Ухвала суду № 76098869, 27.08.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1615/18

Провадження № 1-в/592/126/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Тіптюк В. О. ,

прокурора: Христенка В. А. ,

захисника засудженого: адвоката ОСОБА_1 ,

засудженого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми клопотання засудженого ОСОБА_2 про застосування Закону України “Про амністію у 2016 році” , -

В С Т А Н О В И В :

15.02.2018 року засуджений ОСОБА_2 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, в якому він просив застосувати до нього Закон України “Про амністію у 2016 році” (вхідний № 6432 від 15.02.2018 року) (а. с. 3) .

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 дав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні, просив його задовольнити та застосувати до нього Закон України “Про амністію у 2016 році” .

В судовому засіданні захисник засудженого адвокат ОСОБА_1 клопотання її підзахисного підтримала, просила його задовольнити. При цьому вона просила суд врахувати неповнолітній вік її підзахисного та його позитивну характеристику, надану державною установою “Сумський слідчий ізолятор” (а. с. 25) .

В судове засідання представник державної установи “Сумський слідчий ізолятор” не з’явився. Про місце, дату та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином. Його неприбуття в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду (а. с. 4) .

В судове засідання представник служби у справах дітей Лебединської районної державної адміністрації не з’явився. Про місце, дату та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином. Його неприбуття в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду. Крім того, до початку судового засідання начальник служби у справах дітей Лебединської районної державної адміністрації ОСОБА_3 надіслала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяви, в яких вона просила розглянути клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про застосування Закону України “Про амністію у 2016 році” без її участі (вхідний № 11913 від 26.03.2018 року, вхідний № ЕП 2932 від 23.08.2018 року) (а. с. 19, 56) .

В судове засідання законний представниця засудженого ОСОБА_2 його мати ОСОБА_4 не з’явилася. Про місце, дату та час розгляду клопотання вона була повідомлена належним чином. Її неприбуття в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, оскільки її участь не була визнана судом обов’язковою, а також оскільки вона не повідомила суд про поважні причини неприбуття (а. с. 26, 34, 47) .

За таких підстав суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання ОСОБА_2 про застосування до нього Закону України “Про амністію у 2016 році” без участі представника державної установи “Сумський слідчий ізолятор” , представника служби у справах дітей Лебединської районної державної адміністрації, законного представника засудженого ОСОБА_2 його матері ОСОБА_4, що в повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 5 ст. 539 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Христенко В. А. заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_2 про застосування до останнього Закону України “Про амністію у 2016 році” , оскільки ОСОБА_2 вироком Лебединського районного суду Сумської області від 01.02.2017 року був визнаний винним у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який є тяжким відповідно до ст. 12 КК України.

Оголосивши клопотання, вислухавши пояснення та думку засудженого ОСОБА_2 , пояснення та думку його захисника адвоката ОСОБА_1 , думку прокурора Христенка В. А. , дослідивши документи, які містяться в матеріалах справи, документи та копії документів, які містяться в особовій справі, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Вироком Лебединського районного суду Сумської області від 01.02.2017 року по справі № 580/2023/16-к, провадження № 1-кп/580/38/17 неповнолітнього ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та йому було призначене покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. ст. 104, 75 КК України засудженого неповнолітнього ОСОБА_2 було звільнено від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. Було ухвалено покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави отримувач Лебединське УК (м. Лебедин) , 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД “Інші надходження” кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № 19/119/9-3/4470е від 19.12.2016 року в сумі 263,88 грн. . У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_2 майна, достатнього для відшкодування вказаних витрат, стягнути їх в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з його матері ОСОБА_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3. Було ухвалено речові докази: - фотоапарат марки “Samsung ES95”; - дві електричні переноски довжиною по 5 м, належні Будильській НВК ОСОБА_5 ст. – ДНЗ, передані на зберігання ОСОБА_6 , – вважати повернутими. Вирок набрав законної сили 04.03.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64488139) .

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 08.11.2017 року по справі № 580/2023/16-к, провадження № 1-в/580/89/17 подання начальника Лебединського районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_2 для відбування призначеного покарання було задоволене. Було ухвалено засудженого неповнолітнього ОСОБА_2 після вступу даної ухвали суду в законну силу взяти під варту та направити для відбування покарання, призначеного йому вироком Лебединського районного суду Сумської області від 01.02.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Було ухвалено початок строк покарання неповнолітньому ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання. Виконання ухвали було доручено Лебединському ВП ГУНП в Сумській області. Ухвала набрала законної сили 16.11.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70265800) .

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 28.02.2018 року по справі № 580/2023/16-к, провадження № 1-в/580/18/18 у задоволенні клопотання неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році” було відмовлено. При цьому суд послався на те, що законом, на підставі якого ОСОБА_2 просить звільнити його під покарання, є Закон України “Про амністію у 2016 році” № 1810-VIII від 22.12.2016 року. Згідно ст. 4 даного Закону звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, зазначені у ст. 1 цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання. Оскільки ОСОБА_2 відбуває покарання згідно ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 08.11.2017 року, то на даний час відсутні підстави для застосування до нього положень ст. 4 Закон України “Про амністію у 2016 році” , оскільки строк покарання, визначений даною статтею, за вироком Лебединського районного суду від 01.02.2017 року ним не відбутий. Інші підстави для звільнення ОСОБА_2 від покарання на підставі Закон України “Про амністію у 2016 році” відсутні. Тому суд дійшов до висновку, що клопотання засудженого задоволенню не підлягає. Ухвала набрала законної сили (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72497695) .

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 11.12.2017 року по справі № 588/991/17, провадження № 1-кп/588/156/17 розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, було відкладено до 10 години 00 хвилин 16.01.2018 року. Було ухвалено тимчасово залишити ОСОБА_2, засудженого вироком Лебединського районного суду Сумської області від 01.02.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, в державній установі “Сумський слідчий ізолятор” для його участі у розгляді кримінального провадження № 1-кп/588/156/17, справа № 588/991/17 (ЄРДР № 12017200270000204) за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 185 КК України, – до ухвалення Тростянецьким районним судом Сумської області остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні. Обвинуваченого ОСОБА_2 доставити з державної установи “Сумський слідчий ізолятор” до Тростянецького районного суду Сумської області для участі у судовому засіданні. Викликати в судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих. Копію ухвали негайно направити до державної установи “Сумський слідчий ізолятор” (проїзд Гайовий, 19, м. Суми, 40002) та конвою ІТТ № 6 ГУНП в Сумській області – для виконання. Ухвала набрала законної сили 11.12.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70841890) .

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування на підставі закону України про амністію може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених КК України.

На підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію.

Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених КВК України, законами України і встановлених вироком суду.

Підставами звільнення від відбування покарання є закон України про амністію.

Амністія застосовується законом до громадян, засуджених судами України, незалежно від місця відбування ними покарання.

Із змісту п. “а” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” вбачається, що Верховна ОСОБА_6 України, керуючись принципом гуманізму, відповідно до ст. 92 Конституції України, положень Кримінального кодексу України і Закону України “Про застосування амністії в Україні” постановила звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Згідно ст. 3 Закону України “Про застосування амністії в Україні” законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.

Аналізуючи встановлені обставини справи, наведені норми законів, які регулюють вказані спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Отже, оскільки амністія не може бути застосована до осіб, які були визнані винними у вчиненні умисного злочину, який є тяжким відповідно до ст. 12 КК України; оскільки неповнолітній ОСОБА_2 вироком Лебединського районного суду Сумської області від 01.02.2017 року по справі № 580/2023/16-к, провадження № 1-кп/580/38/17 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який є тяжким відповідно до ст. 12 КК України; оскільки амністія не застосовується до осіб, які після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин; оскільки ухвала Лебединського районного суду Сумської області від 28.02.2018 року по справі № 580/2023/16-к, провадження № 1-в/580/18/18, якою в задоволенні клопотання неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році” було відмовлено, є обов’язковою, в тому числі, для Ковпаківського районного суду м. Суми, в силу вимог закону, а саме: п. 9 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 129-1 Конституції України; п. 14 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 21, ч. ст. 533 КПК України, відтак суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про застосування Закону України “Про амністію у 2016 році” слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 63, 129, 129-1 Конституції України; ст. ст. 74, 85, 86 КК України; ст. ст. 7, 21, 369 – 372, 376, 533, 537, 539 КПК України; ст. ст. 4, 7, 152, 154 КВК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про застосування Закону України “Про амністію у 2016 році” відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала суду щодо інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков