Постанова № 76112272, 28.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2018 року справа № 804/2216/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.,

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю. ,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (суддя Єфанова О.В.) по справі №804/2216/17 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. щодо невключения ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити позивача із сумою 47500,00 грн. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року позов задоволено. Постанова суду фактично мотивована відсутністю у відповідача правових підстав для визнання нікчемним укладеного позивачем договору банківського вкладу та наявністю у позивача права на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погодившись з постановою суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк

Михайлівський" звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що у спірних правовідносинах, визначаючи нікчемність укладеного правочину, Уповноважена особа діяла у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким, зокрема, передбачені повноваження Уповноваженої особи щодо перевірки укладених банком правочинів на предмет їх нікчемності, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача. Крім цього, заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивача не можливо визнати вкладником банку у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки кошти позивача були направленні до небанківської установи (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий Центр) як позика. При цьому, у вказаних правовідносинах Банк не виступав повіреним за відповідних договором позики. Також, заявник апеляційної скарги вказує на наявність правових підстав, які визначені ст..38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання правочину (транзакції) нікчемним. Нікчемність правочину відповідач пов'язує з діями Банку (укладення правочинів), які були вчинені під час встановлених заборон, з підстав віднесення Банку до проблемних постановою НБУ.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та ОСОБА_1 укладено Договір банківського рахунку №2620151586201 за умовами якого Банк зберігає кошти Клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

14.04.2016р. Позивачем та TOB "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-027-000221991, згідно якого, вкладник вносить, а ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" приймає грошові кошти в сумі 40000,0грн.

За умовами договору: "… 2.1.Нарахування процентів за весь час користування Коштами здійснюється з дня, що є наступним за днем підписання Договору Сторонами, до дня, який передує відповідно дню закінчення строку користування Коштами/дню фактичного повернення Коштів (при достроковому поверненні). Проценти нараховуються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод "факт/факт") протягом яких відбулося фактичне користування Коштами. Нараховані проценти сплачуються на рахунок, вказаний в пп.6) п.1.2. Договору, у строки, вказані в пп.5) п.1.2. Договору за умови передачі Стороною-1 Суми Коштів у власність (позику) Стороні-2, відповідно до п.1.3 цього Договору … 5.2.Сторона-2 зобов'язана: 5.2.1.повернути Суму Коштів та нараховані проценти відповідно до умов і порядку, визначених даним Договором; …".

На виконання вказаного договору позивачем, із відкритого у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" рахунку, перераховано кошти ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" у сумі 40000,0грн.

Також, 10.05.2016р. між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ОСОБА_1 укладено договір "Суперкапітал" №980-027-000235550 аналогічного змісту.

На виконання вказаного договору позивачем, із відкритого у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" рахунку, перераховано кошти ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" у сумі 7500,0грн.

19 травня 2016 року TOB "Інвестиційно-розрахунковий центр" переказало на поточний рахунок Позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» НОМЕР_1 проценти за вищевказаними договорами та суму вкладу в розмірі 47500,0грн. грн., що підтверджується довідкою (а.с.98).

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року. 13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації а ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01 вересня 2016 року змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.

16 вересня 2016 року Уповноваженою особою на адресу позивача направлено повідомлення про нікчемність правочинів, яким позивача повідомлено про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», з призначенням платежів «Оплата процентів за договором» та «Повернення коштів згідно з договором», є нікчемними (а.с.97, 99).

Неможливість відшкодування позивачу коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування, стало підставою звернення позивача із вказаним позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, які зроблені під час розгляду цієї справи.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Таким чином, гарантії, які визначені вказаною нормою права, стосуються вкладників банку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено поняття «вкладник», яким є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

У свою чергу, п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Оскільки, позивачем укладено з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського рахунку, на умовах якого Банком залучено від позивача грошові кошти (кошти знаходилися на рахунку позивача на час початку процедури ліквідації Банку), то позивач, у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є вкладником Банку та має право на гарантії, які визначені ст..26 названого Закону.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач не є вкладником Банку, у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Щодо визнання відповідачем нікчемними транзакцій (операції) по рахунку позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Частинами 2, 4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч.3 ст.38 вищевказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

У спірному випадку відповідачем не було встановлено обставин, які б вказували на наявність підстав для визнання нікчемним правочину, який укладено саме між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський». Умови вказаного договору (договір банківського рахунку) не порушують публічного порядку, що б могло свідчити про його нікчемність з огляду на положення ст..228 Цивільного кодексу України. Не наведено відповідачем і підстав для визнання нікчемним договору в силу приписів ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Взаємовідносини ПАТ «Банк Михайлівський» з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», які відповідач вважає неправомірними, не можуть слугувати підставою для висновків щодо нікчемності Договору банківського рахунку, який укладено між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» та до якого не має жодного відношення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у спірному випадку підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу, який укладено між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський».

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в Уповноваженої особи не існувало правових підстав для не включення інформації про банківський рахунок позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Встановивши обставини справи, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача внести зміни до списку (переліку) вкладів, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з інформацією про належні до сплати суми позивачу.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. З апеляційної скарги вбачається, що нікчемність правочину відповідач пов'язує з діями Банку (укладення правочинів), які були вчинені під час встановлених заборон, з підстав віднесення Банку до проблемних постановою НБУ. Але, встановлені обставини у цій справі свідчать про те, що на час укладення позивачем договорів, на час внесення коштів на рахунок, повернення коштів на рахунок позивача, не існувало жодних обмежень щодо здійснення Банком вказаних операцій. Обмеження, які введенні постановою НБУ від 27.04.2016р. та на які посилається відповідач, стосуються, зокрема, обмежень щодо здійснення кредитних операцій, яких не існувало між позивачем та Банком.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року по справі № 804/2216/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, встановлені ст.329 КАС України

Повний текст постанови виготовлено 28.08.2018р

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк