Рішення № 76108324, 27.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 р. Справа№805/3618/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення № 268 від 09.02.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (85483, Донецька обл., м. Новогродівка, вул. Центральна, 35/10) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, б. 6) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення № 268 від 09.02.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 01.02.2018 року вона звернулась до відповідача з заявою № 268 про перевід із своєї власної пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника – свого чоловіка ОСОБА_2. Рішенням відповідача № 268 від 09.02.2018 року позивачу було відмовлено у переводі з пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника зв’язку з тим, що в довідках про заробітну плату та індивідуальних відомостях ОК-5, які міститься в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2, не правильно зазначено прізвище чоловіка ОСОБА_1 (замість правильного «Саламаха» помилково зазначено «Соломаха»). Позивач вважає вказану бездіяльність Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправною та просить скасувати рішення № 268 від 09.02.2018 року, а також зобов’язати відповідача перевести ОСОБА_1 із її власної пенсії, на пенсію у зв’язку із втратою годувальника – ОСОБА_2.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого позивачу відмовлено у переході з пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, через те, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 містяться довідки, а також індивідуальні відомості (форми ОК-5), видані на ім’я ОСОБА_3 За таких обставин, представник Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення № 268 від 09.02.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 805/3618/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 805/3618/18-а за правилами загального позовного провадження на 11 годину 15 хвилин 20.06.2018 року

Ухвалою суду від 20.06.2018 року витребувано в Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області копію заяви ОСОБА_1 № 268 від 01.02.2018 року про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника з доданими до неї документами, копію пенсійної справи ОСОБА_2, а також відкладено підготовче засідання по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення № 268 від 09.02.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії до 09-00 год. 11.07.2018 року.

Ухвалою суду від 11.07.2018 року повторно витребувано у Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області копію заяви ОСОБА_1 № 268 від 01.02.2018 року про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника з доданими до неї документами, а також копію пенсійної справи ОСОБА_2 та оголошено перерву по адміністративній справі до 09-00 год. 25.07.2018 року.

Ухвалою суду від 25.07.2018 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 11 годину 15 хвилин 15.08.2018.

Розгляд справи № 805/3618/18-а перенесено з 15.08.2018 року на 27.08.2018 року о 09:00 годині у зв'язку з неявкою сторін.

Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з’явились, отже згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-10).

19.08.1978 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, згідно свідоцтва ІІ-НО № 462570 (а.с.11).

ОСОБА_2 помер 05.08.2003 року, відповідно до свідоцтва про смерть 1-НО № 799135 (а.с.12).

Як вбачається з акту про нещасний випадок № 3 від 06.03.2003 року форми Н-1, витягу з акту огляду у МСЕК № 082047 та висновку № 5 смерть ОСОБА_2 пов’язана із травмою на виробництві (а.с.13-16).

01.02.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перехід у зв’язку із втратою годувальника (а.с.28).

Проте, рішенням відповідача № 268 від 09.02.2018 року відмовлено позивачу у переводі з пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника , оскільки в матеріалах пенсійної справи її чоловіка містяться довідка про заробітну плату, видана підприємством «Селидівська дирекція з ліквідації шахт» від 17.06.2004 року № 301, індивідуальні відомості персоніфікованого обліку (форми ОК-5 від 01.02.2018 року), а також довідка про заробітну плату, що видана ДВАТ «Шахта 1-3 Новогродівська» від 18.08.1998 року на ім’я ОСОБА_3, що не співпадає з прізвищем чоловіка позивача (а.с.7).

Поряд з цим, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2, які надані відповідачем на виконання ухвал суду від 20.06.2018 року та11.07.2018 року, міститься трудова книжка серії АХ № 357087 на ім’я ОСОБА_2 (а.с.30-37), атестат № 928 на ім’я ОСОБА_2 (а.с.38), військовий квиток ОСОБА_2 НУ № 6600721 (а.с.39), уточнюючі довідки ДВАТ «Шахта 1-3 Новогродівська» для підтвердження пільгового стажу від 12.08.1998 року на ім’я ОСОБА_2 (а.с.40-43), довідка про заробіток для обчислення пенсії від 17.06.2004 року № 301, що видана Селидівською дирекцією з ліквідації шахт на ім’я ОСОБА_3 (а.с.44), довідка, що видана ДВАТ «Шахта 1-3 Новогродівська» від 18.08.1998 року на ім’я ОСОБА_3 (а.с.62), а також індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК-5) на ім’я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) (а.с.47-49).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_5 України через ОСОБА_5 соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету ОСОБА_5 України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та ОСОБА_5.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі-Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 36 Закону України № 1058-ІV, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Факт перебування позивача на утриманні чоловіка не заперечується відповідачем, а також підтверджений довідкою про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 31.01.2018 року, що видана головою ОСББ «Троянда» (а.с. 46).

У відповідності до статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5статті 45 зазначеного Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Згідно із пунктами 2.8, 4.1 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту З пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно із пунктом 4.10 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Суд зазначає, що довідки про розмір заробітної плати, які наявні в матеріалах пенсійної справи, не були визнані такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, на момент призначення пенсії по втраті годувальника, а тому не можуть бути підставою для відмови у переводі на пенсію по втраті годувальника позивачу.

Поряд з цим, стосовно індивідуальних відомостей про особу ОСОБА_3 (форми ОК-5), суд зазначає наступне.

Довідки ОК-5 та ОК-7 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує Пенсійний фонд України).

Довідка ОК-5 формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, та містить відомості про суми заробітку для нарахування пенсії і страховий стаж. Тому вона, як правило, використовується органами Пенсійного фонду для призначення (перерахунку) пенсії. Також на підставі цієї довідки особа може проаналізувати свій страховий стаж та заробітну плату, яка в майбутньому буде використана при призначенні пенсії.

Довідка за формою ОК-7 формується за період з 2011 року і містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини) та страховий стаж. Тож вважається за доцільне для визначення страхового стажу для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності, допомоги по безробіттю та інше використовувати відомості за формою ОК-7.

В довідках ОК-5 та ОК-7 містяться такі дані:

- перелік страхувальників, які подавали про застраховану особу відомості до системи персоніфікованого обліку;

- за кожен місяць по кожному із страхувальників : сума заробітної плати, з якої сплачені внески, кількість днів стажу, відмітка про сплату внесків;

- відомості про спеціальний (пільговий) стаж та відомості про стаж, який зараховується без сплати страхових внесків (наприклад, період отримання допомоги по безробіттю), по страхувальниках і по роках.

“Позначка про сплату внесків” в довідках ОК-5, ОК-7 позначається словами “Так” або “Ні”. Якщо в довідках суму заробітної плати вказано, але внески не сплачено (відмітка “Ні”), то такий місяць до страхового стажу не зараховується.

Довідки ОК-5 та ОК-7 надаються особі, яка особисто звернулася до органів Пенсійного фонду України, при пред’явленні нею паспорта, довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтва про загальнообов’язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення.

Страхувальник може отримати інформацію тільки про осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах і виключно за період перебування осіб у трудових відносинах із цим страхувальником.

Поряд з цим, довідка ОК-5 містить відомості про номер облікової картки. Так, суд зазначає, що реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше індивідуальний податковий номер (ІПН)) - це цифровий код, необхідний кожному платнику податків для обліку в фіскальних органах. Протягом усього життя, РНОКПП (ІПН) не змінюється (крім випадків пов'язаних з релігійними переконаннями).

Після смерті платника податків реєстраційний номер втрачає актуальність і не може бути присвоєний комусь іншому. Дані, пов'язані з номером, зберігаються в архіві 75 років.

В матеріалах справи наявна картка обліку платника податків ОСОБА_2 , відповідно до якої зазначений РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.61), аналогічний із номером облікової картки, що зазначений у довідці ОК-5. А тому помилка у зазначені прізвища не може бути підставою для відмови у переході на пенсію у зв’язку з втратою годувальника його дружині.

Суд звертає увагу, що підставою для переведення на пенсію у зв’язку з втратою годувальника є подання до органів пенсійного фонду відповідного переліку документів, а не дотримання всіх формальних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 даного закону пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону довічно.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення № 268 від 09.02.2018 року «Про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника» ОСОБА_1, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо переводу ОСОБА_1 із власної пенсії на пенсію у зв’язку із втратою годувальника на підставі заяви, однак відповідач не допустив бездіяльність, а навпаки вчинив дії шляхом прийняття спірного рішення від 09.02.2018 року № 268. У зв'язку з чим суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту, який є необхідним для відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії, а саме, визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про відмову у переведенні ОСОБА_1 із її власної пенсії на пенсію у зв’язку із втратою годувальника - ОСОБА_2

Проте, щодо позовної вимоги про зобов’язання Селидовського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області перевести позивача із пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника ОСОБА_2 на підставі заяви № 268 від 01.02.2018 року та сплатити усі невиплачені суми пенсії, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень.

Так, дискреційне повноваження суб’єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб’єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб’єкт владних повноважень зобов’язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом ОСОБА_5 ОСОБА_6 розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме – мета дискреційного повноваження; об’єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у ОСОБА_6 зобов’язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб’єкти публічної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб’єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання дій Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо прийняття рішення про відмову у переведенні ОСОБА_1 із її власної пенсії на пенсію у зв’язку із втратою годувальника - ОСОБА_2 протиправними та скасування рішення № 268 від 09.02.2018 року. Проте, щодо зобов’язання Селидовського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької перевести позивача із пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника ОСОБА_2 на підставі заяви № 268 від 01.02.2018 року та сплатити усі невиплачені суми, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на те, що вказані повноваження відносяться до дискреційних. Разом з тим, суд вважає на необхідне зобов’язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 № 268 від 01.02.2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., згідно квитанції від 16.05.2018 року (а.с.3).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 587,33 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв праці, будинок 6) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення № 268 від 09.02.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо прийняття рішення про відмову у переведенні ОСОБА_1 із її власної пенсії на пенсію у зв’язку із втратою годувальника - ОСОБА_2 протиправними та скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 268 від 09.02.2018 року «Про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв’язку із втратою годувальника» ОСОБА_1.

Зобов'язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/ перерахунок пенсії № 268 від 01.02.2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В решті заявлених позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 587, 33 грн. (п’ятсот вісімдесят сім гривень тридцять три копійки).

Повний текст рішення складено 27.08.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.