Рішення № 76111885, 28.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2018 р. № 2040/5296/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції України за №596 від 04.05.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції України за №538 о/с від 04.06.2018 в частині звільнення позивача за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України “Про національну поліцію”;

- поновити ОСОБА_1, на посаді лейтенанта поліції інспектора роти №8 батальйону №2 Управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.06.2018 по день поновлення на службі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накази начальника Департаменту патрульної поліції України за №596 від 04.05.2018 та №538 о/с від 04.06.2018 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді лейтенанта поліції інспектора роти №8 батальйону №2 Управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 07.11.2015 №115 о/с ОСОБА_1 був прийнятий на службу в поліції та призначений на посаду інспектора роти № 8 батальйону №2 УПП у м. Харкові(а.с.65).

Судом встановлено, що 21.01.2018 керівництву УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції з рапорту старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 стало відомо, що 18.01.2018 екіпажу КУПОЛ -0207 у складі інспекторів роти № 2 батальйону №3 УПП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 та лейтенанта поліції ОСОБА_5 близько 22год. 44 хв. на службовий планшет, від оператора спеціальної лінії « 102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2, сусіди гучно слухають музику, заважають відпочивати та ламають двері заявниці. Заявник громадянка ОСОБА_6.

Прибувши на місце події інспекторам стало відомо, що громадянин, який назвався ОСОБА_1, перебуває в стані алкогольного сп’яніння та порушує громадський спокій.

З метою встановлення причин та обставин можливого порушення громадського порядку, до якого може бути причетний інспектор роти № 8 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ОСОБА_1, що мало місце 18.01.2018 за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 85, відповідно до п.4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», п.9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»», ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 14 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІУ, п. 2.2.20, 2.5, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС №230 від 12.03.2013, наказом Начальника Департаменту патрульної поліції №522 від 07.02.2018 було призначено службове розслідування(а.с.61).

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування щодо можливого порушення громадського порядку інспектором роти №8 батальйону №2 Управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1, що мало місце 18.01.2018 р. за адресою: м.Харків, вул. Чернишевська, 85, згідно змісту якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні правил додержання тиші в громадському місці, а саме багатоквартирному будинку, розташованому за адресою м. Харків, вул. Чернишевська, 85, 18.01 ДО 18 лейтенантом поліції ОСОБА_1, його зневажливе ставлення до громадян, що мешкають по сусідству, а також до колег по службі та прояви неповаги до старших по службі та по званню, у зухвалому ставленні до вищезазначених подій, нехтуванні правил поведінки та службової етики у позаслужбовий час, що є порушенням вимог ч. З розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, п.п. п. 1, 3, 4, 8, 9, 10, 11 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України», а також, ст. 1 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України», а також п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги поліцейського, керуючись ст. 15 КУпАП, п.п. 10, 12, 13, 14, 15 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статуту органів внутрішніх справ України» на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статуту органів внутрішніх справ України», інспектора роти №8 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»(а.с. 84-96).

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні правил додержання тиші в громадському місці, а саме багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: вул. Чернишевська, 85, м. Харків, що мало місце 18.01.2018, інспектором роти № 8 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1, зневажливому ставленні до громадян, що мешкають по сусідству, а також до колег по службі та прояві неповаги до старших по службі та званню, у зухвалому ставленні до зазначених подій, нехтуванні правилами поведінки та службової етики в позаслужбовий час, систематичному порушенні службової дисципліни, що є порушенням вимог частини 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, З, 4, 8, 9, 10, 11 частини 1 статті 7 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України», статті 1 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України», а також пунктів 1, З частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», керуючись статтею 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 8 частини 1 статті 12 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України», пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», інспектора роти № 8 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 04.05.2018 р. №596 звільнено зі служби в поліції.

На підставі наказу Департаменту патрульної поліції №596 від 04.05.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора роти №8 батальйону №2 Управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції звільнено зі служби в поліції з 04.06.2018 р., про що прийнято наказ «По особовому складу» від 04.06.2018 р. №538о/с(а.с.13).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 2 ст. 18 встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до ОСОБА_7 статуту Національної поліції України.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом ОСОБА_7 статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються ОСОБА_7 статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ (далі за текстом - ОСОБА_7 статут).

Відповідно до ст.1 Закону України Про ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст.2 ОСОБА_7 статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

В силу ст. 5 ОСОБА_7 статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 7 ОСОБА_7 статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з ст. 12 ОСОБА_7 статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі ч.7 ст.13 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Відповідно до статті 14 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення МВС України прийнято наказ 12.03.2013 №230про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкціяпро порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013 р.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Приписами п. 2.2, 2.5, 2.6 Інструкції №230 встановлено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.

Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Приписами п. 5.1 – 5.4 Інструкції встановлено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Суд вважає за необхідне вказати, що службове розслідування призначене наказом начальника Департаменту патрульної поліції України від 07.02.2018 р.(а.с.61).

З огляду на те, що станом на 05.03.2018 р. позивач до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління для надання пояснень в рамках даного службового розслідування не з’явився, мотивуючи перебуванням на лікарняному та бажання давати пояснення після ознайомлення з матеріалами службового розслідування в присутності адвоката, начальником Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції складено доповідну записку від 06.03.2018 р.(а.с.64), якою останній просив продовжити термін проведення службового розслідування.

На підставі вказаної вище доповідної записки термін проведення службового розслідування продовжено до 07.04.2018 р.

Листомбуло запропоновано позивачу ознайомитись з матеріалами службового розслідування за фактом можливого порушення громадського порядку. Зазначений лист був отриманий позивачем 06.04.2018 р., про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на цьому ж листі(а.с.20).

Цього ж дня 06.04.2018 р. позивачу було запропоновано надати пояснення, однак ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення, вказавши, що він бажає надавати пояснення в присутності адвоката в інший час та інший день, про що посадовими особами відповідача складено акт про відмову надати пояснення від 06.04.2018 р. (а.с.109).

За результатами проведеного службового розслідуванняначальником, який призначив службове розслідування, 06.04.2018 р. затверджено висновок службового розслідування(а.с. 84-96).

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що висновок складено 04.04.2018 р., тоді як пояснення у останнього відбирались лише 06.04.2018 р., з огляду на наступне.

Висновок затверджений начальником 06.04.2018 р. та зі змісту висновку вбачається, що відмову позивача від надання пояснень від 06.04.2018 р. взято до уваги, про що свідчить зміст самого висновку(а.с.87).

В матеріалах справи міститься копія рапорту позивача від 05.03.2018 р.(а.с.41), відповідно до якого ОСОБА_1 просив надати для ознайомлення матеріали службового розслідування, відтак позивач станом на 05.03.2018 р. був обізнаний про проведення відносно нього службового розслідування та мав можливість надати пояснення щодо подій 18.01.2018 р. та звернутись за правовою допомогою до адвоката, якщо бажав.

Крім того, позивач у судовому засіданні вказував, що наданий йому для ознайомлення висновок службового розслідування мав в собі закреслення та виправлення, отже на думку позивача не може вважатись належним документом, до суду надав копію(а.с.132-144).

Суд, дослідивши зміст копій висновків службового розслідування (з закресленнями та без, що наданий представником відповідача) вказує, що їх зміст є ідентичним (аналогічним).

Відповідно до наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, прізвища осіб, що мали відношення до події 18.01.2018 р., були приховані відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних».

З урахуванням наведеного, відповідачем правомірно призначено та проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1

Відносно викладених у висновку службового розслідування обставин, судом встановлено наступне.

З наданих до матеріалів справи письмових пояснень заявників (а.с.98-103) судом встановлено, що 18.01.2018 р. близько 22 год. 44 хв. до оператора спеціальної лінії « 102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2, сусіди гучно слухають музику, заважають відпочивати та ламають двері громадянці ОСОБА_6

Інспектори, прибувши на місце події встановили, що порушує громадський спокійгромадянин, який назвався ОСОБА_1. Останній перебуває в стані алкогольного сп’яніння та слухає голосно музику, на зауваження сусідів не реагує та двері на прохання сусідів не відкриває.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом з нагрудних відео реєстраторів інспекторів патрульної поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з якого судом встановлено, що позивач мав ознаки алкогольного сп’яніння, вживав нецензурну лайку в бік колег по службі, в тому числі старших по званню, штовхав та хапав за одяг лейтенанта поліції ОСОБА_5 При цьому, зазначав, що розуміє про неадекватність своїх дій та неодноразово показував середній палець правої руки(а.с.66).

Відносно посилання позивача на те, що зйомка проведена за допомогою нагрудного відео реєстратора інспекторів патрульної поліції без його згоди, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до ОСОБА_7 статуту Національної поліції України.

Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, то беззаперечним є той факт, що на працівників поліції покладається підвищена відповідальність.

Вступаючи на службу в поліцію, поліцейський урочисто складає текст Присяги на вірність Українському народові, «усвідомлюючи свою високу відповідальність» (ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію»).

Поряд з цим, відповідно до п. 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2016 року № 326, гідна поведінка працівника МВС передбачає недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Відповідно до п. 3 розділу IV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини, як у робочий час, так і не робочий час, поліцейський зобов’язаний дотримуватись норм професійної етики.

При зверненні до особи, поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Згідно з п.п. 3, 4, 8, 10, 11 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України», службова дисципліна базується на високій свідомості та

зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Окрім того, пункт 3.17 Наказу МВС України від 16.03.2007 року №81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» містить норму, згідно якої до працівників органів внутрішніх справ, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, слід приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.

Алкогольне сп'яніння впливає на психологічний стан, а також те, що перебування в стані алкогольного сп'яніння може мати тяжкі негативні наслідки.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.

Так, у контексті розуміння ст. 12 ОСОБА_7 статуту, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, а визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає і є досить узагальненим поняттям. Але виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам поведінки, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість.

Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, відповідність встановленим вимогам та добропорядної поведінки, у тому числі і допущення дисциплінарного проступку.

Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у частині першій статті 64 Закону «Про Національну поліцію», та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов'язків.

Щодо посилання позивача на те, що наказ про звільнення позивача зі служби було прийнято у період перебування ОСОБА_1 на лікуванні, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно змісту позовної заяви, позивач мав чергувати в ніч з 04-го на 05-те червня 2018 р.(а.с.5).

Згідно довідки КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 02.07.2018 р.(а.с.17) 04.06.2018 р. о 16:49 до позивача виїжджала бригада екстреної медичної допомоги, яка після огляду поставила попередній діагноз: забита рана лівої поперекової області.

В матеріалах справи наявний консультативний висновок лікаря, який несе рекомендацію щодо нагляду за місцем проживання(а.с. 18). Доказів того, що позивач знаходився на лікарняному, матеріали справи не містять.

Однак, до приїзду бригади екстреної медичної допомоги, а саме до 16:49 год. 04.06.2018 р. позивач не був цілком впевнений, що не в змозі буде нести службу в ніч з 04 на 05.06.2018 р.

Про неможливість виходу на службу позивач 04.04.2018 р. повідомив засобами телефонного зв’язку безпосереднього керівника.

Начальник Департаменту в місті Києві не був позбавлений можливості приймати наказ про звільнення позивача до часу, коли стало відомо про непрацездатність позивача.

Наданими до матеріалів справи виписками із медичної карти не підтверджено непрацездатність позивача, чи знаходження його на лікарняному саме 04.06.2018 р., оскільки довідки з медичних закладів датовані 05.06.2018 р., та 06.06.2018 р.(а.с.18-19).

Відповідно до ст. 12 ОСОБА_7 статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом від 12.04.2017 р. №645 ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оскільки в ході службового розслідування, яке призначене наказом від 31.01.2017 р. №505, встановлено, що інспектор роти №8 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1, під час спілкування з громадянином, проявив неповагу до останнього, направивши йому ліхтар в обличчя. Також, вибивши у чоловіка мобільний телефон з рук, поставився до нього недоброзичливо, поводився нестримано та не контролював свої емоції, чим порушив п.п. 1, 6, 7, 10 п. 3.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1; ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7, 8 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179; п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України», а також п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, наказом від 27.09.2017 р. №1469 за вчинення дисциплінарного проступку позивача попереджено про неповну посадову відповідність.

Вказане вище рішення від 27.09.2017 р. прийнято за результатами проведеного службового розслідування, в ході якого встановлено, що 27.06.2017 близько 01 год. 00 хв. інспектор роти №8 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1, не маючи на те законних підстав, застосував до громадянина ОСОБА_8 заходи фізичного впливу та спеціальний засіб - кайданки, про що письмово не доповів керівництву та намагався приховати цей факт. Тим самим лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги частини 1 ст. 44, п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України«Про Національну поліцію», а також вимоги п. 1, 6 ч. 1 ст. 7 ОСОБА_7 статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про ОСОБА_7 статут органів внутрішніх справ України» та не дотримався вимог пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».

З огляду на вказане вище, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не є занадто суворим та загалом відповідає рівню дисциплінарного поступку.

Враховуючи наявність встановлених під час розгляду судом справи фактів порушення позивачем ОСОБА_7 статуту, а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказів №596 від 04.05.2018 р., №538 о/с від 04.06.2018 р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно частини позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення суд зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними вимогами від первинних позовних вимог, а з огляду на висновок суду про відмову у скасуванні наказів, вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 серпня 2018 р.

Суддя Сагайдак В.В.