Постанова № 76110264, 23.08.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/4848/18

Провадженя№ 3/266/1465/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Пантелєєв Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в смт. Новоайдар Луганської області, громадянина України, стрільця – зенітника 1 відділення зенітно - ракетного взводу в/ч А2962, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.172-10 ч.2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, виконуючи обов’язки військової служби, під час виконання наказу про переміщення особового складу з м. Маріуполь до с. Михайлівка від 26.05.2018 року був відсутній під час відправки колони з особовим складом до с. Михайлівка, своїми діями відмовився виконувати наказ командира в/ч А2962 про переміщення особового складу, чим порушив диспозицію ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.

ОСОБА_1 не з’явився до судового засідання, надіславши на адресу суду заяву, в якій свою вину визнає, щиросердно розкаюється в скоєному, просить справу розглянути за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП.

З пояснень правопорушника слід, що він дійсно не прийшов до пункту відправлення колони в м. Маріуполь, усвідомлюючи, що порушує наказ командира частини.

Згідно з вимогами ст. ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов’язків, вимог військових статутів, а також зобов’язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України. Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст . ст. 16, 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_1 зобов’язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, вимог Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, беззастережно виконувати накази командирів

начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов’язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бу ти готовим до виконання завдань, пов’язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Частиною 2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність військовослужбовців за відмову від виконання законних вимог командира (начальника) вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч. 3 обов’язок військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадку, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, суд, виходячи із мети адміністративного стягнення, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставин, що пом’якшують відповідальність, а саме щире каяття, вважає можливим накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції ч.2 ст.172-10 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом із тим, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд вважає можливим звільнити правопорушника від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 40-1, 283, 280, 284 КУпАП, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п’ять) гривень (розрахунковий рахунок № 31116106005051 отримувач Маріупольський УК /м. Маріуполь/21081100 ЄДРПОУ 37989721, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Податків), МФО 899998, код 21081100).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.