Рішення № 76105876, 27.08.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2018 р. Справа № 922/1875/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Косенко К.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радій ЛТД", м. Мерефа, Харківська обл. про стягнення 37486,80 грн. за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.04.2018);

відповідача – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радій ЛТД", м. Мерефа, Харківська обл. (далі за текстом - відповідач) 37486,80 грн. заборгованості.

Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасного та повного проведення розрахунку за отриманий від позивача товар за договором поставки № Р-1/12-11 від 01.12.2011.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2018 зазначену позовну заяву залишено без руху.

Позивач супровідним листом (вх. № 20236 від 13.07.2018) надав суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали господарського суду Харківської області від 11.07.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком", м. Харків прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 14.08.2018.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2018 розгляд справи відкладено на 27.08.2018.

В процесі розгляду даної справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлений ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у даній справі

На судове засідання 27.08.2018 прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить суд її задовольнити.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, про причини неприбуття останнього суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать долучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення, згідно з якими останній отримав копії ухвал від 11.07.2018, від16.07.2018, та від 14.08.2018 (а. с. 124, 127, 131).

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2011 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № Р-1/12-11 (а. с. 67-69; далі за текстом – договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов’язується поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником на підставі зробленої заявки покупця протягом п’яти календарних днів з моменту її отримання. Постачальник має право на дострокову поставку товару.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що сторони погоджують асортимент та кількість товару шляхом надіслання покупцем заявки постачальника, складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість партій товару, що поставляється, сторони вказують у видатково-прибуткових накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. п. 2.3, 2.5, 2.6. договору, поставка партії товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на склад покупця, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Зінківська, буд. 6-В. Поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару. В момент приймання товару покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару правилам інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР від 15.06.1965 р., та Інструкції П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР від 25.04.66.

За умовами п. п. 4.1.–4.2. договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонуються постачальником до поставки за цим договором, здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що поставляються. Ціна на товар, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці покупця та вказується у видатково-прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Пунктами 5.1-5.2 договору передбачено, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється шляхом готівкового або безготівкового розрахунку по мірі реалізації поставленого товару кожні 14 (чотирнадцять) днів з моменту поставки товару на склад покупця. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі або внесення грошових коштів у касу постачальника.

Пунктами 5.3-5.5 договору визначено, що оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку. При здійсненні платежу покупець обов’язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної), або номер та дату рахунку. Два рази на місяць (до 15 та до 30 числа поточного місяця) покупець надає постачальнику звіт про реалізований товар, підписаний та скріплений печаткою підприємства, який направляється постачальнику по факсу чи електронною поштою. В разі ненадання письмового звіту в строк, передбачений п. 5.4. договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість поставленого, але не оплаченого товару, до кінця місяця, в якому не був наданий письмовий звіт.

При цьому, пунктами 6.1 та 6.2 договору передбачено, що граничним терміном реалізації товару являється 90 діб, після чого поставлений, але не реалізований, товар підлягає поверненню постачальнику. З настанням строку, передбаченого п. 6.1 даного договору, постачальник зобов’язується вивести нереалізований товар у 5 денний строк. Покупець додатково сповіщає постачальника про настання граничного терміну реалізації товару шліхом направлення письмового повідомлення по факсу чи поштовим переказом.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.12.2013 до договору (а. с. 70) сторони домовились пролонгувати дію договору поставки № Р-1/12-11 від 01.12.2011 строком до 31.12.2017. При цьому сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Як зазначає позивач, ним на протязі 2012-2017 років на виконання умов договору поставлено відповідачу товар, проте, відповідач у повному обсязі та у визначений договором строк не оплатив його вартість. Позивач зазначає, що відповідач має заборгованість за договором в загальній сумі 37486,80 грн. щодо оплати товару отриманого за період з 01.12.2017 по 32.01.2018 в т.ч. за наступними накладними:

№ РН-0002377 від 19.01.2017 на суму 2548,98 грн.;

№ РН-0002373 від 19.01.2017 на суму 2317,44 грн.;

№ РН-0002375 від 19.01.2017 на суму 1664,94 грн.;

№ РН-0002376 від 19.01.2017 на суму 2024,34 грн.;

№ РН-0002488 від 19.01.2017 на суму 1340,04 грн.;

№ РН-0006213 від 16.02.2017 на суму 1079,16 грн.;

№ РН-0006212 від 16.02.2017 на суму 1586,16 грн.;

№ РН-0006209 від 16.02.2017 на суму 2390,22 грн.;

№ РН-0006211 від 16.02.2017 на суму 2285,76 грн.;

№ РН-0006214 від 16.02.2017 на суму 1623,00 грн.;

№ РН-0006322 від 17.02.2017 на суму 1289,82 грн.;

№ РН-0007130 від 24.02.2017 на суму 2488,08 грн.;

№ РН-0007131 від 24.02.2017 на суму 2193,90 грн.;

№ РН-0007132 від 24.02.2017 на суму 2713,32 грн.;

№ РН-0007133 від 24.02.2017 на суму 4819,86 грн.;

№ РН-0007134 від 24.02.2017 на суму 3496,02 грн.;

№ РН-0007135 від 24.02.2017 на суму 3531,48 грн.;

№ РН-0007812 від 02.03.2017 на суму 756,48 грн.;

№ РН-0007813 від 02.03.2017 на суму 1172,34 грн.;

№ РН-0007815 від 02.03.2017 на суму 1664,28 грн. (а. с. 95-121).

Позивач зазначає, що відповідач протягом зазначеного вище періоду всупереч вимогам п. 5.5. договору не складав звіти про реалізований товар та не в повному обсязі сплачував його вартість, в зв’язку з чим, ним було прийнято рішення про припинення поставок товару відповідачу.

З метою досудового врегулювання спору та оплати відповідачем існуючої заборгованості, позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 136 від 02.03.2018 (а. с. 133) з вимогою про сплату існуючої заборгованості, однак, зазначена претензія повернулась на адресу позивача з відміткою пошти «за спливом строку зберігання».

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в загальній сумі 37486,80 грн. стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Пунктом 2 ст. 9 цього Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд констатує, що надані позивачем накладні № РН-0002377 від 19.01.2017, № РН-0002373 від 19.01.2017, № РН-0002375 від 19.01.2017, № РН-0002376 від 19.01.2017, № РН-0002488 від 19.01.2017, № РН-0006213 від 16.02.2017, № РН-0006212 від 16.02.2017, № РН-0006209 від 16.02.2017, № РН-0006211 від 16.02.2017, № РН-0006214 від 16.02.2017, № РН-0006322 від 17.02.2017, № РН-0007130 від 24.02.2017, № РН-0007131 від 24.02.2017, № РН-0007132 від 24.02.2017, № РН-0007133 від 24.02.2017, № РН-0007135 від 24.02.2017, № РН-0007812 від 02.03.2017, № РН-0007813 від 02.03.2017, № РН-0007815 від 02.03.2017 містять підписи постачальника та отримувача, а також скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, а відповідач при цьому не заперечує отримання товару за цими накладними. За таких обставин, суд визнає факт здійснення позивачем на користь відповідача поставок за цими накладними доведеним належними доказами. Сума поставок за зазначеними накладними перевищує суму заявленого позову.

Строк оплати відповідачем поставленого товару визначено умовами договору (п.п. 5.1.-5.5., 6.1., 6.2.) та є таким, що настав.

Суд констатує, що матеріали даної справи не містять доказів складання відповідачем звітів про реалізований товар до 15 та до 30 числа кожного місяця, в зв’язку з чим, відповідач зобов’язаний оплатити такий товар на підставі п. 5.5. договору. До того ж, за змістом п. п. 6.1.-6.2. договору граничним терміном реалізації товару є 90 діб, після чого відповідач з метою повернення товару позивачу, додатково має сповістити позивача про настання граничного терміну реалізації товару шліхом направлення письмового повідомлення по факсу чи поштовим переказом. Доказів направлення такого повідомлення матеріали справи не містять. За таких обставин, даний товар має бути оплачений відповідачем на загальних підставах.

Оскільки відповідач не надав суду доказів повної оплати товару, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 37486,80 грн. боргу за договором.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радій ЛТД" (адреса: 62472, Харківська обл., Харківський р.-н, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кімната 8-9; код ЄДРПОУ 14075757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" (адреса: 61050, Харківська обл., м. Харків, вул. Юр’ївська, буд. 17; код ЄДРПОУ 30590731)

37486,80 грн. заборгованості;

1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_2