Рішення № 76100618, 30.07.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/3087/17

Номер провадження 2/676/181/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О. Д.

з участю секретаря - Ксьондз Р.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_3, Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті вчиненого злочину,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись з позовом до ОСОБА_3, Кам'янець-Подільської міської лікарні №1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті вчиненого злочину. В обґрунтування вимог вказує, що 21 грудня 2013 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 по місцю проживання доньки позивачів ОСОБА_12, в ході раптово виниклої суперечки з останньою, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла потерпілій 5 ударів ножем. Внаслідок отримання тілесного ушкодження у вигляді рани передньої поверхні грудної клітки справа в 5-ому між ребер'ї по навкологрудиній лінії ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 о 03 год. 36 хв. в приміщенні власної квартири. Вироком Кам'янець- Подільського міськрайонного суду від 13 червня 2017 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років. Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24 березня 2017 року на підставі п.2 ст. 49 КК України ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито. Ухвалою суду встановлено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх професійних обов'язків, рана, нанесена ОСОБА_12 ОСОБА_4 в подальшому без належної медичної допомоги стала безпосередньою причиною смерті ОСОБА_12 ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження свою вину у інкримінованому злочині визнав, а тому має нести солідарну відповідальність за спричинену шкоду разом з ОСОБА_4, оскільки внаслідок їх неправомірних дій ОСОБА_12 померла. Позивачами були понесені матеріальні витрати на поховання потерпілої на суму 945 грн., був проведений поминальнй обід у відповідності із місцевим звичаєм на який витрачено 12 500 грн., які понесла ОСОБА_1 ОСОБА_9 було сплачено за виготовлення та встановлення пам'ятника на могилі ОСОБА_12, за який заплачено 26 300 грн. ОСОБА_12 працювала у дошкільному навчальному закладі № 20 з 01.12.2005 р. по 21.12.2013 р. і її заробітна плата складала 1625 грн. ОСОБА_12 проживала з малолітньою донькою ОСОБА_8 Таким чином дитина має право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої у розмірі середньомісячного заробітку(доходу) потерпілого, з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, згідно ст. 1200 ЦК України в розмірі 812,50 грн. щомісячно. Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових обов'язків. Внаслідок неправомірних дій відповідачів позивачі втратили близьку людину - доньку та матір малолітньої онуки. Позивачі є інвалідами та особами похилого віку та змушені утримувати та виховувати внучку, яка залишилась сиротою і є інвалідом дитинства. Завдану моральну шкоду оцінюють по 300 000 грн. кожному. Просять у відповідності до ст. 1166, 1167, 1172, 1190, 1201 ЦК України стягнути солідарно з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1, ОСОБА_4 матеріальну шкоду за поховання та поминальний обід на користь ОСОБА_1 в сумі 13 445 грн; витрати за спорудження надмогильного пам'ятника на користь ОСОБА_9 в сумі 26 300 грн., щомісячно на користь ОСОБА_8, за відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої в розмірі 812,50 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття та стягнути солідарно з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1, ОСОБА_4, ОСОБА_13 моральну шкоду в сумі 300 000 грн. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_8

В суді позивач ОСОБА_1 та представник позивачів адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_5 в суді позов не визнали, подали заперечення на позов, заперечили проти задоволення позову, мотивують тим, що ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст. 140 КК України не визнав, інших доказів, які підтверджують вину відповідача не надані позивачем, тому просять відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_7 в суді позов не визнали, відзив не надали, заперечили проти задоволення позову, мотивують тим, що відповідач понесла відповідальність за вчинений злочин і відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. Крім неї є вина в лікаря ОСОБА_3, який має нести також відповідальність. Відповіадч немає коштів на відшкодування збитків, заявлених в позові. Просять відмовити в задоволенні позову.

В суді представник Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 позов не визнав, подав відзив на позов, заперечив проти задоволення позову, мотивує тим, що вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення не доведена, кримінальне правопорушення закрито і ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності, а тому не повинен нести відповідальність за злочин, скоєний ОСОБА_4 За таких обставин відповідальність за неправомірні дії свого працівника у Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 не наступає.

Суд, заслухавши учаасників, вивчивши матеріали справи встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_12, а ОСОБА_8 є донькою ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

ВирокомКам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2014 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за те, що 21 грудня 2013 року близько 22 год. 30 хв. перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 по місцю проживання ОСОБА_12 в ході раптово виниклої суперечки з останньою, діючи умосно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень правою рукою схопила кухонного ножа, який знаходився на столі кухні, рухаючись спиною назад в коридорі вказаної квартири, нанесла ОСОБА_12 п'ять ударів ножем, а саме: удар в область живота, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді рани в навколо пупковій області зліва на висоті 120 см. від підошвинної поверхні лівої ступні, яка переходить в раньовий канал, який іде через шкірні покриви з направленням спереду назад та доверху довжиною біля 2,3 см. і сліпо закінчується в підшкірно-жировій клітковині на висоті 122, 3 см. від підошвинної поверхні лівої ступні; удар в область попередньої поверхні грудної клітки, спричинивши ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді рани на передньо-боковій поверхні грудної клітки зліва на рівні 7 межребір'я» по попередньо-підпаховій лінії на висоті 129 см. від підошвинної поверхні лівої ступні, яка переходить в раньовий канал, який іде підшкірно, поверхнево знизу вверх та зліва направо довжиною до 2,9 см. і сліпо закінчується підшкірно на висоті 137 см. від підошвинної поверхні лівої ступні; удар в область лівого плечового суглобу, спричинивши ОСОБА_12, тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні лівого плечового суглобу на висоті 153 см. від підошвинної поверхні лівої ступні, поперечно розташована, яка переходить в раньовий канал, який іде знизу вверх та дещо спереду назад через шкіру, підшкірно-жирову клітковину де сліпо закінчується на висоті 156 см. від підошвинної поверхні лівої ступні, довжина раньового каналу 3 см., які по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; один удар в ліву бокову поверхню грудної клітки ОСОБА_12, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді рани бокової поверхні грудної клітки, зліва проникаючої в плевральну порожнину ліворуч з розвитком повного відкритого гемопнемотораксу (скупчення крові та повітря в плевральній порожнині), яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя в момент спричинення, проте прямого причинного зв'язку із смертю потерпілої немає, має опосередкований зв'язок; один удар ножем в область передньої поверхні грудної клітки ОСОБА_12, спричинивши останній тілесне ушкодження у вигляді рани передньої поверхні грудної клітки справа в 5 межребір'ї по навкологрудинній лінії, яка переходить в раньовий канал (умовно 9,5 см.), який іде спереду назад, знизу вверх, справа наліво, проникаючий в плевральну порожнину з ушкодженням перикарда серця з розвитком тампонади навколосерцевої сумки кров'ю, яка вилилась з серця, і яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння, і має прямий зв'язок з настанням смерті ОСОБА_12 В подальшому коли ОСОБА_12, вийшла в під'їзд будинку АДРЕСА_1 з метою покликати на допомогу сусідку з квартири навпроти, ОСОБА_4, пробігаючи повз, нанесла удар ножом в область задньої поверхні грудної клітки, спричинивши ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді рани на задній поверхні грудної клітки зліва на рівні шостого межребір'я по навколо хребтовій лінії на висоті 132 см. від підошвинної поверхні лінії ступні, яка переходить в раньовий канал, який іде через шкірні покриви підшкірно-жирову клітковину спереду назад та до середнини та сліпо закінчується в навколо хребтових м'язах ліворуч, довжина раньового канкалу до 2,7 см., і яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що привели до короткочасного розладу здров'я і прямого причинного зв'язку з смертю ОСОБА_12 не мають. Внаслідок отримання тілесного ушкодження у вигляді рани передньої поверхні грудної клітки справа в 5 межеребір'ї по навкологрудинній лінії ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 о 03 год. 36 хв. в приміщенні власної квартири.

За скоєний злочин ОСОБА_4призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2013 року, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 26 серпня 2014 року вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2014 року стосовно ОСОБА_4 залишено без зміни, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24 березня 2017 року на підставі п.2.ч.1. ст. 49 КК закрито кримінальне провадження № 12013240070002276 по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України та звільнено його від кримінальної відповідальності. Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду чергового лікаря хірурга хірургічного відділення Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1, в порушення вимог посадової інструкції чергового лікаря - хірурга хірургічного відділення, які зобов'язують його керуватись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають організацію хірургічної і травматологічної допомоги; проводити цілеспрямоване клінічне обстеження хворого; визначати обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, оцінювати їх результати; проводити диференційну діагностику та визначати тяжкість стану хворого; надавати невідкладну медичну допомогу хворим при термінальних станах; визначати показання до госпіталізації за профілем захворювання, тактику медикаментозного та операційного лікування; застосовувати сучасні методи лікування та диспансеризації хворих хірургічного профілю, працювати в тісному контакті з суміжними спеціалістами і службами, та який несе відповідальність за неналежне виконання своїх посадових, в період з 21 по 22.12.2013 р., будучи черговим лікарем-хірургом хірургічного відділення Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1, що розташована по вул. Пушкінській, 31 в м.Кам'янці-Подільському, всупереч ст. 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» під час неодноразового клінічного обстеження хворої ОСОБА_12 неналежно виконував свої професійні обов'язки через несумлінне до них ставлення, що спричинило смерть останньої.

Так, о 23 год. 10 хв. 21.12.2013 року та о 01 год. 57 хв. 22.12.2013 року до травмпункт Камянець-Подільської міської лікарні №1 бригадою екстреної медичної допомоги двічі було госпіталізовано ОСОБА_12 з попередніми діагнозами «Ножові поранення живота, грудної клітини» та «Кишково-шлункова кровотеча». Враховуючи характер тілесних ушкоджень потерпілої, черговим лікарем-травматологом травматологічного пункту ОСОБА_15 було викликано чергового лікаря-хірурга ОСОБА_3, останній ознайомився з наданою бригадою екстреної медичної допомоги документацією на потерпілу, не виконав вимог розділу №9 «Торакальна хірургія», «Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України», затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України №226 від 27.07.1998 року, згідно яких лікар лікувального закладу при підозрі на проникаюче поранення грудної клітини з ушкодженням серця без ознак шоку і тампонади серця повинен порахувати пульс, виміряти артеріальний тиск, зробити електрокардіограму, провести рентгенографію органів грудної клітки в 2-х проекціях, ультразвукове обстеження серця, повноцінну ревізію усіх ран грудної клітки в умовах операційної, призначити загальні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові, провести визначення групи крові та резус-фактора, провести катетеризацію центральної вени з визначенням центрального венозного тиску. Також, при повторній госпіталізації ОСОБА_12, 22.12.2013 року ОСОБА_3 ознайомився з наданою бригадою екстреної медичної допомоги документацією на потерпілу, не виконав вимог посадової інструкції та ч.ч.2, 4 ст. 74, ч.3 ст. 39, ч.3 ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоровя», згідно яких обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та «лікування пацієнта, надання пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я, а якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити, а якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків, та неналежно виконуючи свої професійні обов'язки через несумлінне до них ставлення не діагностував при цьому у ОСОБА_12 рану лівої боковій поверхні грудної клітки на рівні 4-го міжребіря по передньо-підпахвовій лінії, що проникла в ліву плевральну порожнину без ушкодження органів грудної клітки, а також рану на передній поверхні грудної клітки на рівні 5-го міжребіря справа по пригрудинній лінії, що проникла в ліву плевральну порожнину з ушкодженням серцевої сумки та передньої стінки правого передсердя, які по ступені тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, не госпіталізував ОСОБА_12 та не відібрав від останньої письмового підтвердження відмови від госпіталізації, не засвідчив цей факт у відповідному акті в присутності свідків та не поставив до відома про це відповідального хірурга Камянець-Подільської міської лікарні №1, відпустив ОСОБА_12 додому.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 закрито з нереабілітуючих підстав.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 та ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду.

24 листопада 2014 року, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, засуджена ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному процесі, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно дозаконів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Загальні підстави цивільно - правової відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Згідно із зазначеними нормами обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вини заповнювача шкоди.

Судом під час постановлення вироку було встановлено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_12 стала зупинка серця внаслідок тампонади перикарду (навколосерцевої сумки серця) кров'ю, яка вилилася із проникаючого ушкодження передньої стінки правого пересердя, а вказане проникаюче ушкодження передньої стінки правого передсердя було умисно спричинено ОСОБА_4 ножем 21 грудня 2013 року і є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент заподіяння. Зазначено, що причинний зв'язок між заподіянням тілесного ушкодження та настанням смерті ОСОБА_12 не є випадковим, а вказаний смертельний наслідок є у прямому причинному зв'язку з тілесним ушкодженням. Окрім того, вказано, що відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає навіть за умови того, що смертельний наслідок не був усунений лікарським втручанням, хоча і міг бути усунений.

Зазначеною ухвалою встановлено, що внаслідок неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 своїх професійних обов'язків щодо пацієнтки ОСОБА_12, її рана лівої бокової поверхні грудної клітки на рівні 4-го міжребер'я по передньо-підпахвовій лінії, що проникла в ліву плевральну порожнину без ушкодження органів грудної клітки, ускладнилась гемотораксом 130 мл. та пневмотораксом, яка по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і не перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, однак її розвиток сприяв настанню смерті. Рана на передній поверхні грудної клітки на рівні 5-го міжребер'я справа по пригрудинній лінії, що проникла в ліву плевральну порожнину з ушкодженням серцевої сумки та передньої стінки правого передсердя, ускладнилась кровотечею в серцеву сорочку та в подальшому призвела до її тампонади і зупинки серця і, яка за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння та яка без надання належної медичної допомоги, стала безпосередньою причиною смерті потерпілої ОСОБА_12

Таким чином чином матеріалами справи підтверджується причинний зв'язок між неправомірними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та смертю потерпілої ОСОБА_12 а посилання відповідача ОСОБА_3 та представника Кам'янець-Подільської міської лікарні на наявність підстав для звільнення від відповідальності зв'язку з відсутністю обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 і відсутністю його вини у смерті ОСОБА_12 є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Положення ст. 1201 ЦК України визначають обов'язок особи, яка завдала шкоди смертю потерпілого, відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачі понесли матеріальні витрати на поховання ОСОБА_12

Згідно довідки Кам'янець-Подільського КП «Спецкомунтранс» № 6 від 26.04.2017 р. ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_12 24.12.2013 року на міському кладовищі та оплатила послуги з позовання в сумі 945 грн. Даний факт підтверджується замовленням на поховання 000250 та фіскальним чеком від 22.12.2013 р.

Згідно довідки ФОП ОСОБА_17 25 грудня 2013 року ОСОБА_1 проводила поминальний обід, який коштував 12500 грн., який вона оплатила.

ОСОБА_9 оплатив виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника на могилі ОСОБА_12, що підтверджується накладною № 18 від 10.05.2015 р на суму 26 300 грн.

Згідно довідки ПП ОСОБА_18 гранічна вартість пам'ятника з граніту в 2015 році складала 27 000 грн.

Оскільки стаття 1201 ЦК України не містить переліку необхідних витрат, а в житті до них відносяться витрати на поховання, оплату вінків, виготовлення та встановлення пам'ятника, а також улаштування обряду поминів, суд вважає, що понесені позивачами витрати мають бути відшкодовані ОСОБА_4, оскільки її неправомірні дії знаходяться впрямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

За змістом абзаца 1 частини першої та частини другої сттаті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: дитині - до дсягнення нею вісімнадцяти років; чоловікові, дружині, батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми померлого - до досягнення ними чотирнадцяти років.

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Матеріалами справи підтверджується, що на утриманні ОСОБА_12 перебувала малолітня дитина ОСОБА_8

Згідно довідки № 33 від 06.06.2017 р., виданої дошкільним навчальним закладом № 20 ОСОБА_12 працювала у дошкільному навчальному закладі № 20 з 01.12.2005 р. по 21.12.2013 р. з навантаженням 0,75 ставки та її заробітна плата складала 1625 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди завданої смертю потерпілою здійснюється щомісячними платежами.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 1200 ЦК України розмір щомісячних платежів становить: 1625: 2 = 812,50 грн. Вказану суму слід стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь доньки ОСОБА_12 до досягнення нею повноліття.

Враховуючи положення ст. 13 ЦК України відповідно до якої особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, стягнення щомісячних платежів слід проводити з 19 червня 2017 року (дати звернення з позовом до суду).

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ч.1 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин, чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої втратою дочки та матері малолітньої дитини суд враховує обставини по справі, те, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_12 стала зупинка серця внаслідок тампонади перикарду (навколосерцевої сумки серця) кров'ю, яка вилилася із проникаючого ушкодження передньої стінки правого пересердя, яке було умисно спричинено ОСОБА_4 ножем 21 грудня 2013 року, а внаслідок неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 своїх професійних обов'язків щодо пацієнтки ОСОБА_12, без надання належної медичної допомоги потерпіла ОСОБА_12 померла. Стресова ситуація внаслідок смерті доньки безумовно змінила нормальний життєвий ритм позивачів які втратили близьку людину, ОСОБА_1 втратили надію на допомогу від доньки в старості, а малолітня дитина любові матері, піклування та підтримку. Позивач ОСОБА_1 разом з чоловіком є інвалідами та особами похилого віку та змушені утримувати та виховувати внучку, яка залишилась сиротою та також є інвалідом дитинства.

Враховуючи характер правопорушення та виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає, що на відшкодування моральної шкоди на користь позивачів слід стягнути з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 по 15 000 грн., з ОСОБА_4 по 50 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві, зокрема п.3 ст.134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Оскільки в силу ст. 1191 ЦК України особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, суд вважає, що моральну шкоду слід стягнути саме з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1.

За таких обставин в задоволенні позову до ОСОБА_3 слід відмовити.

Позовні вимоги позивачів про стягення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди в солідарному порядку суперечить положенням ч.1 ст. 1190 ЦК України згідно якої особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Як встановлено під час судового розгляду в даному випадку відсутні спільні дії або бездіяльність відповідачів, відповідальність кожного з відповідачів наступає на підставі різних правових норм.

За таких обставин суд вважає, що заподіяну шкоду слід розділити між відповідачами в частках в залежності від ступеня вини кожного з них у спричиненні наслідків, що настали.

Оцінючи зібрані у справі докази, враховуючи наведені норми цивільного законодавства суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди 13 445 грн. та 50 000 грн. в відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 26 300 грн. в відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_8 812,50 грн. в відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої з моменту пред'явлення позову до повноліття дитини та 50 000 грн в відшкодування моральної шкоди. При цьому суд враховує матеріальний стан відповідачки яка відбуває покарання в виправній установі та має на утриманні малолітню дитину. Стягнути з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на користь ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8 по 15 000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ст. 141 ЦПК суд стягує з відповідачів судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 2290,60 грн. (704,80+704,80+704,80+176,20=2290,60 грн.) з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на користь держави судовий збір 176,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 23, 1166, 1167, 1190, 1172, 1200, 1201, 1202 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_3, Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті вчиненого злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди 13 445 грн. та 50 000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 26 300 грн. в відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 в відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої в розмірі 812,50 грн. щомісячно, починаючи з 19.06.2017 р. до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8 по 50 000 грн. в відшкодування моральної шкоди на кожну.

Стягнути з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на користь ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8 по 15 000 грн. в відшкодування моральної шкоди на кожну.

В задоволені позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 2290,60 грн.

Стягнути з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на користь держави судовий збір 176,20 грн.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Кам'янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області, дата видачі 02.03.1999 р.

Позивач: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Кам'янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області, дата видачі 04.12.1999 р.

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, уродженець м. Чернігів, Чернігівської області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2.

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженка с. Довжок, Кам'янець-Подільського району, зареєстроване місце проживання НОМЕР_4.

Відповідач: Кам'янець-Подільська міська лікарня №1 ЄДРПОУ 02004806, місцезнаходження Пушкінська, 31, м. Кам'янець-Подільський.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.

Повний текст судового рішення складено 09 серпня 2018 року