Вирок № 76112982, 22.08.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/4166/17

Провадження № 1-кп/210/203/18

"22" серпня 2018 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Ступак С.В.

з участю:

прокурора Бондара В.Ю.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника - адвоката Ковш Д.В.,

секретаря судового засідання Драгунової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2017 приблизно в 08 годин 40 хвилин водій ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «Деу Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 в світлий час доби, рухався по проїзній частині вул. Криворіжсталі, з боку вул. Каховської в напрямку пр. Металургів в Металургійному районі м. Кривого Рогу, швидкість його руху була близько 60 кілометри на годину.

В цей час по регульованому пішохідному переході позначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, в районі б.9 по вул. Криворіжсталі в м. Кривому Розі, з права на ліво по ходу руху автомобілю «Деу Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 проїзну частину вул. Криворіжсталі перетинала пішохід похилого віку ОСОБА_5, яка рухалася по регульованому пішохідному переході на зелений сигнал світлофору.

Водій ОСОБА_3 в момент проїзду перехрестя з вул. Вокзальної та регульованого пішохідного переходу, розташованого в районі б.9 по вул. Криворіжсталі в м. Кривому Розі, повинен був діяти відповідно до п.п. 1.5; 2.3 (б); 8.7.3. (е) Правил дорожнього руху України.

Однак, водій ОСОБА_3 діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, шляхом виїзду та проїзду перехрестя з вул. Вокзальною на забороняючий рух червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 (б); 8.7.3. (е) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- «1.5. … бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні … загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ...»;

- «8.7.3. Сигнали світлофора мають наступні значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух…»

В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Деу Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись через перехрестя з вул. Вокзальною на червоний сигнал світлофору допустив наїзд на пішохода похилого віку ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину дороги з права на ліво по ходу його руху по регульованому пішохідному переході, на зелений сигнал світлофору.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи трупу №1276 від 14.08.2017 року пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: саден голови, тулубу та кінцівок, синці обличчя, тулубу кінцівок, крововиливи в м'які покрови голови та скроневі м'язи, перелом кісток основи та склепіння черепу, переломи ребер, крововиливи в міжреберні м'язи, від яких вона померла у 2-й міській лікарні м. Кривого Рогу не приходячи до тями того ж дня.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №8/10.1/251 від 25.09.2017 року між порушенням водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - заподіяння смерті ОСОБА_5, є прямий причинний зв'язок.

ОСОБА_3 винним себе в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаюється, просив суд суворо його не карати.

Прокурор заявив суду клопотання, яке підтримали: потерпілий, обвинувачений та його захисник, про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як обвинувачений вину в скоєнні злочину визнав повністю, вважають недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що сторони кримінального провадження, не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, при цьому, судом потерпілому та обвинуваченому було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не досліджувались під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, суд провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно 24 липня 2017 року о 08 годин 40 хвилин керував автомобілем «Деу Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 в світлий час доби, рухався по проїзній частині по вулиці Криворіжсталі, з боку вулиці Каховської в напрямку проспекту Металургів в м. Кривому Розі, зі швидкістю близько 60 кілометри на годину. В цей час по регульованому пішохідному переході позначеному дорожніми знаками з права на ліво по ходу руху його автомобіля «Деу Сенс», проїзну частину вул. Криворіжсталі перетинала пішохід похилого віку ОСОБА_5, яка рухалася по регульованому пішохідному переході на зелений сигнал світлофору. Однак в момент проїзду перехрестя з вул. Вокзальною та регульованого пішохідного переходу, розташованого в районі б.9 по вул. Криворіжсталі в м. Кривому Розі, він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, та при проїзді перехрестя з вул. Вокзальною на забороняючий рух червоний сигнал світлофору, здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_6, яка не приходячи до свідомості, померла того ж дня в 2-й міській лікарні м. Кривого Рогу. Крім того, під час допиту обвинувачений ОСОБА_3 додав, що неодноразово намагався відшкодувати потерпілому ОСОБА_2 збитки, але останній постійно відмовлявся від коштів, які він йому пропонував, у зв'язку з чим, ОСОБА_3 здійснив грошовий переказ на ім'я ОСОБА_2 через поштове відділення, однак, грошовий переказ повернувся назад, через те, що він відмовився його отримувати.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив суду покази обвинуваченого щодо спроб відшкодування збитків, але він відмовився отримувати від нього відповідні кошти. Щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, потерпілий поклався на розсуд суду.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого та потерпілого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_3

Кваліфікація скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України правильна за ознакою - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

На підставі ст.94 КПК України, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження і, керуючись законом, оцінивши покази обвинуваченого та потерпілого з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд приходить до внутрішнього переконання про те, що показання обвинуваченого містять достатні дані на підтвердження встановлених судом обставин, що дозволяє суду ухвалити обвинувальний вирок.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття під час судового розгляду та спроба добровільного відшкодування завданих збитків потерпілому.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_3, суд враховує, що ним вчинено необережний злочин проти безпеки руху та експлуатації транспортного засобу, який спричинив смерть потерпілого, який відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, одружений, раніше несудимий, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у скоєному злочині визнав повністю та намагався добровільно відшкодувати потерпілому завдані збитки.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке спричинило смерть потерпілого, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що прямо передбачено санкцією ст.286 ч.2 КК України.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування не накладався.

Поза судовим процесом, через канцелярію суду з боку захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Ковш Д.В. надійшло клопотання про звільнення від покарання у зв'язку із застосуванням амністії, а саме, п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», оскільки обвинувачений ОСОБА_3 має неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Ковш Д.В. підтримав вказане клопотання та наполягав при винесені вироку застосувати відносно обвинуваченого амністію, оскільки останній не заперечує проти її застосування.

У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 просив суд, при ухваленні вироку по даному кримінальному провадженні застосувати відносно нього ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ЗУ «Про амністію у 2016 році», а саме п. «в», оскільки останній має неповнолітнього сина та не позбавлений батьківських прав щодо останнього.

Як передбачено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного та додаткового покарань.

На підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав законної сили 6 вересня 2017 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, суд за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, застосування амністії не допускається, якщо засуджений заперечує проти цього.

Крім того, згідно ст.13 Закону України «Про амністію в 2016 році», дія цього закону поширюється на осіб, які вчинили злочин до дня набрання ним законної сили включно.

Злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, є необережним, відноситься згідно ст.12 КК України, до тяжких злочинів, вчинений в кінці липня 2017 року.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3: одружений, раніше несудимий, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, вину у скоєному злочині визнав повністю та намагався добровільно відшкодувати потерпілому завдані збитки. Крім того, ОСОБА_3 не заперечує проти застосування відносно нього амністії.

В судовому засіданні не встановлено підстав, передбачених ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які перешкоджають застосуванню амністії до обвинуваченого ОСОБА_3, тому суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого амністію, звільнивши його від призначеного основного покарання.

Долю речових доказів, необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта для проведення судових експертизи: №8/10.1/190 від 14.08.2017 - складають 1 237,00 (одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 00 копійок; №8/10.1/187 від 11.08.2017 - складають 593,22 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 копійки; №8/10.1/251 від 25.09.2017 - складають 1 484,40 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок, , які підлягають стягненню із ОСОБА_3

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - особисте зобов'язання слід залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженню до обвинуваченого ОСОБА_3 не пред'являвся, однак за потерпілим ОСОБА_2 зберігається право звернення до суду в порядку цивільного судочинства щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 369-371, 373-376 КПК України, ЗУ «Про амністію у 2016 році», ЗУ «Про застосування амністії», суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного за даним вироком на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання - залишити без змін.

Речовий доказ: автомобіля «Деу Сенс», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який на праві власності відповідно до Свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_3 від 20.04.2006, належить ОСОБА_9, який переданий на зберігання ОСОБА_3 під розписку - повернути за належністю власнику, після набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_3 судові витрати на залучення експерта для проведення судових експертизи: №8/10.1/190 від 14.08.2017 у розмірі 1 237,00 (одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 00 копійок; №8/10.1/187 від 11.08.2017 у розмірі 593,22 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 копійки; №8/10.1/251 від 25.09.2017 у розмірі 1 484,40 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок; на користь експертної установи (УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області; номер рахунку 31118115700004; МФО 805012; код ЄДРПОУ 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області; призначення платежу: за експертизи: №8/10.1/190 від 14.08.2017, №8/10.1/187 від 11.08.2017, №8/10.1/251 від 25.09.2017).

Матеріали кримінального провадження №12017040230001314 від 24.07.2017, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №210/4166/17, провадження №1-кп/210/203/18.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення,

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак