
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2340/2909/18 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Губської О.А.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Г оловного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків, -
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 23 липня 2018 року звернулось до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів", застосованого на підставі рішення від 20 липня 2018 року №30720/23-00-14-
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року дану заяву задоволено.
Підтверджено обґрунтованість повного адміністративного арешту майна підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» (18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, код ЄДРПОУ 00205104) згідно з рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 20 липня 2018 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів», подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом не було надано йому можливості для ознайомлення з матеріалами справи, не було задоволено клопотання про перенесення розгляду справи для належної підготовки захисту, всупереч ч.7 статті 283 КАС України розглянуто справу без участі відповідача. Також зазначає, що Головне управління ДФС в Черкаській області звернулось до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна з пропуском строку, встановленого ч. 2 статті 283 КАС України.
Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з метою проведення перевірки з питань дотримання підприємством «Черкаський державний завод хімічних реактивів» вимог податкового валютного та іншого законодавства та у зв'язку з неподанням у встановлений законом строк податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2017 року - травень 2018 року, податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, податкової декларації за плату за землю за 2018 рік наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 19 липня 2018 року № 1284 призначено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» з 20 липня 2018 року тривалістю п'ять робочих днів.
20 липня 2018 року з метою вручення копії вказаного вище наказу від 19 липня 2018 року № 1284 та пред'явлення направлень для проведення перевірки від 19 липня 2018 року № 1172/23-00-14-0905 (а. с. 16), № 1173/23-00-14-0905 (а.с. 17), № 1174/23-00- 14-0905 (а.с. 18), № 1176/23-00-13-0409 (а.с. 19) було здійснено вихід за адресою підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» - 18036, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21.
Однак, посадовою особою підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» - головним бухгалтером підприємства ОСОБА_3 було відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки.
У зв'язку з наведеним посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області були складені: Акт №643/23-00-14-0905/00205104 від 20 липня 2018 року відмови від отримання наказу та підписання направлень на перевірку (а.с. 20) , Акт № 644/23-00-14- 0905/00205104 від 20 липня 2018 року про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки (а.с. 21-23) та Акт № №645/23-00-14-0905/00205104 від 20 липня 2018 року про відмову від підпису Акта про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки та наданні письмових пояснень до нього від 20 липня 2018 року № 644/23-00-14-0905 (а.с. 24).
Надалі у зв'язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки на підставі звернення начальника управління аудита ГУ ДФС в Черкаській області № 3891/23-00-14- 0912 від 20 липня 2018 року про застування адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 25) о 16 год. 00 хв. 20 липня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС в Черкаській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» (а.с. 26).
23 липня 2018 року о 15 год. 01 хв. відповідно до статті 95 Податкового кодексу України позивач звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків.
Приймаючи рішення про задоволення такої заяви, суд першої інстанції виходив з того, що законних підстав для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, у відповідача не було, а тому Головним управлінням ДФС в Черкаській області обґрунтовано прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».
Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п. 94.10 статті 94 ПК України. Так, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
За змістом п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2, п.п. 94.3-94.6, 94.10 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 цієї статті.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Отже з наведеної норми слідує, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Як зазначив Вищий адміністративний суду України у своєму листі від 02 лютого 2011 року № 149/11/13-11, перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених п. 94.2 статті 94 ПК України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.
Як вже зазначалось вище, підставою для звернення податкового органу до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна є недопуск посадовими особами підприємства представників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.
Відповідно до п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання, у випадках передбачених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Підпунктом 81.2 статті 81 вказаного Кодексу визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі відмови службових осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови та є підставою для початку проведення такої перевірки, а у разі ж відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови у допуску до перевірки.
Для підтвердження правомірності проведення перевірки до початку проведення такої перевірки посадовими особами фіскального органу було пред'явлено посадовій особі підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» - головному бухгалтеру ОСОБА_3 - наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства та направлення для проведення перевірки, які були зазначені вище, проте вказаною особою перевіряючих до проведення перевірки допущено не було, відмовлено у прийнятті наказу та направлень на перевірку, про що складено відповідні акти, від підпису яких посадова особа підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» - головний бухгалтер ОСОБА_3 також відмовилась, про що також складено відповідний акт.
Разом з тим, судом встановлено, що дійсно, наразі ОСОБА_3 є головним бухгалтером Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».
Проте, в період з 19 липня 2018 року по 05 серпня 2018 року, ОСОБА_3 - головний бухгалтер Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» - перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується листом про надання відпустки № 29 від 16 липня 2018 року.
У зв'язку з перебуванням 20 липня 2018 року ОСОБА_3 - головного бухгалтера Підприємства у щорічній відпустці, остання не могла виконувати свої посадові обов'язки та підписувати будь-які документи як представник підприємства.
У період відпустки керівник (головний бухгалтер) не може виконувати посадові обов'язки, оскільки відпустка є формою відпочинку, що гарантується усім працівникам. У період відпустки працівник не може бути притягнений до відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків, а тому його повноваження на цей період мають бути припинені.
У зв'язку з цим Підприємством «Черкаський державний завод хімічних реактивів» було призначено тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера підприємства, а саме: провідного бухгалтера ОСОБА_4.
Крім того, у зв'язку із смертю директора Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» ОСОБА_5, та відсутністю голови ліквідаційної комісії, Підприємством «Черкаський державний завод хімічних реактивів» було призначено тимчасово виконуючого обов'язки директора підприємства, а саме першого заступника ОСОБА_6.
Так, тимчасово виконуючий обов'язки директора Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів», ОСОБА_6, який відповідно до наказу по Підприємству та Посадової інструкції першого заступника директора займає вказану посаду виконуючого обов'язки директора, на момент відсутності директора, відповідно до своїх посадових обов'язків з метою збереження товарно-матеріальних цінностей та до моменту призначення директора і передачі йому майна, займає відповідну посаду та наділений відповідними повноваженнями.
За твердженням апелянта, що не спростовано позивачем, тимчасово виконуючий обов'язки директора підприємства - ОСОБА_6 та тимчасово виконуюча обов'язки головного бухгалтера підприємства - ОСОБА_4 не заперечували проти отримання копії наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 19 липня 2018 року № 4284 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, підписання відповідних направлень на перевірку, а також фактичного допуску працівників ГУ ДФС у Черкаській області до проведення перевірки та пропонували підписати дані документи. Проте, співробітники ГУ ДФС у Черкаській області повідомили тимчасово виконуючого обов'язки директора підприємства - ОСОБА_6 та тимчасово виконуючу обов'язки головного бухгалтера підприємства - ОСОБА_4, що вони відмовляються від підпису в дозволі на проведення позапланової перевірки зазначеними особами, та заявили, що на їхню думку останні не мають юридичних повноважень на здійснення цих дій.
Враховуючи той факт, що працівники Підприємства працюють неповний робочий тиждень, про що свідчить Наказ про роботу заводу від 03 липня 2018 року та співробітник відділу кадрів станом на 20 липня 2018 року не працювала, маючи 3-х денний робочий тиждень, то терміново надати для ознайомлення підтвердження про надання відпустки головного бухгалтера ОСОБА_3 у представників підприємства не було змоги.
Відповідно до абз.1 п.80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Таким чином, посадові особи ГУ ДФС у Черкаській області не мали права вимагати підпису виключно головного бухгалтера ОСОБА_3, яка на час проведення перевірки посадових осіб ГУ ДФС у Черкаській області знаходилася у відпустці, що на думку суду є самостійною підставою для визнання необґрунтованим адміністративного арешту майна підприємства, оскільки відповідачем наведених норм законодавства порушено не було.
Відповідно, як вірно зазначив суд першої інстанції, недопуску до проведення перевірки фактично не відбулось, оскільки відсутні докази пред'явлення платнику податків (його належним посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів, передбачених п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
Крім того слід зазначити, що Підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів» відповідно до наказу Фонду державного майна України від 02 травня 2018 року №590 перебуває у процедурі приватизації шляхом продажу єдиним майновим комплексом. Тобто, підтвердивши обґрунтованість повного адміністративного арешту майна Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» відповідно до рішення ГУ ДФС у Черкаській області №30720/32-00-14-0911 від 20 липня 2018 року суд фактично унеможливив проведення приватизації Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».
Також необхідно звернути увагу на порушення заявником - ГУ ДФС у Черкаській області процедури звернення до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна.
Так, особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентується статтею 283 КАС України.
Відповідно до ч.2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленим цим Кодексом.
Згідно ч.1 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 270 КАС України строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Зважаючи, що рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про повний адміністративний арешт майна прийнято 20 липня 2018 року о 16 год. 00 хв., тому, відповідно до ч.2 статті 283 КАС України, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника: податків до суду є 21 липня 2018 року 16 год. 00 хв.
Натомість, Головне управління ДФС в Черкаській області подало до Черкаського окружного адміністративного суду заяву про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків лише 23 липня 2018 року о 15 год. 01 хв., тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 статті 283 КАС України.
З огляду на пропуск строку подачі заяви та неможливості поновлення такого строку, колегія суддів вважає неможливим прийняття рішення по суті щодо підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що суд порушив його право на захист, оскільки, по-перше, розглянув справу за відсутності представника підприємства у судовому засіданні, по-друге, не надав можливість ознайомитися з матеріалами справи, що позбавило скаржника можливості належним чином підготувати захист.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою та не заперечується ним самим, та, відповідно, за бажання мав можливість забезпечити явку свого представника до суду. Крім того, в матеріалах справи міститься акт, складений посадовими особами Черкаського ОАС, згідно якого секретар судового засідання підготував справу для ознайомлення та виніс її представнику підприємства, однак, той, не дочекавшись, покинув приміщення з суду з невідомих причин. Тобто, суд вжив всіх необхідних та можливих заходів для забезпечення прав відповідача, проте останній ними не скористався.
Відтак, за умови, що фіскальний орган не надав належних та достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для застосування умовного арешту майна платника податків Підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів», колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи зазначене, вважаємо, що судом першої інстанції обставини справи було з'ясовані неповно, та як наслідок було прийняте необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття нового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року - скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Губська О.А.
Судове рішення № 76104363, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2340/2909/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: