком №2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди перебування у щорічних оплачуваних відпустках, а саме 23 дні з 05.08.1991 по 03.09.1991; 21 день з 27.07.1992 по 21.08.1992; 12 днів з 07.04.1997 по 12.05.1997; 27 днів з 07.03.2001 по 03.04.2001 до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком по списку №2 на пільгових умовах, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію з 13.06.2017.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до п.21 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праві за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з положеннями п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочих день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як передбачено вимогами ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.1 Порядку застосування списків №1 та №2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731. Цей порядок регулює застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт професій і посад показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи, а саме: список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, що діє в період до 01.01.1992; список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10Ю що діє в період з 01.01.1992 по 10.03.1994; список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що діє в період з 11.03.1994 по 31.01.2003; список виробництві, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, що діє в період з 01.02.2003 по даний час.

Як зазначено пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Також, як вірно зазначив суд першої інстанції трудова книжка ОСОБА_3 містить відомості щодо його роботи у зазначені спірні періоди, тобто містить відомості про стаж та характер роботи.

Крім того, відповідач не заперечує факт роботи позивача на посаді, яка віднесена до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи присутні архівні довідки, які підтверджують перебування позивача у щорічних оплачуваних відпустках.

Враховуючи зазначене вище, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014), погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність за певні місяці відомостей про заробітну плату, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, інших доказів роботи на підприємстві, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення первинних документів. Зазначене не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак, колегія суддів зазначає, що апелянт правомірно в своїй апеляційній скарзі звернув увагу, що п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

А відповідно до п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", днем звернення за призначенням (перерахунком) пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилився при застосуванні норми матеріального права при зобов'язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди перебування у щорічних оплачуваних відпустках, а саме 23 дні з 05.08.1991 по 03.09.1991; 21 день з 27.07.1992 по 21.08.1992; 12 днів з 07.04.1997 по 12.05.1997; 27 днів з 07.03.2001 по 03.04.2001 до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком по списку №2 на пільгових умовах, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію саме з 13.06.2017, а не як зазначено вище з дня звернення до пенсійного фонду.

Відтак позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди перебування у щорічних оплачуваних відпустках, а саме 23 дні з 05.08.1991 по 03.09.1991; 21 день з 27.07.1992 по 21.08.1992; 12 днів з 07.04.1997 по 12.05.1997; 27 днів з 07.03.2001 по 03.04.2001 до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком по списку №2 на пільгових умовах, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію підлягають задоволенню з 09.10.2017, тобто з моменту звернення позивача до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року змінити.

В абзаці 3 резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2018 дату зобов'язання призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_3 з 13.06.2017 , змінити на 09.10.2017.

В іншій частині, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2018, залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 серпня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.