Рішення № 76112006, 27.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 серпня 2018 року № 826/12461/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов,

за участю представника позивача - ОСОБА_3

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про: визнання протиправною та скасування постанови у виконавчому провадженні №49700766 від 25.12.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 47907,93 грн.; визнання протиправною та скасування постанови у виконавчому провадженні №49989902 від 02.02.2016 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 13.08.2018 відкрито провадження у справі, встановлено строк відповідачу до 23.08.2018 для подання відзиву та доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження №49700766, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому проваджені №49700766 винесені в один день, а саме 25.12.2015, що суперечить статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV. У позовній заяві наголошується, що державним виконавцем надано позивачу строк до 01.01.2016 для самостійного виконання рішення суду, проте 25.12.2015 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, тобто до спливу встановленого строку.

Представник позивача під час судового розгляду адміністративної справи позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, участі повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений повісткою та ухвалою від 13.08.2018 про відкриття провадження у справі, отримано 20.08.2018. Заяв по суті, доказів, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Постановою від 25.12.2015 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №49700766, на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві вирішено стягнути зі ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 47907,93 грн., оскільки рішення боржником не виконано самостійно у встановлений строк - 01.01.2016.

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №49989902 з примусового виконання постанови від 25.12.2015 у виконавчому провадженні №49700766 про стягнення виконавчого збору в розмірі 47907,93 грн.

Позивач, не погоджуючись з постановами від 25.12.2015 у виконавчому провадженні №49700766 про стягнення виконавчого збору та від 05.02.2016 про відкриття виконавчого провадження №49989902 з примусового виконання постанови від 25.12.2015 у виконавчому провадженні №49700766 звернувся до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Спірні відносини врегульовувались Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних постанов).

Зі змісту статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження на підставі прийнятого до виконання виконавчого документа ухвалює постанову, де вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом &?к;...&?н; (частина друга).

Як уже зазначалось, у постанові від 25.12.2015 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №49700766 державним виконавцем вирішено стягнути зі ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 47907,93 грн. у зв'язку з невиконанням самостійно рішення у встановлений строк - 01.01.2016.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. &?є;…&?г; У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

На думку суду, визначальним для вирішення питання про наявність підстав для стягнення виконавчого збору є сплив строку, встановлений боржнику державним виконавцем для добровільного виконання рішення.

Представник позивача в позовній заяві наголосив, що строк для добровільного виконання рішення (01.01.2016) не сплив.

До позову додано видрук з автоматизованої систем виконавчого провадження, в якому відображено, що державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа від 25.12.2015 у виконавчому провадженні №49700766 на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (за письмовою заявою стягувача).

Пунктом 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в разі, якщо є письмова заява стягувача.

За таких обставин, суд погоджується з доводами представника позивача щодо неможливості добровільного виконання позивачем ОСОБА_1 рішення у виконавчому провадженні №49700766, оскільки строк було встановлено до 01.01.2016, водночас постановою від 25.12.2015 ухвалено стягнути виконавчий збір, при цьому іншою постановою від 25.12.2015 у цьому виконавчому провадженні виконавчий лист повернуто стягувачу за його заявою.

На думку суду, відповідач не мав правових підстав для ухвалення постанови від 25.12.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 47907,93 грн. у виконавчому провадженні №49700766, оскільки не сплив строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання рішення боржнику. Наведене є підставою для висновку також про відсутність правових підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної постанови №49989902, що свідчить про протиправність відповідної постанови.

З огляду не викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, відповідно позов підлягає задоволенню, оскаржувані постанови визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо строків звернення до суду, то суд зазначає, що представник позивача вказав про неотримання позивачем оскаржуваних рішень, водночас про порушене право останній дізнався 01.08.2018, коли звернувся до установи банку для отримання кредиту. Оскільки відповідачем наведені доводи не спростовані, з видруку з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що жодних дій у виконавчому провадженні 49989902 з примусового виконання постанови від 25.12.2015 у виконавчому провадженні №49700766 щодо стягнення виконавчого збору не вчинялось, позов подано до суду 06.08.2018, суд вважає, що позивачем дотримано десятиденного строку, встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (квитанція від 03.08.2018 №8). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати зі сплати судового збору розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтями 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 25 грудня 2015 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №49700766.

Визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05.02.2016 про відкриття виконавчого провадження №49989902.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять грн. 60 коп.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса проживання: 02156, АДРЕСА_1).

Відповідач - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ідентифікаційний код 34972294, місцезнаходження: 02232, місто Київ, вулиця Оноре Де Бальзака, будинок 64).

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець