Рішення № 76113307, 16.08.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4665/17

Провадження № 2/175/1764/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

В грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Страхова компанія «Провідна» на його, ОСОБА_1 користь страхове відшкодування в розмірі 36962 грн. 58 коп.; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 користь матеріальні збитки в сумі 82443 грн. 69 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.; стягнути у солідарному порядку з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 користь судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1834 грн. 06 коп. та оплаті правової допомоги в сумі 5000 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі (а.с.109).

Представник відповідача ОСОБА_3 «Страхова компанія «Провідна» надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.72-76).

Відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позов, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково, стягнути на користь позивача 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 2000 грн. моральної шкоди, в іншій частині позову просив відмовити (а.с.113-117).

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з відзивами на позов відповідачів, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Ч.2 цієї статті передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренда і т.д.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використовування, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлено, що 08 серпня 2017 року о 08-30 год. водій ОСОБА_2 керуючи належним ОСОБА_4 автомобілем «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Шосейній у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України не обрав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого в районі перехрестя з вул. Українською допустив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який від удару допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1, який від удару продовжив некерований рух і допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6, яка знаходилася без руху, пошкодивши транспортні засоби та завдавши матеріальних збитків. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2017 року (а.с.16-17), якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Власником автомобіля НОМЕР_3 є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ №760520, виданим 13 лютого 2016 року (а.с.15). Відповідно до страхового полісу № АЕ/8362010 від 26.09.2016 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» та розмір страхового відшкодування за спричинену шкоду майну складав 100000 грн. а франшиза 500 грн. (а.с.77).

09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з повідомленням №2300174608 про дорожньо-транспортну пригоду та виплату страхового відшкодування. На виконання вимог ст. 34 Закону України «про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в присутності ОСОБА_1 із застосуванням фотозйомки, було проведено огляд пошкоджень автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний знак НОМЕР_5, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу від 16.08.2017 року, який підписаний позивачем, заяв та зауважень від якого не надходило, що свідчить про те, що він погодився з даним актом, правильність та достовірність даних, викладений в цьому акті погодив своїм підписом.

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Під оціненою шкодою розуміється процес визначення вартості майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом, звітом чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертам відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різання між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати по евакуації ТЗ з місця ДТП.

Відповідно до проведеного Звіту №555/1772017 складеного 17 вересня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності - TOB «Незалежна експертна компанія», на замовлення ПрАТ «СК «Провідна» (а.с.78-83), було встановлено, що відповідно до положень спеціального закону ст. 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вартість відновлювального ремонту (224988,77 грн.) транспортного засобу «Volkswagen Caddy» реєстраційний знак НОМЕР_5 перевищує його ринкову вартість до ДТП, яка становить 152417,42 грн. Таким чином, в даному випадку, відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування має розраховуватись як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, для чого необхідно визначити вартість цього автомобіля в пошкодженому стані, тобто після ДТП. Відповідно до Звіту №76-11/37/3 від 28 листопада 2017 року складеного ТОВ «Сова» (а.с.84-96), сума залишків автомобіля НОМЕР_6 складала 88880,00 грн.

Розрахунок розміру страхового відшкодування проводилась наступним чином: 152417,42 грн. - 88880 грн. - 500 грн. = 63037,42 грн., де 152417,42 грн. - вартість транспортного засобу до ДТП, 88880,00 грн. - вартість транспортного засобу після ДТП, 500,00 грн. - розмір франшизи за Полісом №АЕ/8362010. Отже сума страхового відшкодування, що підлягала сплаті потерпілій особі в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу склала 63037,42 грн., яка і була сплачена ОСОБА_1, що підтверджує випискою з банку (а.с.22). Таким чином ПрАТ «СК «Провідна» виконало свої зобов'язання за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належним чином та в повному обсязі.

Не погодившись з сумою страхової виплати ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди завданою дорожньо-транспортною пригодою і в обґрунтування своїх вимог посилався на Висновок №4871 від 21 серпня 2017 року складений експертом автотоварознавцем ОСОБА_7 (а.с.23-31).

Аналізуючи надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що складений експертом автотоварознавцем ОСОБА_7 висновок №4871 від 21 серпня 2017 року про вартість матеріального збитку, складений з порушенням п. 5.5г Методики товарознавчих експертиз та оцінки дорожніх транспортних засобів, що входить до переліку рекомендованих джерел для експертів при розрахунку вартості відновлювального ремонту та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і не є належним доказом в розумінні положень ЦПК України. Відповідно до п. 5.5г Методики, під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Експерт ОСОБА_7 характер та обсяг пошкоджень транспортного засобу в результаті ДТП не встановив, матеріалів адміністративної справи не досліджував, перед спеціалістом таке питання не ставилось. Тому оцінюючи наданий позивачем експертний висновок, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повен осу об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд критично ставиться до Висновок №4871 від 21 серпня 2017 року про вартість матеріального збитку в розумінні ст. 95, 102 ЦПК України, оскільки експертне дослідження було проведено на замовлення позивача без чітко визначених питань до експерта, без визначення експертної установи та без постановлення судом ухвали про призначення судової експертизи. Різниця у висновках оцінювачів становить 30026,27 грн. (182443,69 грн. - 152417,42 грн.), в обох випадках оцінювачі при розрахунках посилалися на одну і ту ж Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджену Наказом МЮ України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. №142/5/2092. Різниця у висновках про розмір збитків (ринкової вартості автомобіля на момент його пошкодження) пояснюється різними за величиною даними і коефіцієнтами, підставленими оцінювачами у формулу обчислення. Відрізняються наступні застосовані автотоварознавцями величини: коефіцієнт коригування середньоринкової ціни на величину пробігу У висновку №4871 указаний 6,90%, а у звіті №555/п/2017 - 9,1% процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗу висновку №4871 указаний 10,00, а у звіті №555/п/2017 - 20,00, середньоринкова ціна КТЗ у висновку №4871 - 219547 грн., а у звіті №555/п/2017 - 214975,21 грн. Обидва оцінювачі послалися на те, що відповідно до указаної Методики товарознавчої експертизи (п.7.2) для оцінки вартості КТЗ мають використовуватись цінові дані, викладені у вітчизняній довідниковій літературі (Бюлетень автотоварознавця) та розрахунки на основі цін на ідентичні транспортні засоби.

Згідно висновку №4871 автотоварознавець при визначенні середньоринкової ціни користувався довідковою літературою у якій не знайшов середньоринкової вартості автомобіля «Volkswagen Caddy» тому розрахунок коефіцієнта коригування середньої вартості автомобіля провів за схожим автомобілем VW Caddy Kasten. Порівняльний підхід з урахуванням цін на ідентичні транспортні засоби при складанні висновку не застосовувався. У звіті №555/п/2017 для визначення середньоринкової вартості автомобіля «Volkswagen Caddy» та коефіцієнта коригування використано визначений Методикою більш точний порівняльний підхід, що базується на аналізі продажу та поточних цін пропозицій до продажу ідентичних автомобілів «Volkswagen Caddy» 2012 p. випуску з наступним коригуванням цих цін за рахунок відмінностей між параметрами оцінюваного КТЗ і усередненими довідковими, які визначені у вітчизняних довідниках. З урахуванням викладеного, середньоринкова вартість автомобіля НОМЕР_3 на момент його пошкодження визначена у звіті №555/п/2017 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ, складеному 17.09.2017 року являється більш точною (152417,42 грн.) ніж вартість визначена у висновку №4871 від 21.08.2017 року (182443,69 грн.). Згідно звіту №76-R/37/3 від 28.11.2017 pоку, виконаного автотоварознавцем ОСОБА_8Г на замовлення страхової компанії «Провідна» ринкова вартість пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 становить 88880,00 грн. Без відновлювального ремонту пошкоджений автомобіль використовуватись не може, але він має свою цінність і на нього є попит. На підтвердження такого висновку автотоварознавець навів перелік зобов'язуючих пропозицій підприємств, які займаються викупом пошкоджених автомобілів такої марки. Позивач скористався своїм правом залишити пошкоджений автомобіль у себе.

У абзаці 3 п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України зазначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент огляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вбачається, що обов’язок доведення розміру шкоди лежить на позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних документально підтверджених доказів сплати ним визначеної суми за проведення відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля, якими могли б бути акти виконаних робіт, квитанція до прибуткового касового ордера, фіскальний чек тощо.

Відповідно до пунктів 3,4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Як вбачається з матеріалів справи, страхова компанія відшкодувала позивачу майнову шкоду виходячи із розміру заподіяного позивачеві збитку в сумі 152417,42 грн. за вирахуванням ринкової вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 88880 грн., який залишився у власності позивача та франшизи у розмірі 500 грн., яка передбачена страховим полісом.

Поняття «франшиза» міститься у ст. 9 Закону України «Про страхування» і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування. Крім того, застосування франшизи передбачено у ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, у межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, шкоду було заподіяно майну, то згідно з вимогами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 та п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» компенсувати позивачу суму франшизи у повному обсязі має страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, франшиза у розмірі 500 грн. має бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ СК «Провідна» відповідно до полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів.

Статтями 23, 1167, 1168 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав винним діями іншої особи. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, і може відшкодовуватись грішми одноразово. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено судам, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_7, який є для нього значною матеріальною цінністю, щоденно використовувся ним у повсякденному житті, внаслідок чого позивач втратив споків та душевну рівновагу, зазнав душевних страждань та переживань. Враховуючи ці обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи також майновий стан відповідача ОСОБА_2, який не працює, суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 2000 грн. в певній мірі компенсує йому перенесені моральні страждання та душевний біль, заподіяні діями відповідача.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та 500 грн. суму франшизи, решта позовних вимог задоволенню не підлягає у зв?язку з необґрунтованістю та безпідставністю заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв?язку з розглядом позову, які складаються з витрат на сплату судового збору за подання позову у розмірі 1834,06 грн. та витрат за надання правничої допомоги у розмірі 5000 грн. суд прийшов до наступного.

Позовні вимоги заявлені позивачем підлягають задоволенню частково, при цьому позивачем підтверджено здійснення ним судових витрат у вигляді судового збору розмірі 1834,06 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення даних судових витрати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 640 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послу і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Проте позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що витрати на підготовку позовної заяви позивачем дійсно були здійснені, не надано платіжного документу про оплату позивачем правової допомоги, натомість в матеріалах справи міститься лише квитанція №17/10-ГД/17, видана позивачеві адвокатом ОСОБА_10 про оплату позивачем грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. за надання правової допомоги, що не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 77, 78 ЦПК України (а.с.56). Тож враховуючи зазначене, позивачем не надано жодних документів, які б підтвердили понесені витрати на правову допомогу, тож позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_8, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_9, моральну шкоду у розмірі 2000 грн., франшизу у розмірі 500 грн., а всього стягнути 2500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Озерянська Ж.М.