Вирок № 76102483, 28.08.2018, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9803/18

Провадження № 1-кп/758/802/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2018 року Подільський районний суд міста Києва

у складі

головуючого судді Бородія В.М.,

при секретарі Лисоконь І.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №1-кп/758/802/18 (справа №758/9803/18), кримінальне провадження під час проведення досудового розслідування №12018100070002612, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Києва, освіта середня-спеціальна, працюючого неофіційно будівельником, розлученого, має на утриманні дитину 2008 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця міста Києва, освіта середня-спеціальна, працюючого неофіційно будівельником, розлученого, має дітей 2013 та 2015 років, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, раніше судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю

прокурора Гафинця О.І.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2018 року, близько 02 години, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували біля металевих гаражів за адресою: місто Київ, вулиця Межова, 19-А, та в цей час останні вступили в злочинну змову на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до металевого гаража.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підійшли до вхідних дверей металевого гаражу та, вважаючи, що за їхніми діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, спільно зламали металеву дужку, на якій кріпиться навісний замок, після чого проникли до приміщення металевого гаражу, та почали його оглядати з метою викрадення цінних речей.

Під час огляду приміщення гаража ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали намір викрасти з нього наступне майно: 4 автомобільні шини від автомобіля «Мерседес», вартістю кожної з яких складає 750 грн. 00 коп., загальною вартістю 3000 грн., 4 автомобільні шини від автомобіля «Опель», вартістю кожної з яких складає 500 грн. 00 коп., загальною вартістю 2000 грн. та велосипед марки Benneto GS-R, вартістю 500 грн., загалом на суму 5500 грн. 00 коп., однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки, перебуваючи в приміщенні металевого гаража, були затримані працівниками поліції, які прибули на виклик про вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні та дав показання, що 04 липня 2018 року, близько 02 години, він та ОСОБА_1 перебували біля металевих гаражів за адресою: місто Київ, вулиця Межова, 19-А, та в цей час домовились викрадення чужого майна, яке знаходиться в гаражі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, він та ОСОБА_1 підійшли до вхідних дверей металевого гаражу та спільно зламали металеву дужку, на якій кріпиться навісний замок, після чого проникли до приміщення металевого гаражу, та почали його оглядати з метою викрадення цінних речей.

Під час огляду приміщення гаража вони мали намір викрасти з нього наступне майно: 4 автомобільні шини від автомобіля «Мерседес», 4 автомобільні шини від автомобіля «Опель», та велосипед марки Benneto GS-R, однак, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, так як були затримані працівниками поліції. Погоджується, що намагались викрасти майно на суму 5500 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні та дав показання, що 04 липня 2018 року, близько 02 години, він та ОСОБА_2 перебували біля металевих гаражів за адресою: місто Київ, вулиця Межова, де домовились викрасти чуже майно, яке знаходиться в гаражі.

Вони підійшли до вхідних дверей металевого гаражу та спільно зламали металеву дужку, на якій кріпиться навісний замок, після чого проникли до приміщення металевого гаражу, та почали його оглядати з метою викрадення цінних речей.

Під час огляду приміщення гаража вони мали намір викрасти з нього наступне майно: 4 автомобільні шини від автомобіля «Мерседес», 4 автомобільні шини від автомобіля «Опель», та велосипед, однак, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, так як були затримані працівниками поліції. Погоджується, що намагались викрасти майно на суму 5500 грн.

Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням до приміщення, коли особа з причин, що не залежали від його волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім цього суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням до приміщення, коли особа з причин, що не залежали від його волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченим, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, в тому числі межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особи обвинувачених, які по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимі, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають.

Пом'якшуючою обставиною покарання щодо обох обвинувачених суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин передбачених ст. 67 КК України і діях обвинувачених не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи, конкретні обставини справи, наявність пом'якшуючої покарання обставини, враховуючи пропозицію прокурора, який пропонує засудити обвинувачених із застосуванням положень ст. 75,76 КК України, особу обвинувачених, які по місцю проживання характеризуються позитивно, що вони каються у вчиненому, тяжких наслідків від злочину не настало, викрадене підлягає поверненню потерпілому, суд вважає можливим звільнити їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на них обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та запобігання вчинення ними нових злочинів.

Згідно вимог ст. 96-1; 96-2 КК України до обвинувачених спеціальна конфіскація не застосовується, так як викрадене майно підлягає поверненню потерпілій.

Суд враховує, що судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 3, ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_2 встановити два роки.

Згідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді домашнього арешту та встановлені обмеження до набрання вироку законної сили залишити без змін.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 3, ст.15, 3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_1 встановити два роки.

Згідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту та встановлені обмеження до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Згідно ст.100 КПК України речові докази: рюкзак, п»ять викруток, двоє плоскогубців, кусачки, частини дужки навісного замка, які знаходяться у сховищі речових доказів Подільського РУ НП України у місті Києві- знищити.

Замок та металеву дужку, які знаходяться у сховищі речових доказів Подільського РУ НП України у місті Києві- повернути потерпілій.

Речові докази, які передано для зберігання потерпілій, залишити в її володінні як законного власника.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.М.Бородій