Рішення № 76113232, 27.08.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1959/18

Провадження № 2/209/1104/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"27" серпня 2018 р. м. Кам’янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам’янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Треті особи – Відділ реєстрації місця проживання фізичної особи Адміністрації Дніпровського району Кам’янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно договору дарування квартири від 10.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладеного між ОСОБА_4, як дарувальником, та ним, ОСОБА_1, як обдарованим, він набув у власність квартиру адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Дніпробудівська, 11-14. Відповідно до довідки ТОВ «ЄРЦ КП» № 1/18776 від 22.06.2018 року про реєстрацію та склад сім’ї, виданої йому, ОСОБА_1, за адресою: м. Кам’янське, вул. Дніпробудівська, 11-14, зареєстрований також його син, відповідач по справі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте, відповідач за вищевказаною адресою не проживає з 2015 року, що підтверджується актом про непроживання від 23.06.2018 року, виданим КП КМР «УКОЖФ». Хоча, відповідач по справі і не проживає в квартирі, однак його реєстрація за вказаною адресою обмежує його право користування вказаною квартирою, оскільки йому необхідно оплачувати комунальні послуги і за відповідача, а також він позбавлений можливості оформити субсидію на такі послуги.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить: визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування квартирою № 14, будинку №11 по вул. Дніпробудівській в місті Кам’янське Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстраційного обліку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився без поважних причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник третьої особи – Відділу реєстрації місця проживання фізичної особи Адміністрації Дніпровського району Кам’янської міської ради, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника (а.с.19).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.08.2018 року постановлено провести заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно договору дарування квартири від 10.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладеного між ОСОБА_4, як дарувальником, та позивачем ОСОБА_1, як обдарованим, він набув у власність квартиру адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Дніпробудівська, 11-14, що підтверджується копією договору дарування квартири, копією ОСОБА_4 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 7, 8).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Дніпробудівська, 11-14, як член сім’ї власника житла, що підтверджується довідкою № 1/18776 від 22.06.2018 р.

В заявленому позові позивач зазначив, що відповідач не проживає у спірній квартирі з 2015 року і по теперішній час, що підтверджується актом про непроживання від 23.06.2018 року, затвердженого техніками КП КМР "УКОЖФ" ОСОБА_5, ОСОБА_6 за участю сусідів ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с. 6). Також відповідач не приймає участі в утриманні квартири, на його адресу не приходить поштова кореспонденція, наявність реєстрації відповідача у квартирі перешкоджає позивачу вільно користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За правилами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім’ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Суд вважає, що відсутність відповідача ОСОБА_2 близько трьох років у квартирі АДРЕСА_1, є наслідком втрати права користування цим житловим приміщенням, тому перебування відповідача на реєстраційному обліку у належній позивачу квартирі перешкоджає здійсненню ним у повному обсязі гарантованого Конституцією України права власності, яке згідно із ст. 321 ЦК України є непорушним.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи волевиявлення позивача щодо відсутності необхідності стягувати з відповідача сплачений судовий збір, суд приходить до висновку, що судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 272, 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (51900, АДРЕСА_2, паспорт серія АМ № 330256) до ОСОБА_2 (51900, АДРЕСА_2, паспорт Серія АН № 715588), Треті особи – Відділ реєстрації місця проживання фізичної особи Адміністрації Дніпровського району Кам’янської міської ради (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Перемоги, буд. 63, ЄДРПОУ 04052502) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (51900, АДРЕСА_2, паспорт Серія АН № 715588), таким, що втратив право користування квартирою № 14, будинку №11 по вул. Дніпробудівській в місті Кам’янське Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2018 року.

Суддя Т.О. Решетник