Постанова № 76112420, 28.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2033/18 Суддя першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на проголошене о 11 годині 10 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року, повний текст якого складено 25 квітня 2018 року, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будмакс» (далі - Позивач, ТОВ «Будмакс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Відповідач, Офіс ВПП) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2017 року №0019554206.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що на виконання положень Податкового кодексу України, що регулюють відносини щодо застосування податкового компромісу, Позивачем було сплачено 5% суми податкового зобов'язання, яке лише з даного моменту набуло статусу узгодженого; інша частина податкового зобов'язання в сумі 95% вважається погашеною, а штрафні санкції на неї не нараховуються.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому наголошує на неврахуванні судом, що оскільки граничним терміном сплати узгодженого за рішенням суду податкового зобов'язання було 31.10.2014 року, яке фактичне було сплачено ТОВ «Будмакс» 21.11.2014 року, останнім було допущено несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, за що Податковим кодексом України передбачена відповідальність. Крім того, зазначає, що процедура податкового компромісу була застосована 10.02.2015 року, у той час як ухвала Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 21.10.2014 року.

Після усунення визначених в ухвалі від 11.06.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.08.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що, по-перше, на момент досягнення податкового компромісу податкове повідомлення-рішення не було узгодженим, по-друге, в силу вимог чинного законодавства 95% суми заниженого податкового зобов'язання вважаться погашеними, а штрафні санкції щодо них не застосовуються.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив вимоги скарги задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2017 року головним державним ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств у галузі будівництва та ЖКГ управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери Офісу ВПП проведено камеральну перевірку ТОВ «Будмакс» з питань несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню (форма Р) від 06.06.2014 року №0007332203. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України ТОВ «Будмакс» несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням (форма Р) від 16.06.2014 року №0007332203 на суму 226 804,00 грн. із затримкою на 21 календарний день. Результати перевірки зафіксовані в акті від 23.10.2017 року №3601/28-10-42-06/32376008 (а.с. 11-13).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 08.11.2017 року №0019554206, яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 21 календарний день сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 221 717,23 грн. у розмірі 10% у сумі 22 171,72 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (а.с. 9-10).

За наслідками адміністративного оскарження даний індивідуальний акт було залишено рішенням Державної фіскальної служби України від 24.01.2018 року №2366/6/99-99-11-03-01-25 (а.с. 19-22) без змін, а скаргу ТОВ «Будмакс» від 16.11.2017 року №187 (а.с. 14-18) - без задоволення.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 56, 57, 126 та підрозділу 9-2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки, по-перше, на момент застосування процедури податкового компромісу грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 року №0007232203 було неузгоджене, по-друге, після прийняття рішення про затвердження податкового компромісу штрафні санкції вважаються погашеними.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у випадку судового оскарження рішення контролюючого органу грошове зобов'язання, яке ним нараховане, вважаються узгодженим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Будмакс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, висновки якої викладені в акті від 08.05.2014 року №475/26-54-22-03-32376008 (а.с. 24-128), з урахуванням листа ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.06.2014 року №1380/10/26-54-22-03 (а.с. 129-157), контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014 року №007332203 (а.с. 153), яким ТОВ «Будмакс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 340 206,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 226 804,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 113 402,00 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено Позивачем до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2014 року у справі №826/8536/14 (а.с. 154-162), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року (а.с. 163-168), у задоволенні позовних вимог ТОВ «Будмакс» до ДПІ в Оболонському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 року №0007322203 та №0007332203 відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України у редакції, яка була чинна на момент ухвалення судом апеляційної інстанції рішення 21.10.2014 року, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Оскільки зі змісту ухвали суду від 21.10.2014 року вбачається, що остання була проголошена у відкритому судовому засіданні, вказане судове рішення набрало законної сили 21.10.2014 року. Саме із вказаної дати грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 року 0007332203 набуло статусу узгодженого в силу положень п. 56.18 ст. 56 ПК України. А відтак, з урахуванням вимог п. 57.3 ст. 57 ПК України, підлягало сплаті протягом 10 днів, тобто до 31.10.2014 року.

При цьому подальше скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 року постанови суду першої та ухвали суду апеляційної інстанції у справі №826/8536/14 із направленням справи на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва (а.с. 170-175) не спростовує твердження Офісу ВПП про те, що станом на 21.10.2014 року грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 року 0007332203 набуло статусу узгодженого.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжного доручення від 21.11.2014 року №23112153 (а.с. 169) ТОВ «Будмакс» було сплачено в рахунок погашення податкового боргу грошові кошти в сумі 360 882,96 грн., тобто із простроченням терміну граничної сплати узгодженого податкового зобов'язання на 21 календарний день.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, накладаючи на ТОВ «Будмакс» санкції, передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, контролюючий орган не врахував такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, рішенням ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.02.2015 року №3364/10/26-54-22-01-19 (а.с. 180-183) погоджено процедуру застосування податкового компромісу за заявою ТОВ «Будмакс» від 10.02.2015 року №36 (а.с. 176-179). Крім того, даним рішенням приписано, що інша сума податкових зобов'язань у розмірі 95%, що відповідає підрозділу 92 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (відповідно до розрахунку сум податкових зобов'язань), що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 року №0007332203 та №0007322203, штрафні санкції та пеня вважаються погашеними.

Згідно платіжного доручення від 17.02.2015 року №2302171 ТОВ «Будмакс» сплачено податок на прибуток у розмірі 11 340,20 грн. згідно заяви №36 від 10.02.2015 року про податковий компроміс (а.с. 189).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015 року у справі №826/8536/14 було закрито провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін (а.с. 185-188).

Відповідно до абз. 1 п. 2 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Згідно п. 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що застосування податкового компромісу регулюється спеціальним окремим підрозділом Податкового кодексу України, за приписами якого податковий компроміс вважається узгодженим тільки при наявності його сплати, на суму 95% заниженого податкового зобов'язання штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується, а саме зобов'язання вважається погашеним. При цьому жодних застережень щодо виду штрафів, які не можуть нараховуватися на суму такого грошового зобов'язання, законодавцем у положеннях підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не наведено.

Таким чином, оскільки на момент проведення Офісом ВПП у жовтні 2017 року камеральної перевірки ТОВ «Будмакс» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 року №0007332203 був узгоджений податковий компроміс за вказаним актом індивідуальної дії на суму 11 340,20 грн. за платежем податок на прибуток підприємств, яка і була перерахована до Державного бюджету України, то загальні правила, встановлені ст. 57 ПК України щодо строків сплати податкового зобов'язання, не можуть застосуватись до спірних правовідносин, оскільки процедура податкового компромісу у тому числі щодо неможливості нарахування штрафних санкцій та пені на суму 95% розміру грошового зобов'язання є спеціальною.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що, пропри набуття статусу узгодженого станом на 21.10.2014 року, грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2014 року 0007332203 не може бути об'єктом нарахування штрафних (фінансових) санкцій за правилами п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України з огляду на те, що до нього було застосовано процедуру податкового компромісу у лютому 2015 року, нормативне регулювання якого унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій. Наведене, на переконання судової колегії, свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про необхідність скасування індивідуального акту контролюючого органу як такого, що прийнятий без наявних на те правових підстав.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 28» серпня 2018 року.