Рішення № 7609786, 14.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.10 Справа № 11/282

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛСІ”, м. Луганськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 10566 грн. 62 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача Фесенко Д.Ю., дов. б/н від 16.10.09.;

від відповідача ОСОБА_3, дов. № 1 від 24.11.09.;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання умов договору суборенди від 01.09.2005 № СА-09-7/1/131 та договору оренди № БК-03 від 01.11.2006 в сумі 10566 грн. 62 коп.

Позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 26.11.2009 на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями по суті спору відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, та виклав вимогу про застосування до позовних вимог передбаченого ст. 256, 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

01.09.2005 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір суборенди № СА-09-7/131 (а.с. 6-9) (далі за текстом договір 1), у відповідності з умовами якого відповідачеві (суборендарю) позивачем (орендарем) були передані на умовах операційної оренди в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення в окремій будівлі (побутовий комплекс «Тепловозостроитель»), розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 30,2 кв. м згідно з актом приймання передачі, складеним та підписаним сторонами договору 01.09.2005 (а.с. 10). Орендна плата за договором склала 141 грн. 64 коп. на місяць (пункт 3.1 договору).

Умовами пункту 3.2 договору 1 сторони у справі встановили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру проіндексованої орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за умови, що такий більше 100%. У випадку, якщо індекс інфляції менше 100%, орендна плата залишається на тому ж рівні та не підлягає коригуванню.

Відповідно до умов пункту 5.1 договору 1 сплата орендної плати повинна здійснюватися відповідачем не пізніше 25 числа звітного місяця.

Пунктом 8.1 договору 1 строк його дії сторонами був встановлений до 30.04.2006.

Після закінчення строку дії договору 1 майно, що є предметом договору 1, відповідачем позивачеві повернуте не було та залишалося у користуванні відповідача, що останнім в процесі судового розгляду справи не спростовано.

01.11.2006 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди № БК-03 (а.с. 11-13) (далі за текстом договір 2), у відповідності з умовами якого відповідачеві (орендарю) позивачем (орендодавцем) були передані в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення в окремій будівлі (побутовий комплекс «Тепловозостроитель»), розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 30,2. Сторонами договору був також складений акт приймання передачі майна від 01.11.2006 (а.с. 14).

Відповідно до пункту 3.1 договору 2 орендна плата за договором склала 755 грн. 00 коп. на місяць. Пунктом 6.1 договору 2 встановлено, що сплата орендної плати орендарем здійснюється в грошовій формі не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Строк дії договору 2 відповідно до умов пункту 9.1 договору його сторони встановили до 30.09.2007.

Після закінчення строку дії договору 2 майно, що є предметом договору 1, відповідачем позивачеві повернуте не було та, за доводами позивача, залишалося у користуванні відповідача до 31.02.2008, що останнім в процесі судового розгляду справи не спростовано.

Зобовязання зі сплати орендної плати за договорами 1 та 2 відповідачем виконувалися не у повному обсязі, внаслідок чого позивачем за період з вересня 2005 року по жовтень 2006 року включно за договором 1, з листопада 2006 року по лютий 2008 року за договором 2 було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 2090 грн. 48 коп. за договором 1 та у розмірі 8476 грн. 14 коп. за договором 2.

Як встановлено господарським судом, за період дії договору 2 відповідачем орендна плата за договором сплачена у такому обсязі: грудень 2006 року 350 грн. 00 коп., за березень 2007 року 775 грн. 52 коп., за квітень 2007 року 775 грн. 52 коп., за травень 2007 року 780 грн. 16 коп., що підтверджено наявними у матеріалах справи квитанціями про оплату (а.с. 28-30). Аналогічні відомості про часткову сплату орендної плати містяться також і в наданому позивачем суду розрахунку суми позову.

До господарського суду Луганської області з даним позовом позивач звернувся 22.10.2009, тому відповідачем заявлено вимогу про застосування до позовних вимог передбаченого ст. 256, 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаю задоволенню у повному обсязі з таких підстав. Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що майно, передане позивачем відповідачеві у строкове платне користування за договором 1, після закінчення строку дії договору відповідачем позивачеві повернуте не було. За доводами позивача, що не були спростовані відповідачем, майно, що було предметом договорів 1 та 2, було повернуте відповідачем позивачеві лише у лютому 2008 року.

В обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період після закінчення встановлених договорами 1 та 2 строків їх дії позивач послався на приписи ст. 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З урахуванням приписів вказаної норми доводи позивача щодо продовження строків дії договорів 1 та 2 відповідно до укладення нового договору та до фактичного повернення позивачеві орендованого майна є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Розмір заборгованості відповідача з орендної плати за договорами 1 та 2 вказаний у позові період з вересня 2005 року по лютий 2008 року підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами, а також наданим позивачем суду розрахунком та відповідачем у справі не спростований (а.с. 40-41).

Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати є обґрунтованою.

Разом з цим судом враховано заяву відповідача про застосування до позовних вимог позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу. Яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.ч.3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У наданих суду додаткових письмових поясненнях по суті спору (у відзиві на позовну заяву) відповідачем заявлено вимогу про застосування до позовних вимог позовної давності.

Сума заборгованості відповідача за договором 1 розрахована позивачем за період з вересня 2005 року по жовтень 2006 року.

На момент звернення позивача до суду з даним позовом (21.10.2009 - згідно власноручної відмітки представника позивача на позовній заяві) сплив строк позовної давності за вимогами про сплату заборгованості з орендної плати за договором 1 за період з вересня 2005 року по вересень 2006 року включно.

З урахуванням умов пункту 5.1 договору 1 (сплата орендної плати не пізніше 25 числа поточного місяця) право вимоги орендної плати за жовтень 2006 року виникло у позивача з 26.10.2006, тому за вимогою про стягнення з відповідача орендної плати за жовтень 2006 року строк позовної давності позивачем не пропущений.

Таким чином, внаслідок спливу строку позовної давності не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з вересня 2005 року по вересень 2006 року включно.

Решта позовних вимог є обґрунтованою, такою, що підтверджена матеріалами справи, її фактичними обставинами, здійсненим позивачем відповідно до умов договору розрахунком позовних вимог (в межах заявлених позивачем на підставі розрахунку вимог).

За таких обставин задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2006 року включно по лютий 2008 року включно у загальному розмірі 8636 грн. 48 коп.

Судові витрати у справі на підставі приписів ст. 49 Цивільного кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Елсі», м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 109-В, код 31375417, заборгованість з орендної плати у розмірі 8636 грн. 48 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 83 грн. 37 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 192 грн. 89 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутнього у судовому засіданні представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 19.01.2010.

Суддя М.О. Москаленко