Рішення № 76105020, 28.08.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2703/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010", м. Дніпро

до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 167 245,52 грн. за Договором підряду № 130пд/17 від 31.10.2017

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 2 від 15.05.2018

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості за Договором підряду № 130пд/17 від 31.10.2017 у сумі 167 245,52 грн., яка складається з суми основного боргу 139 580,00 грн., пені - 14 003,89 грн., 3% річних - 1 652,01 грн., інфляційних втрат - 2 652,02 грн., 7 % штрафу - 9 770,60 грн. Також позивач просить стягнути 7 500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду № 130пд/17 від 31.10.2017 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Ухвалою від 20.06.2018 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано Позивача протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- надати попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

03.07.2018 Позивач надав до суду клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2018, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.07.2018.

Ухвалою від 31.07.2018 відкладено розгляд справи на 28.08.2018.

28.08.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 67, 68, 80).

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 28.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 між Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради (замовник - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" (підрядник - позивач) було укладено договір №130пд/17, згідно умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується з урахуванням поточного фінансування виконати роботи, відповідно до кошторису по об’єкту: "Капітальний ремонт будівлі тиру (інв.. №1031003) КЗО «Навчально-виховний комплекс №106 «Середня загальноосвітня школа дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Метробудівська, 7» (ДК 021:2015 - 45212200-8), а замовник – прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1 договору).

Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору, ціна цього договору з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України виключно при наявності відповідного бюджетного призначення складає 199 400 грн., у тому числі ПДВ 20% 33 233 грн. 33 коп.

Остаточна вартість всього комплексу робіт, зазначених у п. 1.1. визначається за фактом виконання підрядником всіх робіт по договору, згідно з актами виконаних робіт, що надаються підрядником і підписується замовником. (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, попередня передоплата підряднику на придбання будівельних матеріалів перераховується замовником у розмірі 30% від суми указаній в п. 2.1. цього договору згідно ПКМУ №1764 від 27.12.2001, та ПКМУ №117 від 23.04.2014, а саме: 59 820,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % 9 970,00 грн.

Генеральний підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів протягом 60 календарних днів, але не пізніше 25.12.2017, після отримання авансу. По закінченню терміну, невикористана сума авансу повертається замовнику з нарахуванням штрафних санкцій 120% від облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно з п. 5.1. договору, строк виконання робіт: 42 календарних днів з дня підписання договору, згідно з графіком виконання робіт (Додаток № 1).

Відповідно з п. 6.1. договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2017 р. та до повного виконання бюджетних зобов'язань. У разі невиконання (сторонами умов цього договору в установлений термін він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (в разі наявності та відповідно до суми цільових бюджетних коштів на казначейському рахунку замовника); приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3. Інші обов'язки; здійснювати перевірку представлених Підрядником актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3, та в разі їх відповідності проектно-кошторисній документації надавати належно оформлені документи на оплату до Державної Казначейської служби України (в разі наявності та відповідно до суми цільових коштів.

На виконання умов договору, позивачем виконано будівельні роботи на об'єкті: «Капітальний ремонт будівлі тиру (інв. №1031003) КЗО «Навчально-виховний комплекс №106 «Середня загальноосвітня школа дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Метробудівська, 7» у повному обсязі, що підтверджується відповідним Актом виконаних робіт за грудень 2017 за формою КБ-2в на суму 199 400 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, підписаними обома сторонами 26.12.2017 (а.с. 44-50).

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв’язку з чим позивач 01.06.2018 направив відповідачу вимогу №312, якою просив оплатити заборгованість у загальному розмірі 139 580,00 грн. (а.с.59-60).

Відповідач на вказану вимогу не відреагував, заборгованість не сплатив.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 130пд/17 від 31.10.2017 складає 139 580,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем зобов’язань, позивач нарахував та просив стягнути пеню у розмірі 14 003, 89 грн., 3% річних у розмірі 1 239,01 грн., суму витрат від інфляції у розмірі 2 652,02 грн., суму 7% штрафу вартості робіт (послуг) за прострочення строків виконання зобов’язання за договором понад 30 днів у розмірі - 9 770,60 грн., що і є причиною виникнення цього спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши позивача суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 194 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акту виконаних робіт, в гривнях, на розрахунковий рахунок підрядника в рамках надходження бюджетних асигнувань на дані роботи на казначейський рахунок замовника.

Відповідно до п. 3.2. Договору підрядник на підставі факту виконаних робіт складає акти виконаних робіт у відповідності до правил визначення вартості будівництва за формою №КБ-2в та довідку за формою №КБ-З і передає належно оформлені документи на розгляд замовнику. Замовник на протязі 3-х робочих днів перевіряє документи, і в разі їх відповідності та при наявності на казначейському рахунку замовника бюджетних коштів цільового призначення підписує їх, а у разі не підписання - обґрунтовує причину відмови, у т.ч. причиною відмови може бути повна відсутність (або відсутність в достатньому обсязі) бюджетних коштів на казначейському рахунку замовника.

Замовник не несе майнової відповідальності перед підрядником за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у разі затримки фінансування з бюджету або коригування відповідних програм бюджету, та зобов’язується оплатити виконані роботи протягом 60 днів з моменту отримання відповідного фінансування з бюджету на свій казначейський рахунок (п. 3.5. Договору).

Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року підписаний відповідачем 26.12.2017 без заперечень, що підтверджує наявність на казначейському рахунку замовника бюджетних коштів.

Отже, відповідно до п. 3.5. договору, строк на оплату настав 24.02.2018.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01.06.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою №312 про сплату заборгованості у розмірі 139 580,00 грн. (а.с.59-60). (дана вимога отримана відповідачем 01.06.2018 за вх. № 11/461).

Однак відповідач відповіді на вимогу не надав, суму боргу не оплатив.

На момент розгляду справи борг відповідача складає 139 580,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із порушенням відповідачем строку оплату вартості виконаних будівельних робіт, позивачем нараховано відповідачу до сплати 3% річних за період з 25.02.2018 по 12.06.2018 у розмірі 1 239,01 грн. та інфляційні втрати за період березень 2018 - квітень 2018 у розмірі 2 652,02 грн.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних, що підлягають до стягнення за період з 25.02.2018 по 12.06.2018 становлять 1 239,01 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з березня по квітень 2018 року становлять 2 664,30 грн., однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем – 2 652,02 грн.

Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню за період з 25.02.2018 по 12.06.2018 у розмірі 14 003,89 грн. та 7% штраф у сумі 9 770,60 грн., на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (штраф, пеня) є видом забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно пунктів 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, нарахування пені та штрафу, можливе лише на підставі договору.

З огляду на те, що укладений між сторонами договір не передбачає умов забезпечення виконання зобов’язань у вигляді обов’язку сплати неустойки (пені, штрафу), позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 14 003,89 грн. та 7% штрафу у розмірі 9 770,60 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 139 580,00 грн., 3% річних 1 239,01 грн., інфляційних втрат – 2 6552,02 грн.

В частині стягнення з відповідача пені у сумі 14 003,89 грн. та 7% штрафу – 9 770,60 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн., суд зазначає наступне.

За змістом приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частинами 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав договір про надання професійної правової допомоги № 06/1 від 01.06.2018, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням “АНТАРЕС” (а.с. 27-30), додаткову угоду №1 від 01.06.2018 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2018 (а.с. 31), рахунок на оплату № 06/1 від 01.06.2018 на суму 7 500,00 грн. (а.с. 32), платіжне доручення від 12.06.2018 № 1965 на суму 7 500,00 грн. про сплату позивачем на користь АО “АНТАРЕС” послуг за договором про надання професійної правової допомоги від 01.06.2018 (а.с. 33).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням розміру позовних вимог суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є розумним, отже підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 6 479,25 грн. витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення 174 745,52 грн. за Договором підряду № 130пд/17 від 31.10.2017 - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради (49047, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75-А; код ЄДРПОУ 40506248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" (49000, м. Дніпро пр. Гагаріна, 131, цокольний поверх, приміщення XIX, XX; код ЄДРПОУ 37383135) основний борг у розмірі 139 580,00 грн. (сто тридцять дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят грн.. 00 коп.), 3% річних у сумі 1 239,01 грн. (одна тисяча двісті тридцять дев’ять грн.. 01 коп.), інфляційні втрати у розмірі 2 652,02 грн. (дві тисячі шістсот п’ятдесят дві грн. 02 коп.), витрат по сплаті судового збору - 2 152,07 грн. (дві тисячі сто п’ятдесят дві грн. 07 коп.) та витрат на професійну правничу допомогу - 6 479,25 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят дев'ять грн. 25 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з Департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради (49047, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75-А; код ЄДРПОУ 40506248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" (49000, м. Дніпро пр. Гагаріна, 131, цокольний поверх, приміщення XIX, XX; код ЄДРПОУ 37383135) - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.08.2018

Суддя ОСОБА_2