Постанова № 76112347, 22.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10284/16 Суддя (судді) першої інстанції: Власенкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представника позивача: Петруньок С.З.

представника відповідача: Вернигори М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельна інспекція України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-ЕКСПРЕС» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-ЕКСПРЕС» (далі по тексту - Позивач, ТОВ «Караван-експрес») звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач, ДАБІ України) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.05.2016;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 03.06.2016 №139/16/10126-54/0306/0214 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 03.06.2016 №140/16/10126-55/0306/0214 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у травні 2016 року Департаментом ДАБІ у місті Києві проведено позапланову перевірку ТОВ «Караван-експрес».

Згідно з направленням на проведення перевірки від 17.05.2016, перевірку проведено на підставі наказу ДАБІ відповідно до наказу від 08.09.2015 №976, доручення ДАБІ від 06.04.2016, звернення гр. ОСОБА_5, що надійшла до ДАБІ, 16.04.2016 звернення гр. ОСОБА_6 від 31.03.2016 та депутатського запиту народних депутатів України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 21.04.2016 №419/3-1841. Строк дії направлення на перевірку з 17.05.2016 по 23.05.2016.

З направлення на перевірку від 23.05.2016 вбачається продовження строку проведення перевірки з 23.05.2016 до 24.05.2016.

За результатами перевірки посадовою особою ДАБІ складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.05.2016.

У вищезазначеному акті встановлено, що нежитлові приміщення (в літері А) загальною площею 1125,30 кв.м., що складають 71/100 від нежилих приміщень будинку площею 1580 кв.м. на АДРЕСА_1, відповідно до витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.10.2015 №46094559 належать на праві власності гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10

Власники вказаного приміщення передали його в оренду ТОВ «Караван-експрес» відповідно до договору оренди від 22.10.2015 року.

Під час виїзду на місце перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що ТОВ «Караван-експрес» виконує будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень під заклад ресторанного господарства, а саме відповідно до технічного паспорту, виконаного 27.03.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та технічного паспорту, виконаного станом на 22.04.2016 Київським міським бюро технічної інвентаризації у підвальному поверсі демонтовано санвузли (№№ 3, 7, 21), перегородки; приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 23, 28, 30, 31, 31 об'єднано в одне №19 (площею 158,5 кв.м.) шляхом демонтажу стін/перегородки; на першому поверсі влаштовано подіум поряд з вхідними групами, демонтовано перегородки. Зазначено, що відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» указані роботи класифікуються як реконструкція.

Крім того, встановлено, що по фасаду житлового будинку на Бесарабській площі, 5 зі сторони двору прокладено повітроводи витяжної вентиляції вбудованих приміщень, чим порушено пункт 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Указані роботи виконуються без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Станом на час перевірки ТОВ «Караван-експрес» експлуатує зазначені нежитлові приміщення як заклад громадського харчування кафе «Чайхана Базар» без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог діючого законодавства, чим порушено ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Категорія складності вищевказаного об'єкта будівництва відповідно до СТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» встановлена як ІІІ.

На підставі акта перевірки Департаментом ДАБІ у місті Києві:

- винесено припис від 23.05.2016 про усунення ТОВ «Караван-експрес» вищевказаних порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: порушення пункту 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ч.1 ст. 34, ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також заборонено експлуатацію зазначеного об'єкту з 23.05.2016 до усунення виявлених правопорушень;

- складено протокол від 23.05.2016 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що за встановлені правопорушення передбачена відповідальність відповідно до абз.4 п. 4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також повідомлено про розгляд справи про правопорушення 03.06.2016;

- складено протокол від 23.05.2016 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що за встановлені правопорушення передбачена відповідальність відповідно до абз.4 п. 6 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також повідомлено про розгляд справи про правопорушення 03.06.2016.

Посадова особа позивача ОСОБА_11, яка була присутня під час проведення перевірки, від підписання та отримання копії та акту та вищевказаних приписів відмовилася.

За результатами розгляду справи про правопорушення Департаментом ДАБІ у місті Києві винесено:

- постанову від 03.06.2016 №139/16/10126-54/0306/0214, якою за виконання позивачем будівельних робіт з реконструкції вищевказаних нежитлових без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього штраф у розмірі 130 500,00 грн.;

- постанову від 03.06.2016 №140/16/10126-55/0306/0214, якою за експлуатацію позивачем вищевказаних нежитлових приміщень без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог діючого законодавства, що є порушенням ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена абз.4 п. 6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього штраф у розмірі 130 500,00 грн.

Позивач, вважаючи зазначені рішення незаконними та протиправними, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконані ТОВ «Караван-експрес» роботи щодо знесення/демонтажу перегородок та збільшення за рахунок цього підвального приміщення не його реконструкцією, а тому не потребує подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про ДАБІ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 3 указаного Положення визначено, що основним завданням ДАБІ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі по тексту - Закон) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 4, 6 та 7 ч.4 ст. 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі по тексту - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами п. 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Одним із порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених відповідачем є виконання будівельних робіт з реконструкції орендованого ним приміщення закладу громадського харчування без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зазначений висновок відповідача ґрунтується на тому, що у підвальному поверсі демонтовано санвузли (№№3, 7, 21), перегородки; приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 23, 28, 30, 31, 31 об'єднано в одне №19 (площею 158,5 кв.м) шляхом демонтажу стін/перегородок; на першому поверсі влаштовано подіум поряд з вхідними групами, демонтовано перегородки, тоді як відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» зазначені роботи класифікуються як реконструкція.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3)видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Між тим, після проведеної перевірки ДАБІ не вказано, який саме пункт указаної вище правової норми порушено ТОВ «Караван-експрес».

З огляду на те, що відповідачем об'єкт будівництва віднесено до ч.1 ст. 34 вказаного вище Закону.

Проте, зазначені доводами відповідача про порушення позивачем указаної норми Закону не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції з огляду на те, що проведені позивачем роботи не містять ознак реконструкції та не передбачають, таким чином, подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Так, відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умовами їх автономності).

Аналіз змісту суті виявленого відповідачем порушення, яке фактично полягає у знесенні позивачем перегородок в підвальному приміщенні та об'єднанні таким чином низки приміщень в одне приміщення та облаштування подіуму на першому поверсі, де також демонтовано перегородки, дає підстави суду дійти висновку про відсутність ознак, які свідчать про здійснення реконструкції приміщення.

Разом з тим, колегія судді апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що наведене свідчить про здійснення позивачем перепланування приміщення.

Чинне законодавство не містить визначення поняття перепланування нежитлових приміщень.

Натомість законодавство містить визначення перепланування жилих приміщень. Так, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Ураховуючи відсутність законодавчого визначення поняття перепланування нежитлових приміщень, суд вважає за можливе застосувати у спірних правовідносинах аналогію законодавства та застосувати визначення перепланування жилих приміщень.

Водночас в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127 зазначено, що для громадських та виробничих будівель (приміщень) до самочинного будівництва не належать, зокрема: перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо; зміна призначень невиробничих приміщень; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах; перестановка обладнання в межах призначення приміщень; влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних; заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту; засклення балконів і лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що виконані позивачем роботи щодо знесення/демонтажу перегородок та збільшення за рахунок цього підвального приміщення не його реконструкцією, а тому не потребує подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Щодо твердження апелянта про порушення позивачем пункту 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 у зв'язку з прокладенням по фасаду житлового будинку на Бесарабській площі, 5 зі сторони двору повітропроводу витяжної вентиляції вбудованих приміщень, то такі доводи не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують твердження позивача про те, що ці роботи були виконані не ним, а у 2002 році попередніми власниками, що підтверджується актом робочої комісії про прийом в експлуатацію закінченої будівництвом споруди, приміщення, будівлі від 19.04.2002.

З указаного акта вбачається, що при виконанні будівельних робіт кафе «Славянка» на Бесарабській площі, 5-А в м. Києві виконано електромонтажні роботи та роботи з приточно-витяжної вентиляції та кондиціювання.

Таким чином, висновок ДАБІ про порушення ТОВ «Караван-експрес» ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необґрунтованим, а тому не заслуговує на увагу суду.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації

Забороняється експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч. 8 ст.39 вищевказаного Закону).

Однак за відсутності у позивача обов'язку подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, суд також вважає необґрунтованим висновок відповідача про вчинене ним друге правопорушення, а саме порушення ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних припису та постанов про накладення штрафу, складених стосовно позивача, та необхідність їх скасування.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваних рішень, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельна інспекція України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк