Ухвала суду № 76108984, 28.08.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"28" серпня 2018 р. справа № 809/91/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши клопотання про повернення судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2018 за №876/3351/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі №809/91/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії - скасувано та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії відповідно до довідки від 08.06.2017 року № 1692/108/05/8-17 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка видана Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області, починаючи з 1 січня 2016 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Дана адміністративна справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 13.08.2018.

Позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про вирішення питання про повернення судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви.

Правила розподілу судом судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи встановлює глава 8 роділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначає розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд враховуючи аналіз статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» зазначає, що оскільки, рішенням суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог, а вказаними нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір» не передбачено повернення сплаченого судового збору позивачу - в разі відмови в задоволенні позову, то, відповідно суд першої інстанції, з цих підстав, не приймав рішення щодо стягнення з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.

Частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається, серед іншого, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 252 даного Кодексу встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи аналіз вказаних норм права, суд зазначає, що у випадку прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення, то саме суд апеляційної інстанції вирішує питання щодо розподілу судових витрат. У випадку невирішенням судом апеляційної інстанції питання щодо вирішення розподілу судових витрат за результатами апеляційного розгляду, то належним способом захисту такого права є зверннення учасника справи до суду апеляційної інстанції із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення.

Як наслідок, суд робить виснововк, що в даному випадку звернення позивача до суду першої інстанції із заявою про повернення судових витрат є безпідставиним, здійсненим не у спосіб встановленим вказаними вище нормами права, а належним вирішенням питання розподілу судових витрат є звернення позивача до Львівського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що подана заява до Івано-Франкіського окружного адміністративного суду є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 132, 143, 243, 248, 256, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя Остап'юк С.В.