Постанова № 76112726, 23.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4444/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, прийняту суддею Микуляк П.П. у м. Ужгород Закарпатської області, у справі № 807/1426/17 за адміністративним позовом приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук Оксани Василівни до Берегівського відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2017 року позивач - приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук Оксана Василівна звернулась до суду із позовом до відповідача - Берегівського відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області №0003861700 від 23.09.2014 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 7766,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.04.2014 згідно платіжного доручення №50 позивачем було сплачено єдиний внесок в сумі 41096,67 грн на рахунок №371912010000718 в ГУДКУ Закарпатської області. Вказана сума була узгодженою та зазначена у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Мирончук О.В. за 2013 рік, який у встановлені строки був направлений до Берегівської ОДПІ. В подальшому працівниками Берегівської ОДПІ було виявлено, що вказані кошти були сплачені не на належний рахунок, а саме замість рахунку №37198204000718 (самозайняті особи) сплачено на нарунок №371912010000718 (на найманих працівників). 22 липня 2014 року позивач зверталась до Берегівської ОДПІ з заявою про зарахування помилково сплаченої суми з рахунку №371912010000718 (на найманих працівників) на вірний рахунок №37198204000718 (самозайняті особи). Однак 23.09.2014 Берегівською ОДПІ Головного управління ДФС було прийнято рішення №0003861700 про застосування штрафних санкцій, яке позивачем було отримано 03.10.2014. На рішення Берегівською ОДПІ Головного управління ДФС №0003861700 відповідно до ст.25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем було подано скаргу до ГУ ДФС у Закарпатській області, у задоволенні якої було відмовлено, про що позивача було повідомлено 04.11.2014.

Водночас зазначає, що при заповненні документів та перерахунку коштів було допущено лише технічну помилку в зазначенні рахунків при сплаті єдиного внеску, однак дізнавшись про наявність такого факту 22.07.2014 за заявою платника зазначені кошти були перераховані на належний рахунок. При цьому зауважує, що у період з часу сплати на помилковий рахунок та до часу перерахування на належний рахунок такі кошти перебували на загальному рахунку, на якому акумулюються кошти єдиного внеску - 3719.

Оскільки єдиний внесок було сплачено своєчасно, факту несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) не було, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області від 23.09.2014 №0003861700 про застосування до Мирончук О.В. штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Постанова мотивована тим, що при заповненні документів та перерахунку коштів було допущено лише технічну помилку в зазначенні рахунків при сплаті єдиного внеску, кошти позивачу не повертаючись перебували до часу зарахування їх на належний рахунок на загальному рахунку, на якому акумулюються кошти єдиного внеску - 3719, а тому держава в особі Берегівської ОДПІ була вправі вільно користуватись і розпоряджатись ними.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Виноградівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, покликаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 «Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», зазначає, що позивачем невірно визначено належного відповідача у спірних правовідносинах та судом першої інстанції задоволено позовні вимоги, звернені до особи без адміністративної процесуальної правоздатності - Берегівського відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області. При цьому судом не було залучено належного відповідача - Виноградівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській.

Крім того, судом не враховано вимог ст.99 КАС України, в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Абзацом 2 п.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято рішення. Крім того позивачем не наведено обставин, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Відтак, звертаючись до адміністративного суду з позовом про скасування рішення від 23.09.2014 №0003861700, позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 29 квітня 2014 року згідно платіжного доручення №50 позивачем як платником податку спрощеної системи оподаткування ( особи, що проводить незалежну професійну діяльність) було сплачено єдиний внесок в сумі 41096,67 грн на рахунок №371912010000718 в ГУДКУ Закарпатської області.

Заповнення платіжних документів та перерахунок коштів здійснювалося працівниками банку. Сплачена позивачем сума знаходилась на рахунках ОДПІ, розміщених в ГУДКУ Закарпатської області.

У липні 2014 року працівниками Берегівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області виявлено сплату зазначених коштів на неналежний рахунок, а саме замість рахунку №37198204000718 (самозайняті особи) сплачено на на рахунок №371912010000718 (на найманих працівників).

22 липня 2014 року позивач звернулась до Берегівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області із заявою про зарахування помилково сплаченої суми на належний рахунок. Кошти особі-платнику не повертались, а переведені за заявою на належний рахунок.

Водночас 23.09.2014 Берегівською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області було прийнято рішення №0003861700 про застосування до Мирончук О.В. відповідно до ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 7766,97 грн, з яких сума штрафу становить 4109,51 грн, пені - 3657,46 грн.

Позивач, вважаючи рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області №003861700 від 23.09.2014 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 7766,97 грн протиправним, звернулась до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Так, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 «Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» (далі - Постанова №892) реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Додатком №2 до Постанови №892 встановлено перелік територіальних органів ДФС, які реорганізуються.

Зокрема, Берегівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області реорганізовано шляхом приєднання до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області

Крім того, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, 38579207, за №13221120003000833 від 28.09.2015.

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління ДФС у Закарпатській області, затвердженого наказом ДФС від 27.03.2017 №202, Головне управління ДФС у Закарпатській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у Закарпатській області є органом доходів і зборів. Відповідно до п.7 цього положення ГУ ДФС у Закарпатській області здійснює свої повноваження безпосередньо та через підпорядковані йому ДПІ.

Таким чином, Виноградівська об'єднана державна податкова інспекція є територіальним органом Головноно управлінням ДФС у Закарпатській області, до складу якого входить Берегівське відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції

Аналізуючи наведені правові норми та обставни справи колегія суддів приходить до висновку, що Виноградівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області як юридична особа публічного права здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворений в установленому порядку відокремлений підрозділ юридичної особи - Берегівське відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області. Однак Берегівське відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області не наділене здатністю мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України в редакції, чинній на час звернення до суду з адміністративним позовом, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно з ч. 3 ст. 52 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Отже, вказаними нормами статті встановлено, що заміна первісного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить виключно до повноважень суду першої інстанції.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача, не здійснив його заміну, що призвело до істотного порушення норм процесуального законодавства.

При цьому апеляційний суд зауважує, що з огляду на незалучення до участі у справі належного відповідача у відповідності до вимог ст.52 КАС України, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту, позовні вимоги саме до Берегівського відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не надав належної оцінки даним обставинам та не усунув це порушення, здійснивши заміну відповідача на належного або залучивши відповідний орган в якості другого відповідача (в разі заперечень позивача).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції за приписами статті 52 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача під час апеляційного розгляду справи, адже фактично в такому випадку сторона позбавляється можливості участі і захисту на стадії розгляду в першій інстанції.

Аналогічні правила щодо заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача виключно судом першої інстанції встановлені ст.48 КАС України, чинній на час перегляду оскаржуваного рішення апеляційним судом.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області №0003861700 від 23.09.2014 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 7766,97 грн невірно обрав спосіб захисту порушеного права.

Слід зазначити, що позивач не позбавлений можливості подати позов до належного відповідача з метою захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області задовольнити, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №807/1426/17 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук Оксани Василівни до Берегівського відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді В. Я. Макарик Н. М. Судова-Хомюк Постанова складена в повному обсязі 29.08.2018.