Рішення № 76108428, 28.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3865/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу листом від 11.07.2018 №8719/03-2 в перерахунку щомісячного довічного утримання за результатами повторного розгляду заяви;

- зобов'язати відповідача утриматись від приведення пенсійної справи позивача з 01.08.2018 у відповідність з відмовою у проведенні перерахунку призначеного йому грошового утримання.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом від 20.12.2010 №118-к позивача було звільнено з посади судді Житомирського апеляційного господарського суду. З 28.12.2010 позивачу виплачується довічне грошове утримання у зв'язку з виходом у відставку. Вказує, що на підставі рішень Богунського районного суду м.Житомира від 22.01.2013, 02.12.2013 та 29.09.2016 йому перераховувалось грошове утримання у зв'язку зі зміною заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Стверджує, що дії відповідача щодо відмови у задоволенні його заяви за результатами повторного розгляду порушують його право на перерахунок довічного грошового утримання.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 позивачу відмовлено у забезпеченні позову.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працював на посаді судді Житомирського апеляційного господарського суду та у зв'язку з поданням заяви про відставку постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 №2764-УІ та наказом №118-к від 20.12.2010 звільнений у відставку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, 10.01.2017 звернувся до пенсійного органу з заявою про забезпечення перерахунку з 01.01.2017 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% відсотків заробітної плати на підставі розрахунку заробітної плати судді, що перебуває на аналогічній посаді станом на 01.12.2016 в сумі 31680,00 грн (а.с.10-11).

Листом від 02.02.2017 №19/3-8 відповідач повідомив ОСОБА_1 про розгляд його звернення та про проведення перерахунку його щомісячного грошового утримання. Таким чином, розмір його грошового утримання з 05.01.2017 з урахуванням 90% заробітної плати судді становить 28512,00 грн (а.с.13-14).

Листом від 11.07.2018 № 8719/03-2 позивачу повідомлено, що його заява розглянута повторно. По суті листа, позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з тим, що довідка видана Рівненським апеляційним господарським судом, що не є правонаступником Житомирського апеляційного господарського суду. Позивача повідомлено, що його справу приведено у відповідність з 01.08.2018 (а.с.15-17).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи, що його права порушено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.1 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів", який набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Пунктом 34, абзацу 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" № 1798-19 від 21 грудня 2016 року (набрання чинності з 05 січня 2017 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Окрім того, щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром.

Рішенням Конституційного суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень ч.3, абз.1,2,4,6,ч.5 ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пунктів 5 розділу 3 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визнано такими, що не відповідає Конституції України положення, а саме: частина третя статті 141 Закону N 2453 у редакції Закону N 213, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону N 2453 до внесення змін Законом N 213, тобто в редакції Закону N 192. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивач працював на посаді судді Житомирського апеляційного господарського суду та з 28.12.2010 отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Так, Наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2010 №122 "Про проведення ліквідації окремих апеляційних господарських судів" Житомирський апеляційний господарський суд ліквідовано.

У 2017 році позивач звернувся до управління з проханням провести перерахунок призначеного грошового утримання у зв'язку зі зміною заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано довідку Рівненського апеляційного господарського суду №01-25/2/17/16 від 30.12.2016 (а.с.12).

На підставі вказаного відповідачем у 2017 році проведено перерахунок грошового довічного утримання ОСОБА_1.

Однак листом від 11.07.2018 №8719/03-2 позивача повідомлено про повторний розгляд його заяви та про прийняття протилежного рішення.

Тобто позивачу листом від 11.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви від 10.01.2017 про перерахунок довічного грошового утримання. Зміна рішення Житомирським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обгрунтована тим, що 26.03.2018 на адресу управління надійшов лист Рівненського апеляційного господарського суду в якому зазначено, що відповідно до п.1 розділу 1 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, заява про призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах у містах, а також об'єднаних управлінь через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Суд наголошує, що позивач 10.01.2017 звертався до пенсійного органу не з заявою про призначення пенсії, а із заявою про її перерахунок.

Крім того, листом від 17.09.2013 №З-1649/13 Державна судова адміністрація України повідомила позивачу, що для отримання довідки йому необхідно звернутись до Рівненського апеляційного господарського суду (а.с.9).

З огляду на наведене, такі дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є протиправними і такими, що порушують законодавчо встановлене право позивача.

З приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від приведення пенсійної справи позивача з 01.08.2018 у відповідність з відмовою у проведенні перерахунку призначеного йому грошового утримання суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що жодних доказів приведення пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність до відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018 суду не надано.

Таким чином, вказана позовна вимога є передчасною і задоволенню не підлягає.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано підстави відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, про, що свідчить квитанція № 0.0.1093050181.1 від 24.07.2018 (а.с.4).

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням часткового задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 352,40 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Перемоги, 55, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) щодо відмови ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), оформленої листом від 11.07.2018 №8719/03-2 в перерахунку щомісячного довічного утримання за результатами повторного розгляду заяви.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 352,40 грн.

В решті позову відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва