Ухвала суду № 76112407, 29.08.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/2170/18

Провадження № 1-кс/200/5147/18

У Х В А Л А

31 травня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В., при секретарі Агашаріфовій В.А., за участі адвоката Мудрої І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання адвоката Мудрої Індіани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.04.2018 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про скасування арешту з майна звернулась адвокат Мудра Індіана Анатоліївна, яка діє в інтересах ОСОБА_2.

Необхідність скасування арешту заявник обґрунтовує наступним. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2018 року у справі №200/2170/18 задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Фролова А.О. в кримінальному провадженні №42018040000000013 від 10.01.2018 року та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2, шляхом накладення заборони на відчуження (розпорядження) у будь-який спосіб, поділ, оренди, передачі в іпотеку. Ухвала суду винесена без виклику ОСОБА_2, що є порушенням її права на участь у судовому засіданні, оскільки суд мав можливість повідомити її про день, час та місце судового засідання. ОСОБА_2 є законним власником земельних ділянок та не має жодного відношення до кримінального провадження. Загальна площа земельних ділянок складає 0,1347 га. В цей же час, земельна ділянка кадастровий номер №НОМЕР_4 має площу 0,0632 га, вказану земельну ділянку ОСОБА_2 придбала 21.02.2017 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу. Договір купівлі-продажу в судовому порядку не оспорювався, у відношенні продавця земельної ділянки відсутні вироки суду, у продавця була вся необхідна документація для продажу майна. Слідчим в клопотання не зазначено, яким чином особи, причетні до злочину, змогли поділити земельну ділянку площею 0,0632 га на три ділянки сумарною площею 0,1347 га. Оскільки ОСОБА_2 не є особою, яка несе цивільну відповідальність за злочинні дії інших осіб, не є підозрюваною у кримінальному провадженні, її право власності в судовому порядку не спростоване, вважає, що арешт накладено безпідставно та вжитті заходи забезпечення кримінального провадження порушують її права власника.

В судовому засіданні адвокат Мудра І.А. клопотання підтримала та просила задовольнити.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Неявка слідчого та прокурора не є перешкодою для розгляду цього клопотання.

Розглянувши клопотання, приходжу до висновку про відмову в його задоволенні, за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Встановлено, що слідчим суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська 11.04.2018 року було винесено ухвалу, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2, шляхом накладення заборони на її відчуження (розпорядження) у будь-який спосіб, поділу, оренди, передачі в іпотеку.

Арешт на вказане майно накладено з метою запобігання його відчуженню, перетворенню, шляхом зміни властивостей чи поділу та у зв'язку з тим, що воно є предметом злочинного посягання, набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення, його визнано речовим доказом.

При розгляді клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Фролова А.О. у кримінальному провадженні №42018040000000013 від 10.01.2018 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України про накладення арешту на майно, власник майна ОСОБА_2 не викликалась в порядку ч.2 ст.172 КПК України, з метою унеможливлення відчуження майна до вирішення питання про його арешт, у зв'язку з чим, її посилання на відсутність викликів є безпідставними.

Накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом, допускається навість в тому випадку, коли власник майна не є підозрюваним, обвинувачем чи особою, що несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, у зв'язку з чим, необхідність у вжитих заходах забезпечення позову не відпала, тому підстав для скасування арешту з майна, який накладений обґрунтовано та з дотриманням процесуальної процедури, не має та в задоволенні клопотанні слід відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 103, 110, 170, 174, 369, 371-372 КПК України,-

У Х В А Л И Л А:

В клопотанні адвоката Мудрої Індіани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Шевцова