Ухвала суду № 76097775, 27.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 642/4351/18 Головуючий 1-ї інстанції: Ольховський Є.Б.

Провадження №11-сс/790/1327/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Луганського Ю.М. та Бездітка В.М.,

секретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Шевцова О.М.,

захисника - Дьоміна М.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого Холодногірського ВП Харківського ГУНП в Харківській області капітана поліції Мирної К.М., за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12018220510002071 від 15.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 місяці, заборонивши підозрюваному залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати за викликом слідчого за першою вимогою; цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватись зі свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Зобов'язано слідчого Мирну К.М. передати ухвалу про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання до відповідного ВП ГУНП в Харківській області за місцем проживання підозрюваного. (а.с. 54-57).

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, 17 серпня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Холодногірського ВП Харківського ГУНП в Харківській області капітана поліції Мирної К.М., погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Шевцовим О.М., за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12018220510002071 від 15.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 40-45)

В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що старшим слідчим Холодногірського ВП Харківського ГУНП в Харківській області капітана поліції Мирною К.М. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220430000383 від 04.03.2018 року.

16 серпня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України. (а.с. 33-36)

Задовольняючи частково клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце мешкання, де машкає з цивільною дружиною та що виконання ним процесуальних обов'язків і його належну поведінку може забезпечити більш м'який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2018 року, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та задовольнити клопотання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, потерпілого що підтримав апеляцію прокурора, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та наявності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилався слідчий в клопотанні належним чином не вмотивований.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Між тим, відповідно до позиції, викладеної у пункту 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, в контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).

Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.96 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя виніс ухвалу у відповідності з вимогами ч.4 ст.194 КПК України.

В клопотанні слідчого не зазначені обґрунтування неможливості запобігання ризикам, передбачених п. 1, 3 ст.177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею не здобуто, а прокурором не доведено наявність доказів того, що до підозрюваного ОСОБА_2 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід.

Не здобуті зазначені вище докази і під час розгляду апеляції на ухвалу слідчого судді, прокурор не зміг довести їх наявність.

Тим більше адреса, яка зазначена в повідомленні про підозру (а.с. 34-36) та в протоколі допиту підозрюваного (а.с. 37) зазначена адреса: АДРЕСА_1., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що чинне законодавство не розкриває поняття «цивільна дружина» апеляційним судом не приймається, оскільки чинний Сімейний кодекс України містить поняття цивільний шлюб, тобто проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу.

ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що вони проживають разом однією сім'єю з ОСОБА_2

Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив в сукупності обставини, визначені ст.178 КПК України, а також те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, де проживає з ОСОБА_8, яка підтвердила даний факт в судовому засіданні апеляційного суду, а тому прийшов до обґрунтованого висновку, що цілодобовий домашній арешт ОСОБА_2 та виконання обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, забезпечить його належну процесуальну поведінку.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_9 ст.181 та ч.5 ст.194 КПК України слідчим суддею.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.

Судова колегія нагадує прокурору що слідчий суддя розглядав справу в межах заявленого клопотання та матеріалів доданих на його обґрунтування.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду Харківської області від 17 серпня 2018 року щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді