Постанова № 76112760, 28.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/11649/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Шинкар Т.І., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

представника відповідача Міська Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Костюкевич С.Ф.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 29 жовтня 2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеної у листі від 06 червня 2017 року №29-5002/0-1541/0/6-17. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_2 від 04 квітня 2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,5362 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області, з урахуванням висновків суду. Присуджено на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області судовий збір в сумі 640 грн.

Постанова мотивована тим, що станом на момент подання позивачем заяви від 04.04.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як і станом на момент вчинення оскаржуваних дій щодо відмови у наданні такого дозволу та на час прийняття судом цієї постанови земельна ділянка площею 6,5362 га (кадастровий номер НОМЕР_1) у встановленому порядку, тобто за участю сільської ради, не була визначена для відведення учасникам АТО та сім'ям загиблих учасників АТО, та щодо цієї земельної ділянки не розміщена на офіційних веб-сайтах інформація про місце її розташування, цільове призначення та площу як такої земельної ділянки, що може бути відведена учасникам АТО та сім'ям загиблих учасників АТО. При цьому, відповідач також не надав доказів того, що стосовно вказаної земельної ділянки є заяви учасників АТО чи членів родин загиблих учасників АТО про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідно до листа Відділу у Горохівському районі Міжрайонного управління Держгеокадастру у Волинській області запропоновано включити до переліку зарезервованих земельних ділянок для учасників АТО земельну ділянку прощею 6,5362 га. Також вважає, що місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач, не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із письмовою заявою від 04.04.2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,5362 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Цегівської сільської ради Горохівського району, додавши комплект документів.

Листом від 06.06.2017 року №29-5002/0-1541/0/6-17 відповідач відмовив позивачу у наданні такого дозволу з посиланням на те, що на виконання доручення Держгеокадастру України від 07.09.2015 року територіальними органами Держгеокадастру та органами місцевого самоврядування резервуються земельні ділянки для передачі у власність учасникам АТО та членам родин загиблих в АТО на території області, відділ у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах листом від 02.06.2017 року №0-3-23.305-54/105-17 пропонує включити до переліку зарезервованих земельних ділянок для учасників АТО земельну ділянку площею 6,5362 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на території Цегівської сільської ради Горохівського району.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) та особам, прирівняним до них надаються такі пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірах не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 ЗК України. Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За правилами частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, Земельний кодекс України визначає чіткий алгоритм дій розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови. При цьому, ЗК України зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

До того ж, законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На думку колегії суддів, враховуючи те, що викладені в листі ГУ Держгеокадастру від 06 червня 2017 року № 29-3-0-32-5222/2-17 мотиви при розгляді заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містять визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви позивача, рішення на підставі поданих позивачем документів у порядку визначеному законом не приймалось, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру щодо ненадання дозволу на розроблення документації із землеустрою та зобов'язання ГУ Держгеокадастру розглянути заяву щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з огляду на дискреційність повноважень відповідача приймати рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 803/1238/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 28.08.2018