Рішення № 76111553, 29.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 р. справа № 1440/1689/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54055

до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання незаконним та скасування розпорядження від 06.06.2018 № 1658 та зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі-відповідач або Управління), в якому просить суд визнати протиправним розпорядження відповідача від 06.06.2018 р. №1658; зобов'язати відповідача здійснити розрахунок позивачу пенсії за віком з 01.06.2018 р. відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки та провести відповідну доплату недоодержаного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він після звільнення з військової служби отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки проходив службу у Збройних Силах та має відповідну вислугу років. У червня 2018 року він звернувся із зверненням до органів ПФУ щодо переведення його з одного виду пенсії на інший, а саме - з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, що передбачено положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Відповідач призначив та нарахував пенсію, згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», при цьому для нарахування пенсії застосував показник середньомісячного заробітку та коефіцієнт середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, чим на думку позивача і порушив його права, оскільки відповідач мав нарахувати та виплачувати пенсію із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого зазначив, що нарахування пенсії проводиться відповідно до статтей 24, 25, 26, 28, 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, здійснено не первинне призначення пенсії, а перехід з одного виду пенсії на інший. Так, відповідач зазначив, що позивача переведено на пенсію за віком, шляхом застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсій за 2014-2016 роки в сумі 3764,40грн., із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Ухвалою від 20.07.2018 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що позивач з 24.07.1998 р. перебував на обліку в Управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З 01.06.2018 р. позивач є пенсіонером за віком, оскільки 01.06.2018 р. звернувся до Управління з відповідною заявою про призначення йому іншого виду пенсії.

Управління повідомило позивач, що при призначення йому пенсії відповідач застосував показник середньої заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

Позивач не погоджуючись з таким розрахунком пенсії, звернувся до Управління із заявою, в якій просив провести переведення, нарахування та виплату пенсії за віком, призначеної замість пенсії за вислугу років, із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2016-2017 роки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», зазначивши про те, що пенсія за вислугу років, яку він отримав раніше, була призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З листа відповідача від 26.06.2018 р. вбачається, що відповідач залишив заяву позивача без задоволення, посилаючись на те, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком було правомірно проведено розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, так, пенсія позивача складає 3764,40грн., що також підтверджується розпорядженням №1658 від 06.06.2018 р.

Обставина, що пенсія за віком була призначена позивачу з 01.06.2018 р., а також що з 24.07.1998 р. він отримував пенсію за вислугу років, призначену йому на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визнано сторонами та ними не оспорюється, а також підтверджується матеріалами справи.

За змістом ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком), відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону № 1058-IV, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262-XII, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058-ІV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається у своєму відзиві відповідач, встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3. ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

У постанові Верховного Суду України по справі № 21-612а14 від 31 березня 2015 року, суд дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням викладеного, відповідач при відповідному зверненні позивача мав усунути порушення вимог чинного законодавства та здійснити перерахунок пенсії позивачу з дотриманням вимог ст. ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі застосувавши показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки, замість безпідставно застосованого відповідачем показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, слід застосовувати, виходячи із розміру заробітної плати за 2016-2017 роки, а не застосовувати показники заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2014, 2015, 2016 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн, сплачений квитанцією №0.0.1080953558.1 від 11.07.2018 р.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва в Миколаївській області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) від 06.06.2018 року №1658.

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва в Миколаївській області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) здійснити розрахунок ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсії за віком з 01.06.2018 року відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки та провести відповідну доплату недоодержаного розміру пенсії.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз