Рішення № 76108880, 20.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року о 12 год. 15 хв.

Справа № 808/1692/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу Мелітопольської міської ради Запорізької області до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Укретелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укретелеком», про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), третя особа – Публічне акціонерне товариство “Укретелеком” в особі Запорізької філії ПАТ “Укретелеком”, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відсутності дій з нарахування, адміністрування, забезпечення та стягнення сум податку на доходи фізичних осіб, які працюють у центрі надання телекомунікаційних послуг №536 в місті Мелітополі, до місцевого бюджету міста Мелітополя.

Ухвалою суду від 14.05.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.06.2018 підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою суду від 16.07.2018 підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою суду від 07.08.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на території міста Мелітополя діє центр телекомунікаційних послуг №536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком». Вказує, що Мелітопольською міською радою на адресу ЗФ ПАТ «Укртелеком» направлялось клопотання щодо перерахування ПДФО до місцевого бюджету міста Мелітополя, у зв’язку із розташуванням на території міста центру телекомунікаційних послуг №536, проте, третьою особою було повідомлено, що центр телекомунікації міста Мелітополя не є відокремленим підрозділом Запорізької філії, а тому ПДФО сплачується за місцем реєстрації Запорізької філії, а саме до бюджету Вознесенівського району міста Запоріжжя. Позивач зазначає, що місцевий бюджет міста Мелітополя зазнає значних втрат внаслідок допущення територіальним органом ДФС України своїх обов’язків щодо адміністрування, нарахування та стягнення передбачених законом обов’язкових платежів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, які працюють у центрі телекомунікаційних послуг №536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком». Позивач вважає, що ПДФО за працівників центру телекомунікаційних послуг №536 повинен сплачуватись саме до місцевого бюджету міста Мелітополя, що зумовило звернення до суду з зазначеною позовною заявою.

Представник позивача в судове засідання призначене на 20.08.2018 не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що на території міста Мелітополя діє центр телекомунікаційних послуг №536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком», який не є відокремленим підрозділом Запорізької філії ПАТ «Укртелеком». Зазначає, що відповідно до приписів статей 164, 168 Податкового кодексу України та статті 64 Бюджетного кодексу України, ПДФО сплачується та зараховується до відповідного бюджету за місцем знаходження відокремлених підрозділів, в даному випадку за місцезнаходженням Запорізької філії ПАТ «Укртелеком», яка розташована на території Вознесенівського району м. Запоріжжя. Вважає, що висновки позивача про те, що ПДФО повинен сплачуватись до місцевого бюджету міста Мелітополя є лише припущеннями позивача, які не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України.

Представник відповідача підтримала позицію викладену в письмових запереченнях та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа в наданих до суду поясненнях проти позову заперечила. В обґрунтування заперечень зазначено, що дійсно на території Мелітополя діє центр телекомунікаційних послуг №536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком», проте, зазначений центр не має статусу відокремленого підрозділу, а тому сплата ПДФО проводиться саме відокремленим підрозділом – Запорізькою філією. Вказує, що як у Запорізької філії так і юридичної особи ПАТ «Укртелеком» відсутня заборгованість зі сплати ПДФО, що підтверджується відповідною довідкою. Зазначає, що Запорізькою філією ПАТ «Укртелеком» правомірно сплачується ПДФО до бюджету Вознесенівського району міста Запоріжжя, а доводи позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що на території міста Мелітополя діє центр телекомунікаційних послуг №536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком».

29 вересня 2017 року Мелітопольска міська рада звернулась до Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» з листом в якому просила відновити перерахування податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету м. Мелітополя згідно з нормами чинного законодавства України.

Листом від 10.10.2017 Запорізька філія ПАТ «Укртелеком» повідомила позивача, що відповідно до приписів чинного законодавства України податок на доходи фізичних осіб сплачується відокремленим підрозділом – Запорізькою філією ПАТ «Укртелеком» за своїм місцезнаходженням до бюджету Вознесенівського району міста Запоріжжя.

Позивач, не погодившись з тим, що третьою особою не здійснюється сплата ПДФО до місцевого бюджету міста Мелітополя, а відповідач як територіальний орган ДФС не контролює сплату ПДФО третьою особою, звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до п.63.2 ст.63 Податкового кодексу України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно ст.64 Господарського кодексу України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Податковим агентом, як передбачено п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст.168 Податкового кодексу України.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Частиною 2 статті 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

В силу пп.168.4.3 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно вимог п.п.168.4.4 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти, згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

З огляду на викладене, суд звертає увагу, що приписами ст.168 Податкового кодексу України не передбачено сплати ПДФО невідокремленими структурними підрозділами або за такі невідокремлені структурні підрозділи. При цьому, ПДФО за такі підрозділи повинна сплачувати юридична особа або уповноважений відокремлений підрозділ, залежно від того, кому такий підрозділ підпорядковується, згідно з організаційною структурою.

Таким чином, суд відзначає, що у даному випадку Запорізька філія ПАТ «Укртелеком» належить до категорії відокремлених підрозділів, які уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що і було дотримано третьою особою.

Судом встановлено, що Запорізька філія ПАТ «Укртелеком» за своїм місцезнаходженням сплачує (перераховує) суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на відповідний рахунок, відкритий в територіальному управлінні Державного казначейства України. Вказана обставина визнається не заперечувалась представниками сторін та підтверджується довідкою Офісу великих платників податків ДФС від 25.06.2018 №27547/10/28-10-17-02-23 (а.с.64).

Окрім того, згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Суд зазначає, що в розумінні положень ПК України саме відокремлений підрозділ – Запорізька філія ПАТ «Укртелеком» юридично наділений статусом податкового агента, а тому твердження позивача про необхідність сплати ПДФО за співробітників центру телекомунікаційних послуг №536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» до місцевого бюджету міста Мелітополя не ґрунтується на приписах чинного законодавства України та є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи те, що Запорізькою філією ПАТ «Укртелеком» належним чином та у повному обсязі виконуються податкові зобов’язання з ПДФО, у контролюючого органу відсутні підстави для вжиття заходів по стягненню зазначеного податку на користь місцевого бюджету міста Мелітополя.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При розгляді справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області не допущено протиправної бездіяльності щодо нарахування, адміністрування, забезпечення та стягнення сум податку на доходи фізичних осіб, які працюють у центрі надання телекомунікаційних послуг №536 в місті Мелітополі, до місцевого бюджету міста Мелітополя, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог Мелітопольської міської ради.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд.5) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166), третя особа – Публічне акціонерне товариство “Укретелеком” в особі Запорізької філії ПАТ “Укретелеком” (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 133), про визнання бездіяльності протиправною – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 23.08.2018.

Суддя М.С. Лазаренко