Рішення № 76101168, 22.08.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5467/18

Провадження № 2/750/1554/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Литвиненко І.В.,

із секретарем судового засідання Бублик Т.В.,

за участі позивача, представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_4,

ОСОБА_5 виклад позиції позивача.

1.1 05.06.2018 року до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 31.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 10533 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» грошових коштів в сумі 193495,26 грн. таким, що не підлягає виконанню.

1.2 Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий напис вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог стягувача, також наголошує на тому, що Правила надання банківських послуг, а також Тариф позивач не вважає складовими кредитного договору, відповідачем не було надано для вчинення виконавчого напису оригіналу анкети-заяви, а також Пам’ятки клієнта, Тарифів, Умов та Правил надання банківських послуг, отож не було надано кредитного договору. Як підставу для задоволення позовних вимог, позивач зазначав те, що Банком для вчинення виконавчого напису не було надано виписки з рахунку боржника, а також те, що нотаріусом було порушено вимоги ст.. 88 Закону України «Про нотаріат», також нотаріусом не враховано , що штраф нарахований на заборгованість, до якої включено пеню, а тже неустойка нарахована на неустойку.

ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.

2.1 Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомлення (викликом) сторін.

2.2 Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.06.2018 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Зупинене стягнення на підставі виконавчого документу – виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстрованого в реєстрі за № 10533, яким стягнуто з ОСОБА_2 місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» грошових коштів в сумі 193495,26 грн., який перебуває на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_4 (ВП № 56197931).

2.3 Представник відповідача у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, в обгрунтування заперечень зазначив. Що позивач був ознайомлений із істотними умовами кредитування, про що свідчить його підпис на анкеті-заяві. Так як позивач неналежним чином виконував умови договору, Банк направив позивачу письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, яку позивач залишив без реагування. 31.10.2017 року, приватний нотаріус вчинила виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 06.04.2011 року в загальній сумі 193495,26 грн, він був вчинений на кредитному договорі на підставі наданої банком виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. Вважає, що перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, а тому нотаріусом були дотримані строки, передбачені ст.. 88 Закону України «Про нотаріат».

2.4 Третя особа – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що вона, як приватний нотаріус не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, зазначила також, що вважає несплату заборгованості за кредитним договором триваючим правопорушенням,а тому відрахування нотаріусом строків вчинення виконавчого напису в порядку ст.. 88 Закону України «Про нотаріат», згідно ст.. 253 ЦК України, має здійснюватись з дня. Наступного за днем направлення кредитором боржнику вимоги про виконання останнім його зобов’язань за цивільними правовідносинами.

2.5 В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, треті особи в судове зсідання не з’явились. Суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

ІІІ Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

3.1 31.10.2017 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про вчинення виконавчого напису за договором № б/н від 06.04.2011 для стягнення боргу, який складається з: 12093,15 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 165730,91 грн. заборгованості за відсотками; 3600 грн. заборгованості з комісії та пені та 9571,20 грн. штрафу. До заяви відповідача про вчинення виконавчого напису (а.с. 105), були додані: виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості т строків її погашення за кредитним договором № б/н від 06.04.2011 станом на 30.09.2017 року, письмова вимога направлена ОСОБА_2 на адресу: м. Чернігів, вул.. Чернишевського, 15-а/32 про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 06.04.2011 року, анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк, копія опису цінного листа про надіслання вимоги, копія квитанції та копія паспорта ОСОБА_2 (а.с. 105-115).

3.2 31.10.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10533 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» не виплачених у строк відповідно до умов кредитного договору № б/н від 06.04.2011 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.10.2017 року грошових коштів у розмірі 190495,26 грн (а.с. 14). Строк стягнення, за який проводиться стягнення – шість років п’ять місців двадцять чотири дні, а саме: з 06.04.2011 по 30.09.2017.

3.3 17.04.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 10533 від 31.1.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» не виплачених у строк відповідно до умов кредитного договору № б/н 06.04.2011 року грошових коштів у розмірі 193495,26 грн. (а.с. 19).

ІV. Норми права які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

4.1 За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

4.2 При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

4.3 Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

4.5 Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

4.6 Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

4.7 Як вбачається із анкети-заяви, письмову форму договору становить анкета-заява, разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та Привалами надання банківських послуг, а також Тарифами, нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано лише частину договору – анкету-заяву, а Пам’ятку клієнта, Умовами та Привала надання банківських послуг, а також Тарифи, які є частиною договору, нотаріусу не були надані.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

4.8 При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

4.9 За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

4.10 Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

4.11 Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

4.12 Стягувачем надано надано виписку по особовому рахунку позивача, відповідно до якої розмір заборгованості станом на 30.09.2017 року складається з: 12093,15 грн. заборгованості за тілом кредиту; 165730 грн 91 коп заборгованості за відсотками; 3600 грн заборгованості з пені та комісії та 9571,20 грн. штрафів (а.с. 114-115).

Відповідно до ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Установлено, що при зверненні банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в розмір повної суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено і розмір пені, який заявником нарахований поза межами річного строку спеціальної позовної давності (як вбачається із розрахунку заборгованості стягнення проводилось за період 31.10.2014 року), а стягнення відсотків проводилось з порушенням трьохрічного строку позовної давності – за період з 15.05.2011 року.

Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною. Заперечення банку про те, що Закон України «Про нотаріат» не покладає на нотаріуса обов’язок щодо перевірки наявності безспірної заборгованості, є необґрунтованими, так як вони суперечать вищенаведеним нормам матеріального права. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про нотаріат», яким не передбачено звернення боржника із заявою про застосування позовної давності.

Згідно п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право у позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

4.13 З огляду на вищенаведене суд доходить до висновку про те, що вимога відповідача не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

4.14 Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1057 грн. 20 коп. грн. у відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 31.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 10533 про стягнення з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) грошових коштів в сумі 193495 грн 26 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору в сумі 1057 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 27.08.2018 року.

Суддя І.В. Литвиненко