Ухвала суду № 76097700, 20.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/1287/18 Головуючий 1ї інстанції - Скотар А.Ю.

Справа №643/11232/18 Доповідач - Бездітко В.М.

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - Яковлевої В.С., Цілюрика В.П.,

за участю секретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Вакула Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката Зуєвої Людмили Вікторівни як захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області Чешенко О.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12018220470004175 від 25.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2018 року вказане клопотання слідчого задоволено. Застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 17620 грн. В разі внесення застави вирішено ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти обов'язки: прибувати слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Не погодившись із ухвалою слідчого судді адвокат Зуєва Л.В. як захисник ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить розглянути справу за її відсутності, скасувати ухвалу слідчого Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2018 року та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування зазначила, посилаючись на рішення ЄСПЛ, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу і застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК України. Судом не враховані обставини, що стосуються особи підозрюваного, а саме: наявність постійного місця проживання, сім'ї та його відношення к скоєному. ОСОБА_4 активно співпрацює зі слідством, ніяким чином не перешкоджав розслідуванню, щиро розкаявся та повністю визнав свою вину. Посилаючись на практику ЄСПЛ, просида застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, слідчим відділом Московського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018220470004175 від 25.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного повторно.

13.08.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

13.08.2018 слідчий Московського ВП ГУНП в Харківській області Чешенко А. звернувся до Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, ніде не працює та не навчається, законних джерел отримання заробітку на має, та негативно впливає на його репутацію та свідчить про стійкий злочинний асоціальний настрій, раніше неодноразово засуджений, за вчинення умисних кримінальних правопорушень, останній раз 05.07.2017 ща ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців та 23.03.2018 звільнений по відбуттю строку покарання з Темнівської виправної колонії Харківської області №100. Судимість не знята та не погашена в законному порядку. Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, наявності обґрунтованої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та наявності реальних ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, може переховуватись від слідства та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу та вчинити новий злочин. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілої, свідка, протоколом огляду місця події, впізнання особи, затримання та повідомленням про підозру. Враховуючи тяжкість покарання за скоєний ОСОБА_4 злочин та особисті дані підозрюваного, вважав що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2018 року вказане клопотання слідчого задоволено. Застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 17620 грн. В разі внесення застави вирішено ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти обов'язки: прибувати слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Докази, надані суду, вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням даних про особу підозрюваного, який не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена, підозрюється у скоєнні злочину середньої тяжкості, є ризик того, що на свободі він може продовжити свою злочинну діяльність. З метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідка.

Вказане дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Наявність встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеною, врахована вагомість наявних доказів у вчинені підозрюваним злочину, передбаченому ч. 2 ст.185 КК України. Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України. З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, погоджується і апеляційний суд.

Посилання в апеляційній скарзі захисника на визнання своєї провини та співпрацювання зі слідством не свідчать про прийняття слідчим суддею необґрунтованого рішення. Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, дані про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Зуєвої Людмили Вікторівни як захисника ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2018 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: